СТАТТІ ЗАКОНУ
ГОЛОВНІ НАСЛІДКИ
- За ст. 361 ККУ покарання може сягати 10-15 років позбавлення волі під час воєнного стану.
- Незаконне вилучення техніки або порушення під час копіювання даних може зруйнувати доказову базу.
- Істотні процесуальні порушення дають підстави визнавати докази недопустимими.
КЛЮЧОВА ПОРАДА
Не давайте показань і не підписуйте протокол обшуку без перевірки адвокатом.Автор Сергій Чумак, адвокат (свідоцтво №001108 від 29.08.2018)
Перевірено редакцією Адвокатського об'єднання "Чумак і Партнери"
Оновлено: червень 2026
До вас прийшли з обшуком і виносять сервери. За мою практику саме в цей момент люди часто роблять першу помилку: мовчки дивляться, як слідчий забирає "залізо", хоча закон прямо забороняє це у більшості випадків. Кіберзлочини за ст. 361-363 ККУ загрожують реальним позбавленням волі, а захист починається не в суді, а під час обшуку й першого допиту. Адвокат ставить під сумнів цифрові докази, фіксує порушення слідства і домагається виключення з провадження всього, що отримали незаконно.
Навіщо адвокат при звинуваченні у кіберзлочині
Захист починається з першої слідчої дії, а не з повістки до суду. Кіберсправа тримається на цифрових доказах, і саме спосіб їх отримання найчастіше стає слабким місцем обвинувачення.
Перший допит і перший обшук вирішують більше, ніж здається. Саме тут фіксують порушення, які потім можуть стати підставою для виключення доказів. Адвокат входить у справу в цей момент, оцінює законність вилучення техніки і не дає слідчому забрати зайве. Звинувачення за ст. 361-363 ККУ може означати позбавлення волі, тому ціна ранньої помилки висока.
Я бачив, як одна неоскаржена дія на початку тягне за собою весь ланцюг матеріалів справи. Якщо слідчий отримав інформацію внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, недопустимим стає не лише конкретний доказ, а й усе, що згодом здобули завдяки йому (ч. 1 ст. 87 КПК). Тому роль захисника тут практична. Він працює з фундаментом обвинувачення, а не з його фасадом.
Що таке кіберзлочин за ст. 361 ККУ
За ст. 361 ККУ карають несанкціоноване втручання в роботу інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і мереж. Простіше кажучи, закон захищає чужі комп'ютерні системи від сторонньої особи, яка проникла до них без дозволу. Суб'єкт тут зовнішній: будь-яка особа, яка не має права доступу.
Покарання посилюється від частини до частини. Ось як виглядає шкала за чинною редакцією статті.
Кваліфікуючі ознаки тут вирішують усе. Повторність, організована група і тяжкі наслідки рухають справу вгору шкалою, а прокурор часто намагається підтягнути обтяжуючу частину.
Чим відрізняються ст. 361, 362 і 363 ККУ
Три суміжні статті відрізняються головно за суб'єктом, тобто за тим, ким обвинувачений є щодо системи. Ст. 361 застосовують до сторонньої особи, ст. 362 - до інсайдера з правом доступу, ст. 363 - до того, хто відповідає за експлуатацію систем. Слідство нерідко інкримінує їх разом, і саме тут адвокат шукає, де кваліфікацію натягнули.
Думаєте, прокурору байдуже, яку статтю обрати? Аж ніяк. Від статті залежить і строк, і коло доказів, які треба зібрати.
| Стаття | Об'єктивна сторона | Суб'єкт | Орієнтовна санкція |
|---|---|---|---|
| Ст. 361 | Несанкціоноване втручання в роботу систем і мереж ззовні | Будь-яка особа без права доступу | Від штрафу до позбавлення волі за частинами, аж до 8-15 років |
| Ст. 362 | Несанкціоновані зміна, знищення, блокування, перехоплення чи копіювання інформації | Особа, яка має право доступу до інформації (інсайдер) | Штраф або виправні роботи; за ч. 2 - позбавлення волі до трьох років, за ч. 3 - від трьох до шести років |
| Ст. 363 | Порушення правил експлуатації систем чи правил захисту інформації | Особа, яка відповідає за експлуатацію (спецсуб'єкт) | Штраф, пробаційний нагляд або обмеження волі до трьох років |
| Ст. 361-1 | Створення, розповсюдження чи збут шкідливих програмних або технічних засобів | Будь-яка особа | Штраф, виправні роботи або позбавлення волі до трьох років, а за ч. 2 - до п'яти |
| Ст. 361-2 | Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом | Будь-яка особа | Штраф або позбавлення волі до двох років, а за ч. 2 - від двох до п'яти |
Дві деталі тут принципові. Ст. 363 спрацьовує лише тоді, коли порушення заподіяло значну шкоду; без цієї ознаки складу немає взагалі. Значною шкодою закон вважає таку, яка у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до статей 361-363-1 ККУ).
Поряд із цими статтями йдуть ст. 361-1 і ст. 361-2 ККУ. Перша карає за створення та збут шкідливого ПЗ, друга - за несанкціоноване поширення інформації з обмеженим доступом. У реальних справах їх часто додають до основного звинувачення, і кожну треба перевіряти окремо.
Що робить адвокат з кіберзлочинів
Адвокатський супровід у кіберсправі охоплює всю роботу з доказовою базою від першого дотику слідчого до техніки. Захисник формує правову позицію, контролює законність обшуку і вилучення, оскаржує арешт майна та оцінює кожен цифровий доказ на належність і допустимість. Раджу не чекати виклику на допит, а залучати адвоката одразу, щойно з'явилися ознаки провадження.
Розробка лінії захисту
Лінію захисту будують із матеріалів справи, а не з шаблону. Спершу адвокат вивчає, як саме слідчий отримав докази, і шукає процесуальні діри. Часто стратегія тримається не на загальному "не винен", а на допустимості доказів: коли ключовий доказ випадає, обвинувачення втрачає опору. Адвокатський запит, клопотання та оскарження дій слідчого працюють як інструменти, якими захисник готує грунт ще до суду.
Супровід обшуку та допиту
На обшуку адвокат не глядач. Він фіксує, що саме виносять і на якій підставі, звіряє дії слідчого з ухвалою суду і не дає вилучити те, чого в ухвалі немає. Закон прямо обмежує вилучення комп'ютерних систем, і захисник стежить, щоб слідчий копіював інформацію, а не забирав сервери цілком (ч. 2 ст. 168 КПК). Якщо адвоката не допустили до обшуку, це може стати підставою для недопустимості здобутих доказів за умови доведення факту недопуску в суді (п. 3 ч. 3 ст. 87 КПК).
Оспорювання цифрових доказів
Цифровий доказ тримається на цілісності. Адвокат перевіряє, чи правильно зняли копію носія, чи зафіксували hash-суму і чи не переривався ланцюг зберігання від вилучення до експертизи. Кожен незадокументований розрив у цьому ланцюгу згодом стає окремим аргументом про недопустимість. Я не обіцяю виключити доказ за помахом руки. Але системно шукаю підстави, на яких суд може його відкинути.
З якими справами звертаються
До адвоката з кіберзлочинів звертаються і бізнес, і фізичні особи, яких втягнули у провадження за ст. 361-363 ККУ. Найчастіше це історії про злам облікових записів, фішинг, поширення шкідливих програм або заволодіння чужими даними. За зовні схожими сюжетами ховається різна кваліфікація, бо вона залежить не від назви події, а від механіки конкретних дій. Тому та сама ситуація легко лягає під різні статті залежно від того, як слідство її прочитає.
Несанкціонований доступ ст. 361
Сюди потрапляють класичні історії про проникнення у чужу систему: злам пошти чи соцмережі, доступ до чужого сервера, перехоплення трафіку. "Я лише зайшов у чужий акаунт, хіба це злочин", - знизує плечима клієнт. На жаль, саме це й кваліфікують за ст. 361, а іноді поряд додають ст. 182 за порушення недоторканності приватного життя.
Створення шкідливого ПЗ ст. 361-1
Ст. 361-1 ККУ карає не за використання, а за створення, розповсюдження чи збут шкідливих програмних і технічних засобів. Тут усе впирається в умисел.
Людина, яка поставила собі сумнівну програму, не розуміючи її призначення, і той, хто свідомо писав інструмент для атак, стоять у різних юридичних ситуаціях. Захист будують саме навколо цієї різниці.
Несанкціонований збут або поширення інформації з обмеженим доступом - ст. 361-2
Ст. 361-2 ККУ стосується несанкціонованого збуту чи поширення інформації з обмеженим доступом. На практиці її інкримінують у справах про торгівлю базами даних, доступами, краденою інформацією. DDoS-атаку, до речі, не завжди кваліфікують за ст. 361, бо для масового розсилання повідомлень закон має окремий склад у ст. 363-1 ККУ. Тому я не беруся кваліфікувати конкретну атаку без матеріалів справи. Це робота на стадії захисту.
Що відбувається при обшуку та вилученні техніки
За загальним правилом обшук проводять за ухвалою слідчого судді, а без неї - лише у невідкладних випадках, визначених КПК. Це найгостріший момент кіберсправи, бо саме тут вирішується доля техніки й даних. Раджу діяти спокійно. Вимагайте показати ухвалу, фіксуйте кожне порушення і не підписуйте протокол, не прочитавши його.
Ухвала про дозвіл на обшук має чіткі рамки, і кожну варто перевірити.
Тут є нюанс, який рятує бізнес. Якщо слідство вивезло сервери, хоча могло обмежитися копією, це стає підставою оскаржити вилучення і вимагати повернення техніки. Адвокат на місці фіксує такі порушення письмово, бо потім довести їх буде складніше. Тому захисник на обшуку працює не для галочки, а зберігає для вас докази вашої ж правоти.
Цифрові докази у кримінальному процесі
Цифровий доказ суд приймає лише тоді, коли його отримали у порядку, встановленому законом (ст. 86 КПК). Належність відповідає на питання, чи стосується доказ справи, а допустимість показує, чи законним був спосіб його здобуття. У кіберсправах саме допустимість стає головним полем бою.
Слабкі місця цифрового доказу зазвичай однакові.
Копія проти оригіналу
Якщо знімали образ носія, важливо, чи зробили це коректно і чи зберегли оригінал недоторканим.
Hash-сума
Контрольна сума підтверджує, що копія ідентична оригіналу, а її відсутність чи розбіжність відкриває простір для сумніву.
Ланцюг зберігання
Доказ має пройти безперервний шлях від вилучення до експертизи, і кожен незадокументований перехід працює проти обвинувачення.
Залучення спеціаліста
Закон вимагає копіювати інформацію у спосіб, що забезпечує її цілісність, із залученням спеціаліста (ч. 2 ст. 168 КПК).
Тут важливо не обіцяти зайвого. Сама собою відсутність hash-суми чи розрив у ланцюгу зберігання не робить доказ автоматично недопустимим. Суд оцінює істотність порушення в сукупності з іншими обставинами (ст. 87 КПК). Тому грамотний захист доводить не просто факт огріху, а саме його істотність. Суд відкине доказ лише тоді, коли побачить, що порушення реально вплинуло на права людини, а не звелося до формальної неточності у протоколі.
Скільки коштує захист адвоката
Вартість послуг адвоката у кіберсправі залежить від стадії провадження, складності справи та обсягу матеріалів. Консультація, разова дія і повний супровід коштують по-різному, тому точну суму ми називаємо після того, як зрозуміємо вашу ситуацію. Нижче зібрані фактори, з яких складається ціна.
| Формат роботи | Що входить | Орієнтовна вартість |
|---|---|---|
| Консультація | Оцінка ситуації, роз'яснення статті та ризиків, перші кроки | Узгоджується після оцінки ситуації |
| Разова дія | Підготовка клопотання, скарги, адвокатського запиту, супровід однієї слідчої дії | Узгоджується після оцінки обсягу роботи |
| Повний супровід | Захист на досудовому розслідуванні та в суді, робота з доказами, оскарження | Узгоджується після аналізу матеріалів справи |
Що складніша справа і чим більше у ній епізодів та вилученої техніки, то більше роботи лягає на захисника. Тому ціну ми завжди обговорюємо предметно, а не з абстрактного прайсу.
Чому обирають Чумак і Партнери
Як адвокат у кримінальних справах, ми спеціалізуємося на кримінальному захисті й досудовому розслідуванні, а кіберсправи ведемо з фокусом на цифрових доказах. За плечима 14 років юридичної практики, адвокатське свідоцтво з 2018 року, робота з транскордонними справами і розуміння того, як слідство насправді поводиться з технікою на обшуку. Там, де інший адвокат бачить рутину, ми бачимо процесуальні діри, які потім вирішують долю всієї справи.
Якщо ви опинились у такій ситуації, не приймайте рішень про техніку, дані чи показання без адвоката.
Часті питання
Хто розслідує кіберзлочини в Україні
За загальним правилом досудове розслідування кіберзлочинів за ст. 361-363 ККУ ведуть слідчі органів Національної поліції, насамперед підрозділи кіберполіції (ч. 1 ст. 216 КПК). СБУ підключається тоді, коли кібердії стають способом вчинення злочинів проти основ національної безпеки або тероризму. Тому в більшості справ про несанкціоноване втручання працює саме кіберполіція.
Чи діє в Україні Будапештська конвенція про кіберзлочинність
Так. Україна підписала Конвенцію про кіберзлочинність у Будапешті 23 листопада 2001 року та ратифікувала її Законом № 2824-IV від 7 вересня 2005 року. Цей документ узгоджує українське кримінальне законодавство зі спільними європейськими підходами до боротьби з кіберзлочинами і налагоджує міжнародну співпрацю у таких справах.
Скільки техніки можуть вилучити при обшуку
Закон виходить з того, що вилучати комп'ютерні системи цілком не можна, якщо достатньо скопіювати потрібну інформацію (ч. 2 ст. 168 КПК). Вилучення "заліза" допускають лише у визначених винятках, наприклад коли пристрій є знаряддям злочину або потрібен для експертизи. Якщо слідство забрало більше, ніж дозволяє ухвала і закон, це підстава оскаржити дії та вимагати повернення майна.
Що робити, якщо прийшли з обшуком у справі про кіберзлочин
Найперше попросіть показати ухвалу слідчого судді й уважно перевірте, що саме вона дозволяє. Не перешкоджайте слідчим, але фіксуйте кожне порушення і не підписуйте протокол, поки не прочитаєте його повністю. І якнайшвидше телефонуйте адвокату, бо саме перші години обшуку визначають, які докази потім можна буде оскаржити.
Сергій Чумак, адвокат, засновник Адвокатського об'єднання "Чумак і Партнери".
Спеціалізується на кримінальному праві, досудовому розслідуванні та транскордонному захисті. 14 років юридичної практики; адвокатське свідоцтво з 2018 року. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001108 від 29.08.2018. Захищає у справах з цифровими доказами і кіберзлочинами від стадії обшуку до суду.