Невідкладна допомога адвоката при затриманні

Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Юридична компанія "Чумак і Партнери"
Оновлено: вересень 2026

Далі все тримається на чотирьох дрібницях. Записаний час, названа підстава, роз'яснені права і перша розмова. Кожну з них потім читатиме суд. Люди зазвичай недооцінюють останню. Здається, що відверта розмова "по-людськи" допоможе, а насправді вона лягає в матеріали справи і працює проти людини місяцями.

Людина вважається затриманою з моменту, коли вона "силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою" (ч. 1 ст. 209 КПК). Уповноваженою службовою особою закон називає особу, якій законом надано право здійснювати затримання, найчастіше це поліцейський. Протокол тут нічого не вирішує, бо його складають пізніше, і час у ньому може розійтися з реальністю на годину або на кілька.

Загальне правило суворе. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК (ч. 1 ст. 207). Слідчим суддею називають суддю суду першої інстанції, який під час досудового розслідування вирішує питання про права людини, зокрема про запобіжні заходи. Затримати, до речі, може й не поліцейський. Закон окремо описує затримання громадянином або іншою неуповноваженою особою. Кожен має право затримати особу при вчиненні кримінального правопорушення, одразу після нього або під час безперервного переслідування, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 КПК, і зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи чи повідомити про це (ч. 2, 3 ст. 207 КПК).

Коли поліція може затримати без ухвали суду

Затримання без дозволу суду закон допускає лише щодо злочину, за який передбачено позбавлення волі, і лише у чотирьох випадках (ч. 1 ст. 208 КПК).

Два останні пункти читають неправильно найчастіше. "Можлива втеча" за ст. 208 працює як підстава тільки у справах підслідності НАБУ і за статтями 255, 255-1, 255-2. Але в умовах воєнного стану діє окреме правило. Якщо виникли обґрунтовані обставини вважати можливою втечу підозрюваного у вчиненні злочину, уповноважена службова особа має право затримати його без ухвали суду (п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК). Окремо ч. 2 ст. 208 дозволяє затримання у злочинах, за які основним покаранням передбачено штраф понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і лише тоді, коли людина не виконала обов'язків, покладених на неї при обранні запобіжного заходу, або не внесла у встановленому порядку кошти як заставу і не надала документ, що це підтверджує.

Затримання за ухвалою суду з метою приводу

Другий шлях проходить через суд. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, і затримана на її підставі особа "не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу" (ч. 1 ст. 191 КПК). Привід це інший захід, його застосовують до людини, яка не з'явилася за викликом. Плутають їх постійно, навіть у текстах юридичних фірм.

Ще дві ситуації люди називають тим самим словом. Адміністративне затримання за КУпАП і затримання ТЦК, тобто представниками територіального центру комплектування, живуть за власними правилами, тому тут вони названі лише для розмежування.

Граничний строк становить 72 години. До суду людину мають доставити раніше, не пізніше 60 годин з моменту затримання, інакше її звільняють. Повідомленням про підозру називають письмовий документ, у якому людині офіційно пояснюють, у чому саме її підозрюють. Запобіжним заходом суд обмежує людину на час розслідування, і діапазон тут широкий, від особистого зобов'язання до тримання під вартою, заради якого її й везуть до суду.

Які строки діють у звичайному режимі

Строки рахують від фактичного моменту затримання за ст. 209 КПК, а не від складення протоколу.

Що змінює воєнний стан

Воєнний стан цих цифр не подвоює. Строк затримання без ухвали лишається тим самим, що визначає ст. 211 (ч. 1 ст. 615 КПК). Клопотання про запобіжний захід можуть розглянути дистанційно, а якщо ні доставити людину до суду, ні забезпечити її участь у відеорежимі неможливо, вона негайно звільняється. Змінюється одна деталь. Строк вручення письмового повідомлення про підозру затриманому може бути продовжено до 48 годин, і після їх спливу без підозри людина теж підлягає негайному звільненню (ч. 7 ст. 615 КПК). Жодних 216 годин у чинному КПК немає, хоча цю цифру досі переписують одне в одного.

Чому час у протоколі зсуває всі строки

Ці числа легко перетворити на фікцію.

За роки роботи я перевіряю момент фактичного затримання першим у кожній такій справі, бо якщо в протоколі стоїть час на дві години пізніший за справжній, то всі чотири строки з таблиці тихо зсуваються, і людина сидить довше, ніж дозволяє закон, а формально ніхто нічого не порушив.

Три права працюють одразу. Право знати причину затримання, право на мовчання, право вимагати захисника. Решта прав тримається саме на них.

Особа, яка затримала, зобов'язана негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання і те, у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити права (ч. 4 ст. 208 КПК).

Про конфіденційне побачення з адвокатом до першого допиту варто сказати точно, бо на цьому місці помиляються навіть юридичні сайти. Захисник має право на таку зустріч без дозволу слідчого, прокурора чи суду, а після першого допиту зустрічі відбуваються без обмеження в часі та кількості, і всі вони конфіденційні (ч. 5 ст. 46 КПК).

Перші дії затриманого до приїзду адвоката задають усе, що відбуватиметься далі.

Типові помилки затриманих повторюються з року в рік. Віддали слідчому телефон разом із паролем. Розповіли всю історію відверто, бо "нема чого приховувати". Підписали протоколи допиту без захисника. Обговорили справу з іншими фігурантами, не розуміючи, що їхні пояснення підуть у ту саму справу.

Протокол складають обов'язково, і закон перелічує, що саме в ньому має бути записано (ч. 5 ст. 208 КПК). Читають його з часу і підстави, бо саме ці два записи найчастіше розходяться з тим, що сталося насправді. Реквізитами тут називають обов'язкові записи, без яких документ неповний.

Протокол підписують той, хто його склав, і сам затриманий, а копію негайно вручають затриманому під розпис і надсилають прокурору. На практиці зауваження вносять до підпису, а не після нього, і закон серед реквізитів протоколу називає клопотання, заяви чи скарги затриманого. Саме тут люди втрачають найсильніший аргумент. Протокол, підписаний без жодного зауваження, суд потім читає як згоду з усім, що в ньому написано.

Далі починається арифметика. Час у протоколі задає відлік 24, 60 і 72 годин, тоді як фактичний момент визначається за ст. 209, і саме цю розбіжність оскаржують. У судовій практиці доставлення людини до відділку без жодної підстави ст. 208 вже кваліфікували як завідомо незаконне затримання за ч. 1 ст. 371 КК (Верховний Суд, справа № 703/5746/14-к, постанова від 20.02.2019). Щодо особистого обшуку закон формулює коротко. Уповноважена службова особа, слідчий або прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК.

Строк уже йде з фактичного моменту затримання, а не з вашого дзвінка. Кожна згаяна година зменшує час, який лишається на роботу до суду.

Починається все з пошуку. Захисник з'ясовує, де людина перебуває і на якій підставі її затримали, підтверджує свої повноваження документами за ст. 50 КПК і отримує допуск. Далі йде конфіденційна зустріч до першого допиту, на яку захисник має право без дозволу слідчого, прокурора чи суду (ч. 5 ст. 46 КПК), і саме на ній узгоджується лінія поведінки.

Третім кроком захисник перевіряє момент затримання і протокол, а зауваження вносить одразу, до підпису. Четвертим іде контроль строків 24, 60 і 72 годин з вимогою звільнення після їх спливу. Окремо він фіксує тілесні ушкодження і домагається медичної допомоги.

Наприкінці захисник готується до розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Саме там вирішується, поїде людина додому чи до слідчого ізолятора.

Участь адвоката у слідчих діях

Захисник бере участь у допиті, огляді та обшуку, і його присутність тут не формальність. Обшук та огляд різняться підставами проведення, і підміна однієї дії іншою трапляється частіше, ніж хотілося б. Адвокат фіксує порушення письмово, а не переказує їх потім з пам'яті.

Що відбувається після перших годин

Після затримання справа переходить у звичайний режим, і починається досудове розслідування за загальними правилами КПК. Поряд зі слідчим у провадженні може працювати дізнавач у кримінальному процесі, який веде справи про кримінальні проступки. Родичам варто врахувати ще одне. Пояснення близької людини, дані "просто щоб допомогти", згодом обертаються на допит свідка у кримінальному провадженні, а докази, отримані з показань свідка, який далі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому ж провадженні, недопустимі (п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК).

Пряма відповідь незручна. Затримати можуть і без захисника, і саме по собі це порушенням не вважається. Верховний Суд у справі № 686/23029/18 постановою від 08.12.2022 сформулював це прямо. "Відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону", бо таке затримання несподіване для його учасників.

Право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають особи, які за КПК вважаються затриманими, особи під адміністративним затриманням і особи, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 14 Закону "Про безоплатну правничу допомогу").

Як центр призначає адвоката і скільки в нього часу

Механізм запускається без заяви самої людини. Уповноважена службова особа зобов'язана негайно повідомити центр (ч. 4 ст. 213 КПК). Протягом години з моменту реєстрації повідомлення центр призначає адвоката, видаючи доручення, тобто письмовий документ, яким конкретному адвокату передають цю справу. Призначений центром адвокат повинен прибути для конфіденційного побачення протягом години з моменту видачі йому доручення, а у виняткових випадках не пізніше ніж протягом шести годин. Виняток у шість годин не застосовується, коли доручення видано щодо адміністративно затриманої особи.

Читають цю норму неправильно майже завжди. Строк стосується адвоката, призначеного центром, і відлік починається від видачі доручення, а не від хвилини затримання. Жодного обов'язку будь-якого адвоката приїхати за годину закон не встановлює.

Що робити, якщо призначений адвокат не прибув

Якщо призначений адвокат так і не прибув, повідомте центр повторно з посиланням на ч. 4 ст. 213 КПК і зателефонуйте на 0 800 213 103. Паралельно можна залучити адвоката за договором, бо ст. 59 Конституції залишає вибір захисника вільним, і безоплатна допомога цього вибору не скасовує.

Звертатися треба до слідчого судді. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання (ч. 5 ст. 29 Конституції). Механізм описує ст. 206 КПК, і працює він жорсткіше, ніж звикли думати. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа не доведе існування передбачених законом підстав для затримання без ухвали, неперевищення граничного строку тримання під вартою і відсутність зволікання у доставленні особи до суду. Доводить тут не затриманий, а той, хто його тримає.

Що робити, якщо до вас застосували насильство

Окремо про заяви щодо насильства. Якщо під час судового засідання людина заявляє про застосування до неї насильства під час затримання, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження і доручити перевірку (ч. 6 ст. 206 КПК).

Чим незаконне затримання загрожує посадовцю

Для посадовця незаконне затримання обертається кримінальною справою. У справі № 703/5746/14-к Верховний Суд розглядав ситуацію, у якій людину доручили доставити до службового приміщення без жодної підстави ст. 208 КПК, а протокол затримання склали вже після цього. Суд вказав, що "відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для затримання особи є однією з ознак вчинення незаконного затримання", і кваліфікував дії за ч. 1 ст. 371 КК.

Для самої справи наслідок інший, але не менш важливий. Тут спрацьовує окремий запобіжник, бо докази, здобуті внаслідок істотного порушення прав людини, можуть бути визнані недопустимими (ст. 87 КПК).

Робота починається з дзвінка і з двох питань. Де людина перебуває і хто саме її затримав. Далі захисник виїжджає до місця затримання, підтверджує повноваження і отримує допуск.

Після допуску йде конфіденційна зустріч до першого допиту, на якій узгоджується позиція. Потім захисник перевіряє протокол і момент фактичного затримання, а зауваження вносить до підпису. Окремо контролюються строки, після спливу яких людину зобов'язані звільнити.