Конфіскація майна в рамках кримінального провадження
Для кого ця стаття: Конфіскація майна у кримінальному провадженні майже завжди стартує з арешту майна, а закінчується або поверненням активів, або їх безоплатним вилученням у дохід держави. Цей текст підготовлено для підозрюваних, обвинувачених, їхніх родичів і третіх осіб, у яких вилучають майно - щоб швидко оцінити ризики та правильні кроки захисту.
Що таке конфіскація майна стаття 59 ККУ, в яких випадках застосовується конфіскація майна, у чому відмінність конфіскації від спеціальної конфіскації, як працює конфіскація автомобіля як знаряддя злочину, що входить у перелік майна що не підлягає конфіскації, чи конфіскують єдине житло, та який порядок виконання вироку про конфіскацію.
Автор: Сергій Чумак (14+ років практики; кримінальне, військове та бізнес-право).
Оновлено: грудень 2025.
Інформація носить загальний характер і не замінює консультацію спеціаліста.
Що таке конфіскація майна за статтею 59 ККУ і в яких випадках вона застосовується
Конфіскація майна за статтею 59 ККУ - це один із видів кримінальних покарань, коли у вироку суду призначається покарання за злочин у вигляді безоплатного вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Вона застосовується не «за замовчуванням», а лише у випадках, коли відповідна стаття Особливої частини ККУ прямо передбачає таке покарання. Найчастіше це стосується злочинів із корисливим мотивом та тяжких і особливо тяжких злочинів (або окремих злочинів проти основ нацбезпеки чи громадської безпеки).
Важливий момент: конфіскація - це саме покарання, а не просто вилучення речових доказів. Вона призначається вироком суду, який набрав законної сили. До цього моменту може діяти лише арешт майна як забезпечувальний захід, і вже на цьому етапі варто подбати про скасування арешту майна, якщо для нього немає достатніх підстав.
🖼️ ПЛЕЙСХОЛДЕР ЗОБРАЖЕННЯ
Схематичне пояснення поняття конфіскації майна за статтею 59 ККУ
Конфіскація vs Спеціальна конфіскація
Різниця між конфіскацією та спецконфіскацією в тому, що перша - покарання, а друга - захід кримінально-правового характеру, який «прив'язаний» до конкретних активів (доходів/знарядь), а не до факту засудження у форматі «все або частина майна».
| Критерій | Конфіскація майна (ст. 59 ККУ) | Спеціальна конфіскація (ст. 96-1, ст. 96-2 ККУ) |
|---|---|---|
| Правова природа | Покарання; безоплатне вилучення у власність держави | Спеціальна конфіскація це захід кримінально-правового характеру |
| Підстави | Лише коли прямо передбачено санкцією статті | Коли майно підпадає під ознаки ст 96-2 ККУ |
| Що вилучають | Все майно/частина майна засудженого | Майно одержане злочинним шляхом, знаряддя злочину, доходи |
| Коло осіб | Переважно засуджений як власник | Можливе застосування і щодо третіх осіб; важливий статус добросовісний набувач |
| Наслідки | Елемент вироку як частина покарання | Фокус на «очищенні» обігу від кримінальних активів |
Практичний висновок: якщо суд обирає покарання за злочин - дивляться на ст. 59; якщо йдеться про конкретні активи/предмети, у т.ч. у «підставних» власників, частіше працює механіка спецконфіскації.
Рішення Конституційного Суду України №1-р/2022 від 30.06.2022 підтвердило конституційність спеціальної конфіскації. КСУ дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право добросовісного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння.
Норми для перевірки: ККУ на порталі ВРУ; судові підходи - через ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/.
У яких випадках застосовується конфіскація майна
Конфіскація застосовується лише тоді, коли вона прямо передбачена законом і доведені умови конкретної статті. При цьому «кримінальна відповідальність з конфіскацією майна» може бути як факультативною (суд оцінює доцільність), так і обов'язковою - залежно від формулювання санкції.
Злочини, що передбачають конфіскацію майна, найчастіше належать до груп із підвищеним ризиком незаконного збагачення чи корисливого мотиву. На практиці важливо відрізняти обов'язкову конфіскацію (коли санкція не залишає вибору) і факультативну конфіскацію (коли суд «може», але не зобов'язаний).
Статті 368, 368-2, 369, 369-2 ККУ. Хабарництво, зловживання владою або службовим становищем. Детальніше про санкції та обставини справи читайте у матеріалі про покарання за хабар. Ці злочини мають підвищений ризик конфіскації через корисливий характер правопорушення.
Статті 191, 192, 209, 212 ККУ. Привласнення, розтрата майна, шахрайство, легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом. Часто супроводжуються спецконфіскацією активів.
Статті 307-311 ККУ. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів. Супроводжуються конфіскацією знарядь та доходів; про особливості кваліфікації читайте у статті про відповідальність за наркотичні злочини.
Статті 109-114 ККУ. Злочини проти основ національної безпеки України. Можуть передбачати конфіскацію майна навіть за відсутності корисливого мотиву через особливу суспільну небезпеку.
Зверніть увагу: інколи сторона обвинувачення просить арешт/конфіскацію не «через покарання», а для забезпечення цивільного позову чи збереження речових доказів. Тому стратегія захисту має розділяти ці підстави.
Конфіскація автомобіля як знаряддя злочину можлива, коли слідство доводить, що транспорт використовувався як інструмент вчинення правопорушення, а суд приймає рішення про спецконфіскацію транспортного засобу. Важливо: арешт автомобіля слідчим у кримінальному провадженні ще не означає, що буде конфіскація.
Типові контексти: перевезення заборонених предметів, контрабандні схеми, інші епізоди, де авто - не «випадковий фон». У ДТП питання вилучення авто зазвичай спирається на доказову потребу (експертизи), а не на автоматичну конфіскацію; далі ключове - повернення авто власнику, якщо він не причетний і авто не підлягає спецконфіскації.
🖼️ ПЛЕЙСХОЛДЕР ЗОБРАЖЕННЯ
Таймлайн процедури вилучення та можливої конфіскації автомобіля як знаряддя злочину
Спецконфіскація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, застосовується, коли доведено кримінальне походження активів або їхній зв'язок із злочином. На практиці це часто виглядає як вилучення майна, арешт рахунків, вилучення готівки, а інколи - робота з активами, що складно ідентифікувати (у т.ч. цифрові).
Ключова зона ризику - спори про те, хто і як має доказування незаконності походження. Захист зазвичай будується через документи, що дозволяють довести легальність доходів (джерело коштів, логіка накопичення, договори, податкові сліди).
Що можуть забрати, а що – ні?
Як правило, можуть забрати те, що належить засудженому або підпадає під критерії спецконфіскації. Не все вилучене у провадженні стане конфіскованим: частина майна залишається речовими доказами або повертається після зняття арешту.
Майно, що підлягає конфіскації, охоплює рухомі й нерухомі об'єкти, гроші, цінні папери, частки в бізнесі. Конфіскація всього майна чи його частини залежить від формулювання вироку; окремо трапляється конфіскація корпоративних прав, якщо вони належать засудженому та підпадають під рішення суду.
Квартири, будинки, земельні ділянки, приміщення комерційного призначення. Може бути конфісковане як покарання або за спецконфіскацією, якщо доведено злочинне походження коштів на придбання.
Автомобілі, мотоцикли, інші транспортні засоби. Особливо уразливі до спецконфіскації, якщо використовувалися як знаряддя злочину або придбані на злочинні доходи.
Готівка, кошти на банківських рахунках, депозити, електронні гроші. Підлягають конфіскації за наявності доказів злочинного походження або зв'язку з правопорушенням.
Акції, облігації, частки в статутному капіталі суб'єктів господарської діяльності. Конфіскація корпоративних прав можлива як покарання або як спецконфіскація активів злочинного походження.
Важлива юридична неточність: Додаток до КК України, який раніше містив перелік майна, що не підлягає конфіскації, втратив чинність ще у 2016 році згідно з Законом № 1404-VIII від 02.06.2016. Зараз діє Додаток до Закону України "Про виконавче провадження", який визначає майно, на яке не може бути звернено стягнення.
Згідно з цим Додатком, стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні.
Посуд, постільна білизна, засоби гігієни. Одяг, взуття, всі дитячі речі. Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення за медичними показаннями.
По одному ліжку та стільцю на кожну особу. Один стіл, одна шафа на сім'ю. Один холодильник на сім'ю. Один телевізор, персональний комп'ютер на сім'ю. Один мобільний телефон на кожну особу.
Запас питної води та продукти харчування на три місяці. Або гроші для їх придбання з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати на кожну особу.
Майно для відправлення релігійних культів. Майно для професійних занять, якщо воно є єдиним джерелом доходу. Знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги. Паливо для приготування їжі та опалення житла. Племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п'ять штук). Насіння для чергового посіву та незібраний урожай для осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством. Допоміжні засоби реабілітації для людей з інвалідністю. Автомобіль, яким забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах. Призи, державні нагороди, почесні та пам'ятні знаки.
Порада: якщо мова про єдине житло чи дитячі потреби, готуються докази соціальної необхідності (реєстрація, склад сім'ї, фактичне проживання).
Конфіскація спільного майна подружжя не означає автоматичну втрату всього майна сім'ї. Логіка така: ризик стосується тієї частки у спільній власності, яка може бути визнана часткою засудженого, а інша частка підлягає захисту.
З мого досвіду, ключова помилка - чекати, що виконавець «сам розбереться». Позицію другого з подружжя слід формувати документами: джерела коштів, час набуття, внесок у придбання, інтереси дітей.
🖼️ ПЛЕЙСХОЛДЕР ЗОБРАЖЕННЯ
Схема впливу конфіскації на спільну власність подружжя
Майно родичів можуть «зачепити» не через конфіскацію як покарання засудженого, а через механізми арешту та спецконфіскації. Саме тут виникає тема конфіскація майна у третіх осіб: якщо слідство вважає, що це майно одержане злочинним шляхом або переписане на підставні особи через фіктивну угоду.
Ключове питання: чи є третя особа добросовісний набувач, і чи «знала або повинна була знати» про походження активу.
Спеціальній конфіскації не підлягає майно, що належить особі на праві спільної сумісної власності, якщо інший співвласник (співвласники) не знали та не могли знати про незаконне використання такого майна. Ця позиція неодноразово сформована Верховним Судом, для прикладу, у постановах від 09.04.2020 у справі № 676/2199/19 та від 01.12.2020 у справі № 520/16693/15-к.
Як відбувається виконання вироку від арешту до реалізації майна
Виконання вироку про конфіскацію - це не один акт, а процедура з кількома рішеннями та точками для оскарження. Найбільший ризик - втратити час на стадії арешту, коли майно ще можна «відстояти» швидше.
У провадженні фіксується перелік активів, можливий арешт майна слідчим. Це перша точка захисту - можна оскаржити підстави арешту до слідчого судді.
Матеріали йдуть на виконання; відкривається виконавче провадження. Виконавча служба отримує рішення суду та починає процедуру вилучення майна.
Уточнення переліку майна та його оцінка незалежним оцінювачем. На цьому етапі можливі скарги на дії оцінювача або державного виконавця.
Продаж конфіскату через СЕТАМ (https://setam.net.ua/) або інші передбачені механізми. Остання можливість оскаржити процедуру продажу.
Норма, яка підкреслює важливість своєчасного забезпечення виконання: https://protocol.ua/ua/kriminalno_vikonavchiy_kodeks_ukraini_stattya_48/
Права засудженого при конфіскації та права третіх осіб зводяться до контролю законності дій і документування заперечень. Оскарження дій державного виконавця (а також дій щодо оцінки чи реалізації) часто є єдиним способом зупинити невиправні наслідки.
| Сторона | Права | Обов'язки |
|---|---|---|
| Засуджений/захист | Ознайомлення, скарги, докази походження майна | Надати документи, з'являтися за викликом |
| Держвиконавець | Вчиняти виконавчі дії, призначати оцінку | Дотримуватися процедури, фіксувати дії |
| Треті особи | Заяви/скарги, доведення добросовісності | Підтвердити права на майно документами |
Процедура зняття арешту та оскарження конфіскації
Захист майна будується навколо двох задач: зняти/обмежити арешт і не допустити (спец)конфіскації через недоведеність підстав. В ідеалі це робиться до вироку, коли суд ще не «закріпив» долю активів.
Договори купівлі-продажу, дарування. Банківські виписки про джерела коштів. Податкові декларації. Довідки про доходи. Документи про спадщину. Характеристики з місця роботи. Документи про утримання малолітніх дітей.
🖼️ ПЛЕЙСХОЛДЕР ЗОБРАЖЕННЯ
Алгоритм дій для зняття арешту та оскарження конфіскації майна
Кримінальний адвокат у справах про конфіскацію майна закриває те, що клієнт зазвичай не може зробити сам: аналіз підстав арешту, побудова доказової бази, комунікація зі слідчим/прокурором, системне оскарження арешту майна, захист майна родичів і третіх осіб, супровід у виконавчій службі.
Клієнта звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 320 КК України у зв'язку зі зміною обстановки. Виправдувальний вирок для клієнта, звинуваченого за ч.3 ст.185 КК України (крадіжка з проникненням у приміщення).
Нормативно-правова база та судова практика щодо конфіскації майна
Юридична база складається з норм ККУ (що таке конфіскація/спецконфіскація) і процесуальних правил КПК (арешт, доказування, доля речових доказів), а на практиці - ще й з того, як ці норми тлумачать суди.
| Норма | Що регулює | Для чого важлива |
|---|---|---|
| ККУ, ст. 59 | Конфіскація як покарання | Межі вилучення: все/частина; вимога конкретизації |
| ККУ, ст. 96-1, 96-2 | Спецконфіскація | Доходи/знаряддя; третя особа; добросовісний набувач |
| КПК (арешт майна) | Процедура арешту/скасування | Точки захисту до вироку |
Перевірка норм: Кримінальний кодекс України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text. Кримінальний процесуальний кодекс України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.
Судова практика щодо конфіскації майна найчастіше крутиться навколо трьох питань: чи доведено зв'язок активу зі злочином, чи дотримано процедуру арешту/розгляду, і чи є підстави торкатися майна третіх осіб.
Вимагає конкретики у формулюванні вироку щодо конфіскації. Оцінює добросовісність набуття, коли мова про третіх осіб. Підтверджує, що укладення договорів не повинно використовуватися для уникнення арешту або можливої конфіскації.
За перші п'ять років функціонування ВАКС виніс понад 200 вироків, значна частина з них містила покарання у виді конфіскації майна. У 2023 році спеціальну конфіскацію ВАКС застосував у 7 провадженнях на суму 333,9 млн грн. У 2024 році (станом на вересень) застосовано спецконфіскацію у 8 провадженнях на суму 340,9 млн грн. Загальна сума спецконфіскації з 2020 по 2024 рік перевищила 670 млн грн.
Судді ВАКС конфіскували кошти, які держпідприємство перерахувало на рахунки ТОВ, бо директором ТОВ був обвинувачений, який знав про злочинне походження цих грошей.
У справі про вимагання працівником СБУ хабаря у $55 тис. ВАКС призначив конфіскацію усього майна засудженого як додаткове покарання.
Джерела для перевірки: ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/
Станом на грудень 2025 року практику найбільше змінюють антикорупційні підходи та розвиток інструментів вилучення активів, пов'язаних зі злочинами, включно з механікою спецконфіскації. Тренд простий: більше уваги до «ланцюжка» походження активів і до операцій, які виглядають як приховування (переоформлення, занижені ціни, формальні договори).
Рішення КСУ №1-р/2022 від 30.06.2022 підтвердило конституційність спеціальної конфіскації. Посилення вимог до доказування походження активів. Розширення можливостей спецконфіскації щодо третіх осіб. Впровадження електронних систем обліку арештованих активів.
Коли потрібна професійна юридична допомога у справах щодо конфіскації майна
Адвокат з кримінальних справ потрібен тоді, коли ризик конфіскації стає практичним: арешт накладено, майно вилучено, викликають «на пояснення» походження коштів, або в суді вже розглядають спецконфіскацію/конфіскацію. У цих ситуаціях помилка коштує дорого, бо «запізнілі» документи та скарги часто не відновлюють право. Важливо також знати, як оскаржити ухвалу слідчого судді, якщо арешт накладено з порушенням процедури.
Консультація дозволяє швидко визначити, чи це конфіскація як покарання, чи спецконфіскація, і де саме точка оскарження.
Часті питання
Чи є конфіскація майна обов'язковою при тяжких та особливо тяжких злочинах?
Не завжди. Чи обов'язкова конфіскація майна при тяжких злочинах залежить від того, як виписана санкція конкретної статті ККУ: інколи конфіскація факультативна, інколи - обов'язкова. Орієнтир - прямий текст статті та опис у вироку, який має конкретизувати майно/частку (див. ст. 59 ККУ).
Чи можуть конфіскувати майно родичів (дружини, батьків)?
Як покарання за ст. 59 ККУ - йдеться про майно засудженого. Але майно родичів може потрапляти під арешт або спецконфіскацію, якщо слідство доводить, що це «підставні» активи або третя особа знала/мала знати про кримінальне походження.
Що відбувається з конфіскованим майном після вироку?
Після набрання вироком законної сили відкривається виконавче провадження, проводяться опис, оцінка і реалізація. Часто це продаж конфіскату через СЕТАМ, або інший механізм, визначений процедурою. Якщо мова про заборонені предмети, вони можуть бути знищені чи передані уповноваженим органам - залежно від статусу речі та рішення суду.
Які строки давності для застосування конфіскації?
Конфіскація як покарання «прив'язана» до вироку і строків притягнення до відповідальності за основний злочин. Окремо існує питання строків виконання вироку та процесуальних строків для оскарження арешту/вироку. У практиці критично не пропускати строки апеляції та строки подання скарг на дії виконавця.
Чи можна повернути майно, якщо вирок скасовано або справу закрито?
Так, але це не робиться «автоматично». Потрібні процесуальні рішення: зняття арешту з майна, звернення до органу виконання, а за наявності продажу - окремі механізми відновлення порушених прав і компенсації. Тому бажано фіксувати всі дії виконавця і оскаржувати порушення одразу.
Чи можна оскаржити рішення про конфіскацію?
Так. Ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого заходу на тримання під вартою або про продовження тримання під вартою можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Вирок у частині конфіскації також підлягає оскарженню через апеляцію та касацію.
Що таке цивільна конфіскація?
Цивільна конфіскація (non-conviction based asset forfeiture) - правовий механізм, спрямований на забезпечення ефективного стягнення неправомірно набутих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власність держави. Він полягає в зверненні до суду з цивільним позовом про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави без кримінального провадження.
Контакти для зв'язку: Сергій Чумак, АО «Чумак і Партнери».
Телефон: +38 (067) 82 999 82.
Не дайте слідству знищити те, що ви будували роками. Зверніться за професійною допомогою вже сьогодні.