Статті закону
Головні наслідки
- Суд призначає одне основне покарання та може додати одне або кілька додаткових.
- Вид і строк залежать від санкції статті, тяжкості правопорушення, особи винного та обставин справи.
- За наявності підстав можливі м’якше покарання, випробування, умовно-дострокове звільнення або заміна невідбутої частини.
Ключова порада
Не оцінюйте реальний ризик лише за максимальною санкцією статті – вирішальними є кваліфікація та докази захисту.Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Адвокатське об'єднання "Чумак і Партнери"
Оновлено: серпень 2026
Чинний Кримінальний кодекс дає суду 14 видів покарання, і перелічує їх стаття 51 ККУ у порядку, встановленому кодексом. Люди приходять до мене з роздрукованою санкцією статті і майже завжди питають, чи означає вона реальний строк. Здебільшого не означає.
Покарання призначає тільки суд і тільки вироком. За одне кримінальне правопорушення призначають одне основне покарання, і вже до нього суд може приєднати одне чи кілька додаткових (ч. 4 ст. 52 ККУ). Тому конструкція "п'ять років позбавлення волі та конфіскація майна" цілком законна, а от штраф і виправні роботи разом, як два основних покарання, суд призначити не може.
Ухилення від покарання, вже призначеного вироком, утворює окремий склад, за який відповідають за статтями 389 і 390 ККУ. Це не продовження старої справи, а нове провадження з власним обвинуваченням.
Ще одна річ, яку варто знати до читання будь-якого довідника. Перелік видів покарання востаннє змінювали Законом № 4074-IX від 20.11.2024, тому старі таблиці в мережі досі показують 12 або 13 позицій. Якщо ви бачите перелік без позбавлення державної нагороди України, ви читаєте застарілий текст. Загальні підстави, за яких настає кримінальна відповідальність, ми розібрали окремо.
Кримінальні покарання. Скільки видів передбачає Кримінальний кодекс
Перелік у статті 51 ККУ містить 14 позицій. Дев'ять із них суд призначає тільки як основне покарання, три працюють тільки як додаткові, а два переходять з однієї категорії в іншу залежно від того, що написано в санкції.
| Покарання | Статус | Коротка суть | Строк або межі | Стаття ККУ |
|---|---|---|---|---|
| Штраф | Основне або додаткове | Грошове стягнення на користь держави | 30-50 000 НМДГ; за угодою про визнання винуватості в корупційних справах до 12 млн НМДГ | ст. 53 |
| Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу | Додаткове | Втрата звання за вироком суду | Безстроково | ст. 54 |
| Позбавлення державної нагороди України | Додаткове | Втрата нагороди за вироком суду | Безстроково | ст. 54-1 |
| Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю | Основне або додаткове | Заборона посади чи професійної діяльності | 2-5 років основне, 1-3 роки додаткове | ст. 55 |
| Громадські роботи | Основне | Безоплатні суспільно корисні роботи у вільний час | 60-240 годин, не більш як 4 години на день | ст. 56 |
| Виправні роботи | Основне | Робота за місцем роботи з відрахуванням у дохід держави | 6 місяців - 2 роки, відрахування 10-20% | ст. 57 |
| Службові обмеження для військовослужбовців | Основне | Відрахування із грошового забезпечення без звільнення зі служби | 6 місяців - 2 роки | ст. 58 |
| Конфіскація майна | Додаткове | Безоплатне вилучення майна у власність держави | Разова дія за вироком | ст. 59 |
| Пробаційний нагляд | Основне | Нагляд органу пробації з покладеними обов'язками, без ізоляції | 1-5 років | ст. 59-1 |
| Арешт | Основне | Тримання засудженого військовослужбовця на гауптвахті | 1-6 місяців | ст. 60 |
| Обмеження волі | Основне | Установа відкритого типу з обов'язковим залученням до праці | 1-5 років | ст. 61 |
| Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців | Основне | Відбування покарання у військовому середовищі | 6 місяців - 2 роки | ст. 62 |
| Позбавлення волі на певний строк | Основне | Ізоляція в установі закритого типу | 1-15 років | ст. 63 |
| Довічне позбавлення волі | Основне | Ізоляція без визначеного строку | Довічно | ст. 64 |
Станом на серпень 2026 року. Якщо перелік перед вами йде без державної нагороди, ви читаєте застарілий текст.
Поділ закріплює стаття 52 ККУ. Основними покараннями кодекс називає громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, пробаційний нагляд, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні, позбавлення волі на певний строк і довічне позбавлення волі. Додаткових три, а саме позбавлення звання, позбавлення державної нагороди України та конфіскація майна. Штраф і позбавлення права обіймати певні посади кодекс дозволяє застосувати і так, і так.
Основні види кримінальних покарань
Штраф означає грошове стягнення, яке суд накладає в розмірі, встановленому кодексом, з урахуванням майнового стану винного. Суд призначає штраф у межах від 30 до 50 000 НМДГ, тобто від 510 до 850 000 грн за ставкою неоподатковуваного мінімуму 17 грн (ст. 53 ККУ, редакція з урахуванням Закону № 4033-IX від 29.10.2024).
Тут пастка, про яку майже ніхто не читає до вироку.
Якщо санкція передбачає основний штраф понад 3000 НМДГ, призначений судом штраф не може бути меншим за майнову шкоду або за дохід, отриманий від правопорушення, і граничний розмір із санкції в такому разі значення вже не має. Тому в економічних справах реальна сума часто перевищує ту, яку клієнт вирахував самостійно з тексту статті.
Засуджений безоплатно виконує суспільно корисні роботи у вільний від роботи чи навчання час, а вид робіт визначають органи місцевого самоврядування (ст. 56 ККУ). Строк становить від 60 до 240 годин, і відбувати їх дозволено не більш як чотири години на день.
Це важлива деталь для планування, бо 240 годин розтягуються на кілька місяців.
Виправні роботи людина відбуває за своїм же місцем роботи (ст. 57 ККУ). Строк становить від шести місяців до двох років, а в дохід держави відраховують від 10 до 20% заробітку. Розмір відрахування визначає вирок. Якщо особа стала непрацездатною вже після постановлення вироку, суд може замінити виправні роботи штрафом із розрахунку 3 НМДГ за кожен місяць робіт.
Після реформи 2023 року арешт залишився покаранням для військовослужбовців. Засудженого тримають в умовах ізоляції на гауптвахті строком від одного до шести місяців (ст. 60 ККУ, у редакції Закону № 3342-IX від 23.08.2023, чинній з 28.03.2024).
До вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, арешт не застосовують.
Обмеження волі означає тримання особи в кримінально-виконавчій установі відкритого типу, без ізоляції від суспільства, під наглядом і з обов'язковим залученням до праці (ст. 61 ККУ). Строк становить від одного до п'яти років. Люди часто плутають цей вид із позбавленням волі, хоча режим тут інший, і саме на цій різниці будується частина клопотань захисту.
Засудженого ізолюють і поміщують до установи закритого типу на строк від одного до п'ятнадцяти років (ст. 63 ККУ). Винятки, за яких строк виходить за ці межі, передбачає Загальна частина кодексу, наприклад правила складання покарань за сукупністю вироків.
Довічне позбавлення волі суд призначає за особливо тяжкі злочини й лише у випадках, прямо названих кодексом, коли позбавлення волі на певний строк він вважає недостатнім (ст. 64 ККУ). Заборон тут чотири. Довічне не застосовують до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, до осіб у віці понад 65 років, до жінок, які були вагітні під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 68 ККУ, тобто за готування та замах.
Пробаційний нагляд теж належить до основних покарань, і йому відведено окремий розділ цієї сторінки.
Пробаційний нагляд і що він означає для засудженого
Пробаційний нагляд означає, що людина залишається вдома, працює і живе звичайним життям, але під наглядом уповноваженого органу з питань пробації й із переліком обов'язків, порушення яких повертає справу до суду. Строк становить від одного до п'яти років (ст. 59-1 ККУ), а для неповнолітніх від одного до двох років (ст. 101 ККУ).
Три обов'язки суд покладає на засудженого завжди:
Ще п'ять суд може додати на свій розсуд:
Обов'язок використовувати електронний засіб контролю суд встановлює на строк від одного місяця до одного року, і саме цей пункт найчастіше стає причиною, через яку засуджений порушує режим, навіть не маючи наміру ухилятися. За формулюванням про наглядові та соціально-виховні заходи стоять дві прості речі. Наглядова частина зводиться до контролю за адресою, пересуванням і явками. Соціально-виховна означає роботу з інспектором за пробаційною програмою, лікування залежності або обов'язок працевлаштуватися.
Пробаційний нагляд плутають зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, і плутанина ця недешева.
При випробуванні за ст. 75 ККУ суд призначає покарання, а потім звільняє від його відбування під умовою. Пробаційний нагляд суд призначає як самостійне покарання зі своїм строком, тож жодної відстрочки виконання чогось іншого тут немає.
Додаткові покарання і чим вони відрізняються від основних
Додаткове покарання суд ніколи не призначає самостійно. Його приєднують до основного, а діє воно нерідко довше за нього. Саме додаткові покарання я найчастіше бачу недооціненими, коли людина радіє скасуванню реального строку і за рік розуміє, що заборона обіймати посади вимкнула її з професії, а конфіскація забрала майно, придбане задовго до подій справи.
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
Суд може позбавити засудженого звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу лише за тяжкий чи особливо тяжкий злочин (ст. 54 ККУ). Строку тут немає, наслідок настає раз і назавжди, разом із втратою пов'язаних із званням пільг і кар'єрних перспектив.
Позбавлення державної нагороди України
Цей вид покарання з'явився в кодексі порівняно недавно. Статтю 54-1 внесено Законом № 4074-IX від 20.11.2024, і саме через це багато довідників досі перелічують 13 видів покарань замість 14. Позбавлення державної нагороди України суд застосовує до особи, засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за правопорушення, передбачені статтями 258-258-5, 260 і 261 ККУ. Рішення суд ухвалює обвинувальним вироком, окремої процедури поза кримінальним провадженням закон не передбачає.
Конфіскація майна
Конфіскація майна означає примусове безоплатне вилучення у власність держави всього майна засудженого або його частини, і якщо конфіскують частину, суд зобов'язаний зазначити у вироку, яка саме (ст. 59 ККУ). Підстав дві, і друга зазвичай випадає з довідників.
"Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу."
Отже, корисливий мотив потрібен не завжди.
У справах проти основ національної безпеки та громадської безпеки конфіскація можлива й тоді, коли злочин не належить до тяжких. Перелік майна, що конфіскації не підлягає, встановлює окремий закон, і саме навколо цього переліку точиться більшість спорів на стадії виконання вироку.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
Як основне покарання цей вид призначають на строк від двох до п'яти років, як додаткове від одного до трьох (ст. 55 ККУ). Нижню межу основного покарання часто пишуть як один рік, і це помилка.
Кодекс окремо встановлює чотири спеціальні строки:
Кому не призначають окремі види покарань
Заборони тут встановлює сам кодекс, а не суд у конкретній справі. Це не милосердя суду, а пряма норма, і якщо ваша ситуація підпадає під неї, покарання не може бути призначене, навіть якщо вину визнано повністю.
| Покарання | Кому не призначається |
|---|---|
| Громадські роботи | Особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, військовослужбовцям строкової служби |
| Виправні роботи | Вагітним жінкам і жінкам у відпустці по догляду за дитиною, непрацездатним, особам до 16 років і особам пенсійного віку, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу ДССЗЗІ, працівникам правоохоронних органів, нотаріусам, приватним виконавцям, суддям, прокурорам, адвокатам, державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування |
| Арешт | Вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до семи років |
| Обмеження волі | Неповнолітнім, вагітним жінкам і жінкам з дітьми віком до 14 років, особам пенсійного віку, військовослужбовцям строкової служби, особам з інвалідністю першої і другої групи |
| Тримання в дисциплінарному батальйоні | Військовослужбовцям-жінкам. Окремо діє заборона замінювати позбавлення волі дисбатом особам, які раніше відбували позбавлення волі |
| Пробаційний нагляд | Особам, які під час відбування цього покарання вчинили кримінальне правопорушення |
| Довічне позбавлення волі | Особам, які вчинили злочин у віці до 18 років, особам у віці понад 65 років, жінкам, які були вагітні під час вчинення злочину або на момент вироку |
Що робити, коли санкція вашої статті передбачає тільки те покарання, яке до вас застосувати не можна? Перейти до м'якшого виду покарання суд у такій ситуації не вправі. За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду (постанова № 7 від 24.10.2003, п. 8) суд за наявності підстав закриває провадження і звільняє особу від кримінальної відповідальності або постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання. Захисту тут варто подати документи, які підтверджують підставу заборони, ще до дебатів, бо в судовому засіданні довідка про групу інвалідності або витяг про пенсійний вік важать більше за будь-які пояснення. Окремо про те, з якого віку настає кримінальна відповідальність в Україні, ми писали раніше.
Від чого залежить, яке покарання призначить суд
Мету покарання кодекс формулює у статті 50 ККУ через три складові, а саме кару, виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими людьми. Завдати фізичних страждань або принизити людську гідність покарання не має на меті. Звучить декларативно, працює цілком практично, бо саме на цій нормі будується аргумент захисту про те, що мету можна досягти без ізоляції.
Загальні засади призначення покарання встановлює стаття 65 ККУ. Суд діє в межах санкції статті, відповідно до положень Загальної частини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Більш суворий вид кодекс дозволяє обрати тільки тоді, коли менш суворий буде недостатнім для виправлення особи.
Клієнт із санкцією на дві частини статті перед очима зазвичай рахує тільки верхню межу, і я щоразу починаю з того, що показую нижню. Прокурор може просити максимум санкції, суд може обмежитися нижньою межею, і різниця між цими двома цифрами часто дорівнює кільком рокам життя, і вирішує тут не тяжкість діяння, а якість зібраних захистом доказів.
Обставини, які пом'якшують покарання
Перелік у статті 66 ККУ відкритий, тобто суд має право визнати пом'якшуючими й інші обставини. Кодекс прямо називає з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю правопорушення, добровільне відшкодування збитку, надання медичної допомоги потерпілому одразу після події, вчинення правопорушення неповнолітнім або жінкою в стані вагітності, збіг тяжких особистих чи сімейних обставин, вплив погрози або залежності, стан сильного душевного хвилювання, перевищення меж крайньої необхідності, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи.
Щире каяття суд не встановлює зі слів. Практично його доводять сукупністю документів, а саме заявою про вчинене, послідовними показаннями, які не змінюються від засідання до засідання, платіжними документами про відшкодування шкоди, розпискою потерпілого. Сумлінна поведінка після події виглядає так само предметно, через характеристики з роботи, довідки про утримання дітей, підтвердження лікування або звернення до наркологічної служби. Якщо жодного паперу немає, каяття залишається словом підсудного проти позиції прокурора.
Обставини, які обтяжують покарання
Перелік у статті 67 ККУ закритий, і додати до нього щось своє суд не може. Кодекс перелічує 14 обтяжуючих обставин, і найчастіші з них такі:
Одна деталь рятує частіше, ніж здається. Якщо обставина вже врахована в самій статті як кваліфікуюча ознака, вдруге враховувати її при призначенні покарання суд не має права. Частину обставин (п. 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12) суд враховує обов'язково, решту може не визнати обтяжуючими, вмотивувавши це у вироку (ч. 2 ст. 67 ККУ).
Покарання нижче за найнижчу межу санкції
Коли пом'якшуючих обставин кілька й вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом. Стаття 69 ККУ дозволяє вийти нижче найнижчої межі санкції або перейти до іншого, м'якшого виду основного покарання. Рішення суд обов'язково вмотивовує. Для корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, для правопорушень, передбачених статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442 і 442-1 ККУ, вчинених в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, а також для катування, вчиненого представником держави, цей шлях закритий.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Окрема історія зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 ККУ). Суд призначає виправні роботи, службові обмеження, обмеження волі або позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а потім звільняє засудженого від відбування під умовою. Іспитовий строк триває від одного до трьох років. Звільнення з випробуванням не застосовують за корупційні кримінальні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією, за статтями 403, 405, 407, 408 і 429 ККУ, вчиненими в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за ДТП у стані сп'яніння та за катування за ч. 3 ст. 127 ККУ (ч. 1 ст. 75 ККУ). У побуті це називають умовним строком, хоча судимість тут реальна, обов'язки реальні, і вчинення нового правопорушення протягом іспитового строку повертає початкове покарання до виконання.
Три справи з практики нашого об'єднання
Три ситуації показують, як це виглядає в засіданні.
Перша інстанція призначила клієнту 5 років 6 місяців позбавлення волі, апеляція вирок скасувала, а при новому розгляді суд призначив 5 років і застосував до них звільнення з випробуванням замість реального ув'язнення.
Суд першої інстанції розглядав позбавлення звання одночасно з позбавленням волі, і на апеляції вдалося довести, що таке поєднання непропорційне, бо зловживання самим статусом ніхто не довів, після чого додаткове покарання не застосували, а основне пом'якшили.
Захист зібрав альтернативні докази, показав процесуальні порушення та відсутність наміру на проникнення, і суд ухвалив виправдувальний вирок.
Це практика адвокатського об'єднання, а не судовий прецедент, і номерів справ у публікації немає свідомо.
Як складають покарання і зараховують попереднє ув'язнення
Коли покарання призначають за сукупністю правопорушень або за сукупністю вироків, менш суворий вид переводять у більш суворий за фіксованим співвідношенням (ст. 72 ККУ). Арифметика тут працює на засудженого частіше, ніж він очікує.
| Вид покарання | Скільки днів відповідає одному дню позбавлення волі |
|---|---|
| Тримання в дисциплінарному батальйоні | 1 день |
| Арешт | 1 день |
| Пробаційний нагляд | 2 дні |
| Обмеження волі | 2 дні |
| Службові обмеження для військовослужбовців | 3 дні |
| Виправні роботи | 3 дні |
Громадські роботи кодекс рахує в цій шкалі іншою одиницею, а саме вісім годин громадських робіт відповідають одному дню позбавлення волі. Окремо кодекс встановлює, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Порахуємо на числах. Людина провела під вартою 100 днів, а вироком їй призначили обмеження волі. Попереднє ув'язнення зараховують за тим самим співвідношенням, тож 100 днів під вартою закривають 200 днів обмеження волі, тобто більше півроку призначеного строку вже відбуто на момент вироку.
Два види покарання складанню не підлягають взагалі. Основний штраф і основне позбавлення права обіймати певні посади виконуються самостійно, окремо від решти. Так само самостійно виконуються й додаткові покарання різних видів, тому конфіскація не "поглинається" строком і не скорочується разом із ним.
Покарання для військовослужбовців
Службові обмеження
Стару формулу про строковиків треба забути. Службове обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років (ст. 58 ККУ). Нижня межа становить саме шість місяців, а не три, і формулювання про застосування покарання й до строковиків, і до контрактників прямо суперечить нормі.
Наслідки виглядають так. Із грошового забезпечення відраховують від 10 до 20% у дохід держави, підвищити засудженого за посадою або у військовому званні під час відбування покарання не можна, а сам строк покарання у вислугу років для присвоєння чергового звання не зараховується. Суд може призначити службове обмеження й замість обмеження або позбавлення волі на строк не більше двох років, якщо вважатиме це можливим з огляду на обставини справи.
Арешт на гауптвахті
Арешт після редакції Закону № 3342-IX від 23.08.2023 залишився покаранням суто військовим. Засудженого військовослужбовця тримають в умовах ізоляції на гауптвахті від одного до шести місяців (ст. 60 ККУ). До вагітних жінок і жінок з дітьми віком до семи років арешт не застосовують.
Тримання в дисциплінарному батальйоні
Дисбат призначають на строк від шести місяців до двох років (ст. 62 ККУ). Коло осіб широке, і воно охоплює:
Виняток один, і стосується він жінок-військовослужбовиць.
Друга заборона працює тихо, і про неї згадують пізно. Замінити позбавлення волі триманням у дисбаті не можна особам, які раніше вже відбували покарання у виді позбавлення волі. Самовільне залишення місця відбування покарання військовослужбовцем кваліфікують за ст. 407 ККУ як залишення військової частини або місця служби, хоча прямої згадки про дисциплінарний батальйон стаття не містить, тому кваліфікація спирається на судову практику.
Які покарання застосовують до неповнолітніх
Для неповнолітніх кодекс будує окрему, урізану систему. Основних видів покарання тут п'ять, а саме штраф, громадські роботи, виправні роботи, пробаційний нагляд і позбавлення волі на певний строк (ст. 98 ККУ). Додаткових два, штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
| Покарання | Межі для неповнолітніх |
|---|---|
| Громадські роботи | 30-120 годин, не більше 2 годин на день, лише у віці від 16 до 18 років |
| Виправні роботи | 2 місяці - 1 рік, відрахування 5-10%, лише у віці від 16 до 18 років |
| Пробаційний нагляд | 1-2 роки |
| Позбавлення волі за нетяжкий злочин | до 4 років |
| Позбавлення волі за тяжкий злочин | до 7 років |
| Позбавлення волі за особливо тяжкий злочин | до 10 років |
| Позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя | до 15 років |
Межі позбавлення волі для неповнолітніх
Загальні межі позбавлення волі для неповнолітніх становлять від шести місяців до десяти років, а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, строк може сягати п'ятнадцяти років (ст. 102 ККУ). Відбувають покарання у спеціальних виховних установах. Знижені межі пояснює не поблажливість, а мета покарання, бо ізоляція підлітка на роки руйнує саме ті соціальні зв'язки, через які його потім повертають до нормального життя.
Покарання, які до неповнолітніх не застосовують
Перелік у статті 98 ККУ вичерпний, тому все, чого в ньому немає, до неповнолітніх не застосовують узагалі, а саме обмеження волі, арешт, службові обмеження, тримання в дисциплінарному батальйоні, конфіскацію майна, позбавлення звання, позбавлення державної нагороди і довічне позбавлення волі. Ширше про те, як влаштована кримінальна відповідальність неповнолітніх в Україні, ми розповіли докладніше.
Чи можна змінити покарання після вироку
Вирок ще не кінець роботи захисту. Кодекс дає два самостійні механізми на стадії виконання, і кожен має власні пороги. Окремо від них стоїть звільнення від кримінальної відповідальності, яке застосовується ще до вироку й за зовсім іншими підставами.
Умовно-дострокове звільнення
Умовно-дострокове звільнення застосовують до осіб, які відбувають виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні або позбавлення волі (ст. 81 ККУ). Умова одна, а саме засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Пороги відбутої частини строку відрізняються за категоріями:
за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, і сюди не входять корупційні правопорушення, ДТП у стані сп'яніння та необережний тяжкий злочин;
за корупційний нетяжкий злочин, за правопорушення, пов'язане з корупцією, за порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту в стані сп'яніння, за умисний тяжкий чи необережний особливо тяжкий злочин, а також тоді, коли особа вже відбувала позбавлення волі за умисне правопорушення і до погашення судимості вчинила нове;
за умисний особливо тяжкий злочин, при заміні довічного позбавлення волі строковим, а також особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Окремо про довічно засуджених. Частину першу статті 81 визнано неконституційною в тій частині, що вона унеможливлює умовно-дострокове звільнення для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2021 від 16.09.2021.
Суд відмовляє здебільшого не через тяжкість вироку, а через порожні матеріали. Сумлінну поведінку і ставлення до праці доводять характеристикою адміністрації установи, даними про заохочення та відсутність стягнень, підтвердженням працевлаштування або навчання, документами про погашення цивільного позову. Без цього пакета клопотання перетворюється на прохання без доказів.
Заміна невідбутої частини покарання
Невідбуту частину обмеження волі, позбавлення волі або довічного позбавлення волі суд може замінити м'якшим видом покарання, якщо засуджений став на шлях виправлення (ст. 82 ККУ). Мінімальний поріг тут нижчий, ніж для дострокового звільнення, і становить третину строку за проступок або нетяжкий злочин, половину за корупційні та умисні тяжкі склади, дві третини за умисний особливо тяжкий злочин.
Довічне позбавлення волі кодекс дозволяє замінити позбавленням волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років. Формулу "став на шлях виправлення" доводять тим самим набором документів, що й у клопотанні про дострокове звільнення, тому готувати їх варто заздалегідь, а не за місяць до настання порогу.
Судимість, строки погашення і коли її можна зняти
Судимість триває довше за саме покарання й обмежує людину вже після того, як вирок виконано. Погашення настає автоматично зі спливом строку, а зняти судимість може лише суд окремим рішенням.
| Вид покарання | Строк погашення судимості |
|---|---|
| Штраф до 3000 НМДГ, позбавлення права обіймати посади, громадські роботи, виправні роботи, пробаційний нагляд, арешт | 1 рік |
| Обмеження волі | 2 роки |
| Позбавлення волі або штраф за нетяжкий злочин | 3 роки |
| Позбавлення волі або штраф за тяжкий злочин | 6 років |
| Позбавлення волі або штраф за особливо тяжкий злочин | 8 років |
| Службові обмеження для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні, гауптвахта замість арешту | Судимості немає одразу після відбуття покарання (п. 4 ст. 89 ККУ) |
Строки рахують з дня відбуття основного й додаткового покарання за умови, що протягом них людина не вчинила нового правопорушення (ст. 89 ККУ). Особи, засуджені зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, визнаються такими, що не мають судимості, після спливу іспитового строку, а засуджені за кримінальний проступок відразу після відбуття покарання.
Наслідки судимості для роботи й документів
Наслідки судимості людина відчуває в побутових речах. Судимість закриває доступ до державної служби, до роботи в правоохоронних органах і на педагогічних посадах, ускладнює отримання дозволу на зброю та окремих ліцензій, впливає на оформлення опіки чи усиновлення, а в частині країн створює проблеми з візами. Саме тому питання зняття судимості клієнти ставлять частіше, ніж питання про сам строк.
Коли судимість не знімають достроково
Тут межа жорстка. Зняти судимість достроково не можна за умисні тяжкі та особливо тяжкі правопорушення, а також за корупційні правопорушення й правопорушення, пов'язані з корупцією (ч. 2 ст. 91 ККУ). У решті випадків суд може зняти судимість, якщо особа після відбуття обмеження або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела виправлення, і не раніше ніж після половини строку погашення. Порядок встановлює Кримінальний процесуальний кодекс. Детальніше про погашення та зняття судимості в Україні ми розписали в окремому матеріалі.
Норми ККУ, на які спирається ця стаття
Як адвокат працює на пом'якшення покарання
Робота захисту розкладається на п'ять стадій, і на кожній свій набір дій.
захист збирає те, що потім не встигне зібрати. Характеристики з роботи й місця проживання, документи про склад сім'ї та утримання дітей, медичні довідки, підтвердження добровільного відшкодування шкоди з відміткою банку, розписку потерпілого. Одночасно захист перевіряє саму кваліфікацію, бо слідство регулярно вносить у підозру важчу частину статті, ніж дозволяють обставини.
суд вирішує долю клопотань про докази та про об'єднання чи виділення матеріалів. Тут же обговорюють можливість угоди, і саме на цій стадії варто рахувати наслідки, а не після підписання.
захист доводить, що мету покарання можна досягти без ізоляції, і будує це на нормі статті 65 ККУ про достатність менш суворого виду. Кожну пом'якшуючу обставину зі статті 66 захист підкріплює документом у томі справи, а кожну обтяжуючу перевіряє на подвійне врахування.
захист формулює конкретне прохання до суду з видом і розміром покарання, а не абстрактне прохання про поблажливість. Апеляційну скаргу подають протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, і в ній оскаржують як кваліфікацію, так і невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого.
захист відстежує пороги для дострокового звільнення й заміни невідбутої частини, готує пакет документів заздалегідь, а після спливу половини строку погашення подає клопотання про зняття судимості.
Робота триває й після вироку, і це найчастіше дивує клієнта.
Мета захисту не в тому, щоб уникнути відповідальності. Ми стежимо, щоб права клієнта не порушували, домагаємось мінімального покарання, а виправдувальні вироки в моїй практиці є, хоча це рідкість, так само як і в загальній судовій статистиці. Гарантій результату я не даю нікому. Правила адвокатської етики зобов'язують адвоката неупереджено й об'єктивно пояснити клієнту, який результат гіпотетично досяжний, а не обіцяти його, та й продавати результат замість роботи в нашій професії не заведено.
Часті питання
Чим обмеження волі відрізняється від позбавлення волі
Обмеження волі означає перебування в установі відкритого типу без ізоляції від суспільства, з наглядом і обов'язковою працею, строком від одного до п'яти років. Позбавлення волі означає ізоляцію в установі закритого типу на строк від одного до п'ятнадцяти років. Різниця в режимі, а не лише в назві.
Яке покарання в Україні найсуворіше
Довічне позбавлення волі. Кодекс ставить його останнім у переліку статті 51, призначає за особливо тяжкі злочини й лише у випадках, прямо названих законом. До осіб, молодших за 18 років на момент злочину, до осіб понад 65 років і до вагітних жінок його не застосовують.
Чи можна замінити призначене покарання на м'якше
Раджу зробити так. Порахуйте відбуту частину строку і подивіться, за якою категорією засуджено, бо поріг для заміни становить третину строку за нетяжкий злочин, половину за корупційні та умисні тяжкі склади й дві третини за особливо тяжкий. Далі готуйте характеристику адміністрації, дані про заохочення та документи про погашення позову.
Чим пробаційний нагляд відрізняється від умовного засудження
Пробаційний нагляд працює як самостійне покарання зі своїм строком від одного до п'яти років. Звільнення від відбування покарання з випробуванням спершу передбачає призначення покарання, а вже потім звільнення від його відбування на іспитовий строк від одного до трьох років. У першому випадку покарання відбувається, у другому воно висить умовою.
За які злочини призначають довічне позбавлення волі
За особливо тяжкі злочини й лише тоді, коли санкція конкретної статті прямо це передбачає, а суд вважає позбавлення волі на певний строк недостатнім. Такий підхід закріплює стаття 64 ККУ.
Як зараховують попереднє ув'язнення
У строк позбавлення волі попереднє ув'язнення зараховують день за день. Для м'якших видів покарання діє шкала переведення, за якою одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі чи пробаційного нагляду, три дні виправних робіт або вісім годин громадських робіт.
Чи можна зняти судимість достроково
Здебільшого так, але не завжди. Дострокове зняття заборонене при засудженні за умисні тяжкі та особливо тяжкі правопорушення, а також за корупційні правопорушення й правопорушення, пов'язані з корупцією. В інших випадках суд розглядає клопотання після спливу половини строку погашення.
Скільки видів покарань у Кримінальному кодексі
Чотирнадцять. Дев'ять із них суд призначає тільки як основне покарання, три тільки як додаткове, а штраф і позбавлення права обіймати певні посади працюють в обох ролях.
Важливо: Матеріал підготовлений на основі чинного законодавства України.
Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката. Кожна справа унікальна, і стратегія захисту будується під конкретні обставини, процесуальний статус клієнта і матеріали справи.
Самостійне застосування наведених положень без професійного аналізу може призвести до втрати доказів або процесуальних помилок.
Матеріал не є рекламою адвокатської діяльності у розумінні Правил адвокатської етики.
Якщо зіткнулися з подібним - замовте консультацію або зв'яжіться з нами: +38 (067) 82 999 82.