Корупція залишається однією з найгостріших проблем сучасного українського суспільства, завдаючи значної шкоди економічній стабільності та підриваючи довіру до державних інституцій. Статті 364 та 368 Кримінального кодексу України є ключовими правовими інструментами в антикорупційній системі держави, спрямованими на притягнення до відповідальності посадових осіб за зловживання повноваженнями та хабарництво. Ефективна кримінальна практика у таких справах вимагає глибокого розуміння специфіки корупційних злочинів та професійного підходу до захисту.
Основні поняття антикорупційного законодавства
Діяння, що містить ознаки корупції, вчинене публічними службовцями чи посадовими особами з використанням службових повноважень для одержання неправомірної вигоди.
За такі правопорушення встановлено кримінальну, дисциплінарну та цивільно-правову відповідальність.
Діяння, яке не містить безпосередніх ознак корупції, але порушує вимоги, заборони та обмеження Закону "Про запобігання корупції".
Включає порушення вимог декларування, конфлікту інтересів та отримання подарунків.
Корупція — це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, або прийняття такої вигоди чи обіцянки для себе чи інших осіб. Статті 364 та 368 ККУ прямо віднесені до корупційних кримінальних правопорушень згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу.
У корупційних справах також важливим аспектом є представництво потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки корупційні дії завжди завдають шкоди державним інтересам або інтересам громадян.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди.
Діяння повинно завдати істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян або державним інтересам.
Обов'язкові елементи: діяння всупереч інтересам служби, істотна шкода або тяжкі наслідки, причинний зв'язок між ними.
Суб'єктивна сторона: прямий умисел та спеціальна мета одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Санкції та кваліфікуючі ознаки
Істотна шкода — у 100 і більше разів перевищує НМДГ. Покарання: пробаційний нагляд до 3 років, обмеження або позбавлення волі до 3 років.
Додатково: позбавлення права обіймати посади до 3 років та штраф від 4250 до 12750 грн.
Тяжкі наслідки — у 250 і більше разів перевищує НМДГ. Покарання: позбавлення волі від 3 до 6 років.
Додатково: позбавлення права обіймати посади до 3 років та штраф від 8500 до 17000 грн.
Прийняття неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)
Стаття 368 ККУ спрямована на боротьбу з хабарництвом — одним із найнебезпечніших проявів корупції. Службова особа приймає пропозицію, обіцянку або безпосередньо одержує неправомірну вигоду для себе чи третьої особи в обмін на вчинення або невчинення дій з використанням службового становища.
Альтернативні дії: прийняття пропозиції, прийняття обіцянки, одержання неправомірної вигоди або прохання надати вигоду.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з цих дій, незалежно від фактичного вчинення службових дій.
Грошові кошти, майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди, які пропонуються без законних підстав.
Ключова характеристика — неправомірність, тобто відсутність законних підстав для отримання конкретною службовою особою.
Диференційовані санкції за статтею 368 ККУ
Штраф 17000-68000 грн, пробаційний нагляд до 3 років або позбавлення волі 2-4 роки з позбавленням права обіймати посади до 3 років.
Вигода у 100+ разів перевищує НМДГ. Позбавлення волі 3-6 років з позбавленням права обіймати посади до 3 років.
Вигода у 200+ разів перевищує НМДГ, або особа у відповідальному становищі. Позбавлення волі 5-10 років з конфіскацією майна.
Вигода у 500+ разів перевищує НМДГ, або особа в особливо відповідальному становищі. Позбавлення волі 8-12 років з конфіскацією.
У багатьох корупційних справах підозрюваних затримують безпосередньо під час передачі неправомірної вигоди. У таких ситуаціях критично важливою є невідкладна допомога адвоката при затриманні, оскільки правильні дії на початковому етапі можуть суттєво вплинути на подальший розвиток справи.
Поняття "службова особа" у кримінальному праві
Для правильної кваліфікації злочинів за статтями 364 та 368 ККУ ключовим є точне визначення суб'єкта — службової особи. Кримінальний кодекс надає єдине легальне визначення у примітці до статті 364, яке поширюється на обидві статті.
Особи, які здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування.
Керівництво трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю.
Управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном.
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування корупційних кримінальних правопорушень за статтями 364 та 368 ККУ, якщо вони вчинені високопосадовцями або розмір предмета злочину в 500+ разів перевищує прожитковий мінімум. Це підкреслює стратегічну важливість цих статей у боротьбі з корупцією на найвищих щаблях влади. Під час розслідування таких справ особливо важливим є професійний захист на досудовому слідстві, оскільки саме на цьому етапі формується доказова база та визначається подальша доля справи.
Стратегія захисту у справах про корупційні злочини
Ретельна перевірка наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення: об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.
Доведення відсутності хоча б одного елементу призводить до неможливості притягнення до відповідальності. Ефективна стратегія захисту в суді першої інстанції базується саме на такому системному підході.
Доведення відсутності прямого умислу або спеціальної мети одержання неправомірної вигоди.
Аргументація, що дії були зумовлені помилкою, крайньою необхідністю або виконанням законного наказу.
Ключові напрямки захисту
Особливу увагу в корупційних справах слід приділяти допиту свідків у кримінальному провадженні, оскільки їхні показання часто є ключовими доказами обвинувачення і потребують ретельної перевірки на достовірність.
Постійне відстеження рішень Верховного Суду щодо тлумачення складних положень антикорупційного законодавства.
Врахування правових позицій з питань "істотної шкоди", відповідальності членів колегіальних органів. У разі несприятливого рішення суду першої інстанції важливим є апеляційне та касаційне оскарження вироку.
Антикорупційне законодавство є динамічним та часто зазнає змін, що впливають на стратегію захисту.
Необхідність відстеження угод про визнання винуватості та інших процесуальних новел.
Процесуальні особливості та супутні правопорушення
Корупційні злочини часто супроводжуються іншими кримінальними правопорушеннями. Зокрема, шахрайство за статтею 190 ККУ може бути кваліфіковано додатково, якщо службова особа обманним шляхом заволоділа коштами.
Важливо правильно розмежовувати ці склади злочинів та будувати захист з урахуванням усіх пред'явлених обвинувачень.
У справах про корупційні злочини суди часто обирають суворі запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою.
Професійне оскарження ухвали про обрання запобіжного заходу може забезпечити звільнення підозрюваного та покращити умови для підготовки захисту.