СТАТТІ ЗАКОНУ
- Ст. 190 КК України – шахрайство
- Ст. 55 і 214 КПК України – права потерпілого та внесення відомостей до ЄРДР
ГОЛОВНІ НАСЛІДКИ
- Покарання становить від штрафу до 12 років позбавлення волі.
- Великий розмір або незаконні операції з комп’ютерною технікою тягнуть 3-8 років ув’язнення.
- Без умислу на обман у момент отримання грошей спір може залишитися цивільним.
КЛЮЧОВА ПОРАДА
Негайно збережіть докази, зверніться до банку та подайте заяву до поліції.Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Адвокатське об'єднання "Чумак і Партнери"
Оновлено: липень 2026
До мене часто приходять з одним запитанням. "Мене обдурили в мережі, це ж кримінал?" Іноді так, а іноді йдеться про звичайний цивільний спір. За 2023 рік у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зафіксували понад 82 000 проваджень за статтею 190 Кримінального кодексу (КК), що стало історичним максимумом за 11 років. Однак ця цифра нічого не говорить про конкретну історію, адже долю справи визначає не статистика, а наявність умислу й доказів. Нижче пояснюю, коли застосовують цю статтю, що загрожує винному і що робити потерпілому.
Що таке шахрайство за статтею 190 КК
Закон визнає шахрайством заволодіння чужим майном через обман або зловживання довірою, коли потерпілий добровільно передає своє майно. Стаття 190 карає не за сам факт втрати грошей, а за спосіб, у який ними заволоділи. Потерпілий сам передає майно, оскільки його ввели в оману або зловжили його довірою. Саме добровільна передача під впливом обману відрізняє шахрайство від крадіжки.
Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (чинна редакція станом на 17.07.2026)
Обман буває активним і пасивним. Шахрай або повідомляє неправдиві відомості, або замовчує обставини, які зобов'язаний був розкрити. У цифровому середовищі використовують підроблені листи "від банку", фейкові оголошення та копії справжніх сайтів. Так людину переконують, що операція безпечна, і спонукають її самостійно натиснути кнопку.
За зловживання довірою злочинець використовує стосунки, у яких власник майна вже йому довіряє, і спрямовує цю довіру проти нього. заволодіння майном шляхом зловживання довірою кваліфікують за тією самою статтею, хоча довести його складніше, ніж прямий обман.
Суб'єктивна сторона передбачає прямий умисел і корисливий мотив. Людина має усвідомлювати, що незаконно заволодіває чужим майном, і прагнути саме цього. Злочин вважають закінченим, коли майно перейшло до шахрая і він отримав змогу ним розпоряджатися.
Коли спір цивільний, а не кримінальний
Не кожне неповернення грошей за онлайн-угодою містить ознаки шахрайства. Якщо на момент отримання майна людина не мала умислу його привласнити, йдеться про цивільний спір, а не про злочин. Саме це непорозуміння я бачу найчастіше. Людина переказала передоплату, товар не надійшов, тому вона впевнена, що слід застосовувати статтю 190.
Часто так і є. Продавець мав намір виконати зобов'язання, але не зміг через борги чи банкрутство, тому складу шахрайства немає.
Верховний Суд визначив чіткий критерій розмежування. Умисел на заволодіння майном треба встановити саме на момент його отримання. Огляд практики Касаційного кримінального суду прямо зазначає, що за відсутності такого умислу немає складу шахрайства, а між сторонами виникають цивільно-правові відносини.
Можлива й протилежна ситуація. Якщо цивільний договір уклали лише для маскування наміру безоплатно заволодіти чужим майном, належне оформлення документів не звільняє від відповідальності. У тому самому Огляді ВС зазначено, що навіть належно оформлені договори не заважають кваліфікувати скоєне як шахрайство, коли за ними прихований злочинний умисел.
Поширені схеми інтернет-шахрайства
Схеми змінюються щомісяця, але принцип їхньої дії залишається незмінним. Майже завжди потерпілого спонукають самостійно передати гроші чи дані. Ось п'ять типів, які найчастіше трапляються у зверненнях.
За допомогою фішингу шахраї виманюють дані через підроблені листи й сайти. Шахрай маскується під банк, маркетплейс або державний сервіс і надсилає лист із проханням "підтвердити" пароль чи реквізити картки. Посилання веде на копію справжнього сайту, яка може бути настільки схожою на оригінал, що без перевірки адресного рядка помітити підробку складно. Справжній працівник банку не просить повідомити PIN, CVV/CVC, одноразові коди чи пароль до банкінгу, адже ці дані не потрібні для перевірки операції.
У таких схемах часто ошукують за допомогою передоплати. Продавець розміщує привабливе оголошення, отримує передоплату і зникає або підмінює реквізити для оплати. Дзеркальну схему застосовують проти продавця. "Покупець" надсилає йому фейкове посилання на нібито "безпечну оплату". шахрайство на майданчиках оголошень належить до найпоширеніших типів за кількістю звернень.
Смішинг і вішинг використовують ту саму логіку, що й фішинг, але діють через інші канали. У разі смішингу людина отримує SMS із посиланням. Під час вішингу їй телефонує нібито працівник "служби безпеки" й просить назвати код або переказати гроші на неіснуючий "захищений рахунок".
Фейковий магазин імітує звичайну торгівлю, щоб збирати передоплати. Сайт виглядає справжнім, ціни трохи нижчі за ринкові, а після оплати продавець перестає виходити на зв'язок. Домени таких магазинів зазвичай зареєстровані нещодавно, а оплату приймають лише прямим переказом на картку.
Телефонні шахраї тиснуть на емоції та не залишають часу на роздуми. Людині телефонує нібито поліцейський, працівник банку або родич, який потрапив у біду. Співрозмовник створює відчуття терміновості й вимагає негайно щось зробити з грошима. Найкраще в такій ситуації допомагає пауза. Будь-яка вимога діяти просто зараз має стати приводом покласти слухавку і самостійно передзвонити за офіційним номером.
Розмір шкоди у справах про шахрайство
Сума збитків впливає на межу між адміністративною та кримінальною відповідальністю і на частину статті. Водночас суворість вироку визначають також спосіб вчинення злочину, повторність, груповий характер та інші обставини. Розмір шкоди обчислюють у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (НМДГ). Для цього використовують не податкові 17 грн, а розрахунковий показник, прив'язаний до прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на 2026 рік він становить 1664 грн.
Треба врахувати ще одну деталь. Розмір визначають за НМДГ, який діяв на момент вчинення злочину, тому наведені нижче суми в гривнях слугують орієнтиром саме для 2026 року.
| Розмір шкоди | Поріг у НМДГ | Еквівалент у грн (2026) | Впливає на частину |
|---|---|---|---|
| Значна шкода | 100-менше 250 НМДГ | 166 400 - менше 416 000 грн | ч. 2 (ч. 3 у воєнний чи надзвичайний стан) |
| Великий розмір | від 250 НМДГ | від 416 000 грн | ч. 4 |
| Особливо великий розмір | від 600 НМДГ | від 998 400 грн | ч. 5 |
Значну шкоду суд визначає також з огляду на майновий стан потерпілого, тому нижню межу не застосовують автоматично. Пороги встановлює примітка до ст. 185 КК (пункти 2-4), яка поширюється й на статтю 190.
Яке покарання за статтею 190 КК
Покарання за статтею 190 передбачає санкції від штрафу до 12 років позбавлення волі. Його вид і розмір залежать від частини, за якою кваліфікують діяння. Стаття містить п'ять частин, а не чотири, як досі зазначають на багатьох сайтах. Кожна наступна частина додає кваліфікуючу ознаку й посилює санкцію.
| Частина | Кваліфікуюча ознака | Вид покарання | Строк або сума |
|---|---|---|---|
| Ч. 1 | Простий склад без обтяжень | Штраф, громадські чи виправні роботи, пробаційний нагляд, обмеження волі | Штраф 2000-3000 НМДГ; обмеження волі до 3 років |
| Ч. 2 | Повторно, група за змовою або значна шкода | Штраф, виправні роботи, обмеження чи позбавлення волі | Штраф 3000-4000 НМДГ; позбавлення волі до 3 років |
| Ч. 3 | Воєнний чи надзвичайний стан і значна шкода | Штраф або позбавлення волі | Штраф 4000-8000 НМДГ; позбавлення волі 3-5 років |
| Ч. 4 | Великий розмір або операції з електронно-обчислювальною технікою (ЕОТ) | Позбавлення волі | 3-8 років |
| Ч. 5 | Особливо великий розмір або організована група | Позбавлення волі з конфіскацією майна | 5-12 років |
За шахрайство без обтяжуючих обставин стаття 190 передбачає порівняно м'які санкції. Суд обирає між штрафом, громадськими чи виправними роботами, пробаційним наглядом та обмеженням волі до 3 років. Позбавлення волі перша частина взагалі не передбачає.
Другу частину застосовують у разі повторності, попередньої змови групи осіб або заподіяння значної шкоди. Суд призначає покарання в межах санкції з урахуванням обставин конкретної справи. Змова має виникнути до вчинення злочину, а не після нього.
Третю частину запровадили для діянь, учинених у період воєнного чи надзвичайного стану, якщо вони завдали значної шкоди. Санкція передбачає до 5 років позбавлення волі. Чинна редакція змінила попередню нумерацію, за якою третя частина стосувалася шахрайства у великих розмірах.
Четверта частина не охоплює автоматично всі схеми в Інтернеті. Її застосовують до шахрайства у великих розмірах або шахрайства, вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням ЕОТ. За обидва варіанти передбачено позбавлення волі від 3 до 8 років. Звичайний обман через сайт чи месенджер може підпадати під іншу частину, а фішинг зі зламом - додатково під статтю 361.
П'ята частина передбачає найсуворіше покарання. За шахрайство в особливо великих розмірах або в складі організованої групи загрожує від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цю частину зазвичай застосовують до масштабних схем із десятками потерпілих і складним розподілом ролей.
Розмежування статей 190, 185 і 361
Ці три статті легко сплутати, але розмежувати їх можна за способом заволодіння майном. Визначальне питання полягає в тому, як саме майно опинилося в чужих руках.
| Ознака | Ст. 190 (шахрайство) | Ст. 185 (крадіжка) | Ст. 361 (втручання в систему) |
|---|---|---|---|
| Спосіб | Обман або зловживання довірою | Таємне викрадення | Несанкціоноване втручання в систему |
| Роль потерпілого | Добровільно передає майно | Не знає про викрадення | Систему зламано без його відома |
| Предмет | Майно або право на майно | Чуже майно | Інформація і робота систем |
| Приклад | Фішинг, фейковий магазин | Таємне зняття з рахунку | Хакерська атака на сервіс |
Шахрайство і крадіжка
Різницю визначає воля потерпілого. У разі шахрайства людина сама передає майно, повіривши обману. Під час крадіжки майно забирають таємно, без її відома і згоди. Той самий переказ грошей можуть кваліфікувати по-різному залежно від того, чи натиснула жертва кнопку "підтвердити" власноруч.
Шахрайство і втручання в роботу систем
Стаття 361 карає не за заволодіння майном, а за саме втручання в систему. Якщо злочинець несанкціоновано втрутився в роботу інформаційно-комунікаційної системи, а потерпілий добровільно не передавав майно, застосовують статтю 361, а не 190. На практиці можлива сукупність кримінальних правопорушень. Наприклад, фішинг може поєднувати злам системи із заволодінням коштами, і тоді застосовують обидві статті.
Що робити потерпілому від шахрайства
Швидкість дій може визначити подальший перебіг справи. У перші години після переказу залишається найбільше шансів зупинити рух грошей і зафіксувати цифрові сліди. Раджу діяти так:
Роль адвоката у справах про шахрайство
Адвокат може знадобитися і потерпілому, і обвинуваченому, оскільки обидві сторони часто припускаються помилок саме на початку справи.
Насамперед я допомагаю потерпілому зібрати докази так, щоб їх можна було використати в суді. Адвокат сприяє витребуванню банківських і технічних даних за процедурами, передбаченими КПК, адже звичайний адвокатський запит не дає доступу до банківської таємниці. Наступні завдання охоплюють контроль за перебігом слідства, щоб справу не залишили без руху, і підготовку цивільного позову про відшкодування шкоди в межах кримінального провадження.
Захист обвинуваченого починається з аналізу матеріалів справи. Я шукаю процесуальні порушення, недопустимі докази й слабкі місця у кваліфікації. Часто визначальним стає питання, чи існував умисел уже на момент отримання майна, чи між сторонами виникли цивільні відносини, які слідство помилково кваліфікувало за статтею 190. Перекваліфікація на нижчу частину або визнання спору цивільним може повністю змінити перебіг справи.
Коли результат не гарантований
Скажу прямо. Жоден адвокат не може гарантувати результат, а той, хто обіцяє "закриття справи на сто відсотків", говорить неправду.
Я не бачив жодної справи, у якій результат визначили б обіцянки захисника, а не докази в матеріалах провадження.
Раннє звернення справді розширює можливості для захисту, адже на початковому етапі ще можна вплинути на збирання доказів і обрання запобіжного заходу. Проте коли проти клієнта зібрано переконливі докази, чесна робота адвоката полягає в тому, щоб домагатися м'якшого покарання, а не обіцяти неможливе.
Часті питання про статтю 190
Який строк давності за шахрайство
Строк залежить від частини статті. За загальним правилом він становить 3 роки для ч. 1, 5 років для ч. 2 і ч. 3, 10 років для ч. 4 та 15 років для ч. 5. У випадках, передбачених ст. 49 КК, перебіг строку може зупинятися або перериватися. Точний розрахунок залежить від обставин справи.
Чи можливе умовне покарання за ст. 190
Так, суд може звільнити особу від відбування покарання з випробуванням. Рішення залежить від тяжкості кримінального правопорушення, ролі особи, відшкодування збитків і поведінки після вчинення злочину. За частинами, що передбачають відповідальність за великі суми й позбавлення волі, отримати таке рішення складніше. Остаточне рішення ухвалює суд з урахуванням конкретних обставин.
Чим відрізняються частини 1-5 ст. 190
Кожна частина передбачає додаткову кваліфікуючу ознаку. Перша стосується простого складу. Другу застосовують у разі повторності, попередньої змови або значної шкоди. Третя стосується діянь, учинених у період воєнного чи надзвичайного стану. Четверта охоплює великий розмір і операції з ЕОТ. П'яту застосовують за особливо великого розміру або вчинення злочину організованою групою. Що вища частина, то суворіше покарання.
Чи повернуть гроші, якщо став жертвою
Шанс повернути гроші є, але гарантувати результат неможливо. Раджу насамперед спробувати повернути платіж через банк, поки кошти не пройшли далі ланцюгом карток. Після цього можна скористатися ще двома механізмами. Перший передбачає подання цивільного позову в межах кримінального провадження, другий - накладення слідством арешту на рахунки шахрая. Шанси значною мірою залежать від швидкості звернення.
Чи вважають шахрайством неповернення боргу
Саме по собі неповернення боргу не утворює складу злочину. Воно залишається цивільним спором, доки не доведено, що людина позичала гроші з початковим наміром їх не повертати. Визначальним залишається умисел на момент отримання майна. Якщо намір обманути існував від початку, можна застосовувати статтю 190. Якщо такого наміру не було, спір залишається цивільним.
Яка мінімальна сума для кримінальної справи
У 2026 році межа між дрібним шахрайством і кримінальним правопорушенням становить 3 328 грн, тобто два розрахункові НМДГ. Шахрайське заволодіння майном на суму до цієї межі за загальним правилом карають за ст. 51 КУпАП. Якщо сума перевищує цю межу, може наставати відповідальність за ст. 190 КК. Більший розмір шкоди також впливає на частину статті й суворість покарання.
Як зняти судимість за шахрайство
Судимість або погашається після спливу визначеного строку з моменту відбуття покарання, або достроково знімається судом. Строк залежить від виду й розміру покарання. Вирішуючи питання про дострокове зняття судимості, суд враховує поведінку особи та відшкодування шкоди. Погашення або зняття судимості впливає на її правові наслідки. Водночас повторність за ч. 2 ст. 190 визначають за правилами ст. 32 КК і примітки до ст. 185, а не лише за наявністю непогашеної судимості.
Автор статті - Сергій Чумак, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001108 від 29.08.2018), спеціалізація - кримінальне право, досудове розслідування, транскордонний захист. 14 років практики.
Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката. Кожна кримінальна справа унікальна, і оптимальна правова стратегія залежить від конкретних обставин, матеріалів справи та процесуального статусу клієнта.
Матеріал не є рекламою адвокатської діяльності у розумінні Правил адвокатської етики.