Skip links

Дізнавач у кримінальному процесі

Дізнавач розслідує кримінальні проступки та в межах дізнання має повноваження слідчого, але працює у значно коротші строки.

Статті закону

Головні наслідки

  • Дізнавач веде справи лише про кримінальні проступки.
  • Після повідомлення про підозру дізнання триває 72 години, 20 діб або один місяць.
  • Дії та бездіяльність дізнавача у передбачених законом випадках можна оскаржити слідчому судді.

Ключова порада

Не сприймайте дізнання як “несерйозну” справу – через короткі строки звертайтеся до адвоката до першого допиту.

Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Юридична компанія "Чумак і Партнери"
Оновлено: вересень 2026

Дізнавач розслідує кримінальні проступки. Так закон називає службову особу підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань або НАБУ (п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК). Легшої процесуальної фігури тут немає. Під час здійснення дізнання дізнавач, відповідальний за законність та своєчасність дізнання, наділяється повноваженнями слідчого (ч. 1 ст. 40-1 КПК), тому різниця зі слідчим лежить у предметі справи й у строках, а не в обсязі влади. Працює він під наглядом прокурора, чиї письмові доручення та вказівки виконує обов'язково (ч. 3 ст. 40-1 КПК).

За роки практики я чую від людей одне й те саме питання. Якщо справу веде дізнавач, то це ж несерйозно? Ні. Часу на захист у дізнанні менше, ніж у слідстві, бо після повідомлення про підозру строк рахують годинами й добами.

Головне про дізнавача

✓ Дізнавач веде досудове розслідування кримінальних проступків і служить у підрозділі дізнання поліції, органу безпеки, БЕБ, ДБР або НАБУ (п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК).
✓ Кримінальним проступком закон називає діяння, за яке основне покарання не перевищує штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або взагалі не пов'язане з позбавленням волі (ч. 2 ст. 12 КК).
✓ У межах дізнання він користується повноваженнями слідчого (ч. 1 ст. 40-1 КПК).
✓ Повідомити про підозру і звернутися до слідчого судді дізнавач може лише за погодженням із прокурором (п. 4, 5 ч. 2 ст. 40-1 КПК).
✓ З дня повідомлення про підозру розслідування триває 72 години, 20 діб або один місяць залежно від обставин (ч. 3 ст. 219 КПК).
✓ Рішення, дії та бездіяльність дізнавача з переліку ч. 1 ст. 303 КПК оскаржують слідчому судді протягом десяти днів (ст. 304 КПК).

Хто такий дізнавач і в яких органах він працює

Дізнавачем закон називає службову особу підрозділу дізнання, уповноважену здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у межах компетенції, визначеної КПК. У випадках, установлених Кодексом, ту саму роботу виконує уповноважена особа іншого підрозділу того самого органу. Посада існує не в одному відомстві, і це перше, що варто зрозуміти людині, яка отримала виклик.

Підрозділи дізнання працюють у п'яти системах:

1
органи Національної поліції;
2
органи безпеки;
3
органи Бюро економічної безпеки України;
4
органи Державного бюро розслідувань;
5
Національне антикорупційне бюро України.

Процесуальний статус і призначення

Процесуально дізнавач стоїть з боку обвинувачення. Кодекс перелічує його серед сторони обвинувачення поруч зі слідчим, керівником органу досудового розслідування, керівником органу дізнання і прокурором (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК). Тобто людина, яка дзвонить вам і просить "просто прийти поговорити", процесуально протистоїть вам, хоч би як доброзичливо звучала розмова.

Конкретного дізнавача у справі призначає керівник органу дізнання, а якщо підрозділу дізнання в органі немає, це робить керівник органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК). У своїй процесуальній діяльності дізнавач самостійний у межах, які встановив Кодекс, і водночас зв'язаний письмовими вказівками прокурора. Сама посада з'явилася разом з інститутом кримінального проступку. Закон № 2617-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 набрав чинності з 1 липня 2020 року.

Що розслідує дізнавач

Кримінальні правопорушення закон ділить на проступки і злочини. Кримінальним проступком він називає діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч. 1, 2 ст. 12 КК). Неоподатковуваний мінімум доходів громадян тут працює як облікова одиниця закону, через яку рахують межу штрафу, а не як сума на руки.

Для людини з повісткою звідси випливає один практичний висновок. Якщо провадження веде дізнавач, ідеться про проступок, і сама стаття, за якою починали розслідування, позбавлення волі не передбачає. Наприклад, у судовій практиці дізнавачі ведуть провадження за ч. 1 ст. 190 КК про шахрайство; окремо Кодекс прямо згадує ст. 286-1 КК у нормі про затримання особи у стані сп'яніння.

Легкість кваліфікації не гарантована назавжди. Якщо під час дізнання встановлено ознаки злочину, прокурор направляє кримінальне провадження для проведення досудового слідства (п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК), і далі справою займається вже слідчий. Докладніше про цей поворот нижче, у кроках дізнання.

Повноваження дізнавача за статтею 40-1 КПК

Обсяг повноважень дізнавача дорівнює обсягу повноважень слідчого, тільки в межах проступків. Кодекс закріплює це прямо і додає персональну відповідальність за законність та своєчасність дізнання (ч. 1 ст. 40-1 КПК).

Дізнавач уповноважений

✓ починати дізнання за наявності підстав, передбачених Кодексом;
✓ проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі та документи, що є безпосереднім предметом проступку;
✓ проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених КПК України;
✓ доручати проведення таких дій відповідним оперативним підрозділам;
✓ звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про заходи забезпечення провадження та проведення слідчих дій;
✓ повідомляти особі про підозру за погодженням із прокурором;
✓ складати обвинувальний акт і подавати його прокурору на затвердження;
✓ ухвалювати процесуальні рішення, зокрема про закриття кримінального провадження.

Негласні слідчі дії

Негласні слідчі (розшукові) дії, або НСРД, охоплюють заходи, про які особа не знає під час їх проведення, наприклад здобуття відомостей з електронних інформаційних систем, доступ до яких не обмежений власником. Поширене твердження, ніби дізнавач їх не проводить, закону не відповідає. Для розслідування проступків дозволені всі слідчі дії Кодексу і негласні дії, передбачені ч. 2 ст. 264 та ст. 268 КПК (ст. 300 КПК). Та сама стаття дозволяє ще до внесення відомостей до реєстру відібрати пояснення, провести медичне освідування, отримати висновок спеціаліста, зняти показання технічних приладів і вилучити предмет проступку. Що саме відрізняє огляд від обшуку і які підстави потрібні для кожного, ми розібрали окремо, у матеріалі обшук та огляд - різниця, підстави проведення.

Межа самостійності

Межа самостійності проходить там, де починаються рішення про долю справи. Постанову про закриття провадження дізнавач виносить лише з підстав п. 1, 2, 4-1, 9, 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК і лише тоді, коли в цьому провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру (ч. 4 ст. 284 КПК). Після підозри таке рішення ухвалює прокурор.

Дізнавач, керівник органу дізнання і прокурор

Дізнавач підпорядкований прокурору процесуально. Доручення та вказівки прокурора, надані письмово, він зобов'язаний виконувати, а невиконання законних вказівок тягне відповідальність і дає підставу відсторонити його від проведення дізнання (ч. 3 ст. 40-1 КПК). Для вас це означає просту річ. Ключові рішення у справі про проступок фактично узгоджені з прокурором, тому скарга прокурору має сенс не як формальність, а як звернення до людини, яка справді може змінити хід справи.

Поруч стоять ще дві фігури. Керівник органу дізнання вирішує, хто саме веде вашу справу (ч. 1 ст. 214 КПК). А оперативні працівники, які приходять із дорученням, діють за письмовим дорученням дізнавача і під час його виконання користуються повноваженнями слідчого (ч. 1, 2 ст. 41 КПК). Звідси відповідь на часте питання, чим дізнавач відрізняється від оперуповноваженого. Дізнавач веде провадження і відповідає за нього, оперативний підрозділ виконує окремі доручення.

Чим дізнавач відрізняється від слідчого

Головна різниця зводиться до двох речей, і жодна з них не стосується "сили" посади. Дізнавач працює з проступками, слідчий зі злочинами, а звідси випливає геть інший темп процедури.

Ознака Дізнавач Слідчий
Що розслідує кримінальні проступки злочини
Форма розслідування дізнання досудове слідство
Строк з дня повідомлення про підозру 72 години, 20 діб або один місяць два місяці
Граничний строк після продовження один місяць шість місяців у нетяжкому злочині, дванадцять у тяжкому чи особливо тяжкому
Запобіжні заходи затримання, особисте зобов'язання, особиста порука за загальними правилами Кодексу

Строк розслідування злочину до трьох місяців продовжує керівник окружної чи обласної прокуратури, його перший заступник чи заступник або заступник Генерального прокурора, а далі, до шести і до дванадцяти місяців, лише слідчий суддя (ч. 3 ст. 294 КПК). У дізнанні такої драбини немає, бо строк продовжує прокурор і тільки в межах одного місяця від підозри (ч. 2 ст. 294 КПК).

Дві поширені помилки варто зняти одразу. Строків "до 12 або 18 місяців" до підозри у слідчого сьогодні немає, бо строки, які раніше відлічували від внесення відомостей до ЄРДР, виключено Законом № 3509-IX з 1 січня 2024 року, і відлік тепер починається саме з підозри (ч. 1 ст. 219 КПК). Граничні дванадцять місяців після підозри у тяжкому чи особливо тяжкому злочині чинності не втратили (п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК).

Друга помилка стосується негласних дій, які дізнавачу нібито заборонені. Насправді в дізнанні дозволені негласні дії за ч. 2 ст. 264 і ст. 268 КПК (ст. 300 КПК), а докладний розбір ми дали в матеріалі про досудове розслідування. Для людини всередині справи практичний висновок звучить незручно. У дізнанні часу на захист об'єктивно менше.

Як проходить дізнання від заяви до суду

Дізнання: від заяви до рішення прокурора Дізнавач вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин після заяви. З дня повідомлення про підозру починаються строки дізнання: 72 години, 20 діб або один місяць. Матеріали з повідомленням про підозру дізнавач передає прокурору не пізніше 72 годин з моменту затримання особи за частиною четвертою статті 298-2 КПК. Прокурор ухвалює рішення не пізніше трьох днів, а якщо особу затримано, протягом 24 годин. Він закриває провадження, повертає матеріали дізнавачу з продовженням строку до одного місяця, звертається до суду з обвинувальним актом або передає провадження на досудове слідство. Дізнання: від заяви до рішення прокурора до 24 год Відомості внесено до ЄРДР з цього моменту дізнання розпочато день підозри Повідомлення про підозру старт строків: 72 год, 20 діб або 1 міс до 72 год Матеріали передано прокурору від затримання за ч. 4 ст. 298-2 КПК до 3 днів Рішення прокурора якщо особу затримано - протягом 24 год Прокурор обирає одне з чотирьох рішень: Закрити провадження Повернути дізнавачу, строк до 1 міс Обвинувальний акт до суду Передати на досудове слідство Джерело: ст. 214, 219, 301 КПК
1
Заява і реєстр. Відомості про правопорушення дізнавач вносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви. Розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей, а через 24 години заявник отримує витяг з реєстру, тобто офіційну довідку про те, що провадження зареєстроване і має свій номер (ч. 1, 2 ст. 214 КПК). Порядок ведення цього реєстру затверджує Офіс Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, НАБУ, ДБР і БЕБ (ч. 2 ст. 214 КПК).
2
Невідкладні дії. Ще до внесення відомостей закон дозволяє оглянути місце події, відібрати пояснення, провести медичне освідування, отримати висновок спеціаліста, зняти показання технічних приладів і вилучити предмет проступку (ст. 300 КПК). Саме тому перші дії відбуваються швидше, ніж людина встигає усвідомити свій статус.
3
Збирання доказів. Далі йдуть слідчі дії, за потреби негласні слідчі (розшукові) дії в межах ч. 2 ст. 264 і ст. 268 КПК, а частину роботи дізнавач доручає оперативним підрозділам письмово (ст. 41 КПК).
4
Повідомлення про підозру. Підозру дізнавач повідомляє за погодженням із прокурором (п. 5 ч. 2 ст. 40-1 КПК). З цього дня починають спливати строки розслідування (ч. 3 ст. 219 КПК), і саме ця дата стає точкою відліку для всього, що буде далі.
5
Передача матеріалів прокурору. Зібрані матеріали разом з повідомленням про підозру дізнавач подає прокурору у найкоротший строк, але не пізніше 72 годин з моменту затримання особи в порядку ч. 4 ст. 298-2 КПК, і невідкладно письмово повідомляє про це підозрюваного, захисника, законного представника та потерпілого (ч. 1 ст. 301 КПК).
6
Рішення прокурора. Не пізніше трьох днів після отримання матеріалів, а в разі затримання особи протягом 24 годин, прокурор здійснює одну з чотирьох дій: закриває провадження і в разі затримання одночасно звільняє затриманого; повертає справу дізнавачу з письмовими вказівками, одночасно продовживши строк дізнання до одного місяця; звертається до суду з обвинувальним актом; або направляє провадження на досудове слідство, якщо встановив ознаки злочину (ч. 2 ст. 301 КПК).

Строки дізнання кримінальних проступків

Відлік починається не із заяви і не з першого допиту, а з дня повідомлення особі про підозру (ч. 1 ст. 219 КПК). До цього моменту жоден із цих строків не працює, і це часто дивує людей, які місяцями чекають "закінчення справи".

Секундомір біля тонкої папки як символ коротких строків дізнання кримінальних проступків
Умова Строк Норма
Повідомлено про підозру у проступку або особу затримано в порядку ч. 4 ст. 298-2 72 години п. 1 ч. 3 ст. 219
Підозрюваний не визнає вину, потрібні додаткові слідчі дії або проступок вчинив неповнолітній 20 діб п. 2 ч. 3 ст. 219
Заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку ч. 2 ст. 298-4 один місяць п. 3 ч. 3 ст. 219
Граничний строк після продовження (у випадках п. 1 і 2 ч. 3) один місяць п. 1 ч. 4 ст. 219

Продовження і наслідок

Продовжує строк прокурор, і лише в межах одного місяця з дня повідомлення про підозру (ч. 2 ст. 294 КПК). Поширене твердження про "два місяці для складного провадження" закону не відповідає, бо двомісячний строк стосується підозри у злочині, а не проступку. Строк, який уже закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. 294 КПК).

Сплив строку дає наслідок, яким варто скористатися. Після повідомлення про підозру закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, стає підставою закрити кримінальне провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК). Окремо працює ще один запобіжник. Якщо через місяць після першого повідомлення про підозру вам вручають нове повідомлення про підозру у проступку, його можна оскаржити слідчому судді, але не пізніше закриття провадження або звернення до суду з обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

Затримання і запобіжні заходи під час дізнання

Підстави обмеження свободи

Затримати у справі про проступок можуть не більш як на три години з моменту фактичного затримання (ч. 2 ст. 298-2 КПК). Підстави вузькі. Затримання без ухвали слідчого судді допускається у випадках п. 1 і 2 ч. 1 ст. 208 КПК і лише за однієї з чотирьох умов: особа відмовляється виконати законну вимогу припинити проступок або чинить опір, намагається залишити місце події, не виконує законних вимог під час безпосереднього переслідування, перебуває у стані сп'яніння і може завдати шкоди собі або іншим людям.

Скільки можна тримати

Довше трьох годин тримати можна лише за ч. 4 ст. 298-2 КПК, і це вже виняток. До 72 годин тримають за перших трьох умов, до 24 годин за умови про стан сп'яніння. Одразу після затримання уповноважена особа і дізнавач зобов'язані зрозумілою мовою повідомити підстави затримання та суть підозри, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення чи не говорити нічого з приводу підозри і негайно повідомити близьких про затримання та місце перебування (ч. 3 ст. 298-2 КПК). Що робити в ці перші години, ми описали в матеріалі невідкладна допомога адвоката при затриманні.

Під час дізнання застосовується лише один тимчасовий запобіжний захід і два запобіжні заходи (ст. 299 КПК):

1
затримання особи як тимчасовий запобіжний захід;
2
особисте зобов'язання;
3
особиста порука, коли за належну поведінку підозрюваного ручаються інші особи, яким довіряє суд.

Підозрюваному роз'яснюють обов'язок з'явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.

Права підозрюваного під час дізнання

Права вмикаються з моменту, коли особі повідомили про підозру або коли її затримали за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК). Не з моменту, коли справу передадуть до суду, і не після першого допиту.

Підозрюваний має право

✓ знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють;
✓ бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права;
✓ на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним до першого допиту, а також на участь захисника у допиті та інших процесуальних діях;
✓ отримати правову допомогу за рахунок держави у випадках, передбачених законом;
✓ не говорити нічого з приводу підозри або в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
✓ вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
✓ на негайне повідомлення близьких про затримання і місце перебування;
✓ збирати і подавати докази;
✓ брати участь у проведенні процесуальних дій.

Відвід і його підстави

Окремо стоїть право заявити відвід самому дізнавачу. Підстави перелічує ст. 77 КПК: родинний зв'язок або членство в сім'ї учасника справи, попередня участь у цьому ж провадженні в іншій ролі, зокрема захисником, свідком чи спеціалістом, особиста заінтересованість у результаті або інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості. Заяву про відвід подають одразу після встановлення підстав, і вона має бути вмотивованою (ст. 80 КПК).

Типові помилки на практиці

Найбільше шкоди у справах про проступки я бачу не від слідчих помилок, а від перших самостійних кроків людини. Віддають телефон на прохання "подивитися одну переписку". Розповідають, як усе було насправді, у форматі дружньої розмови. Підписують протоколи допиту без захисника, а потім місяцями розбирають наслідки того підпису. Обговорюють справу з іншими фігурантами, і кожне таке слово повертається в матеріали. Раджу поводитися просто. До приходу адвоката користуйтеся правом мовчати, а всі пояснення давайте вже при захиснику. Про те, як мають виглядати ваші дії на допиті, ми писали окремо; про статус свідка і його показання йдеться в матеріалі допит свідка у кримінальному провадженні.

Як оскаржити дії або бездіяльність дізнавача

Скаргу подають слідчому судді місцевого суду, у межах юрисдикції якого ведеться розслідування, і зробити це треба протягом десяти днів. Але спершу варто знати головне обмеження, про яке мовчить більшість статей в інтернеті. Під час досудового розслідування оскаржити можна лише те, що прямо перелічене в ч. 1 ст. 303 КПК. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчий суддя не розглядає, вони стають предметом розгляду вже під час підготовчого провадження у суді (ч. 2 ст. 303 КПК). Загальні правила однакові для обох фігур, і докладніше ми розписали їх у матеріалі про оскарження дій слідчого.

Людина подає скаргу на дії дізнавача через віконце канцелярії суду

Що можна оскаржити слідчому судді

Перелік закритий. Туди входять бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до реєстру після заяви про правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна чи у нездійсненні інших процесуальних дій у визначений строк, рішення про зупинення досудового розслідування, рішення про закриття кримінального провадження, відмова визнати потерпілим, відмова задовольнити клопотання про проведення слідчих чи негласних слідчих дій, а також повідомлення про підозру після спливу одного місяця у справі про проступок.

У який строк подається скарга

Скаргу подають протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення оформлене постановою, строк починають рахувати з дня отримання особою копії постанови (ч. 1 ст. 304 КПК). Розглядають скаргу не пізніше 72 годин з моменту надходження, і лише для скарг на рішення про закриття провадження діє інший строк, п'ять днів (ч. 2 ст. 306 КПК).

Коли скаржитися прокурору

Копію постанови дізнавача про закриття провадження надсилають заявнику, потерпілому і прокурору. Відлік часу на скаргу починається з дня, коли особа отримала копію, тому зволікання забирає саму можливість оскаржити. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії має право скасувати її через незаконність чи необґрунтованість, а також зробити це за скаргою заявника або потерпілого, якщо таку скаргу подано протягом десяти днів з моменту отримання ними копії постанови (ч. 6 ст. 284 КПК).

Недотримання розумних строків оскаржують окремо, і не слідчому судді. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий та інші особи, чиї права чи законні інтереси обмежуються під час розслідування, звертаються до прокурора вищого рівня, а той зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після подання (ст. 308 КПК). Строку подання такої скарги закон не встановлює.

Як це виглядає в судовій практиці

Скасована постанова про закриття

Постанову дізнавача про закриття справи можна скасувати, і в судовій практиці таке траплялося не раз. У справі № 201/8055/22 дізнавач у березні 2022 року закрив провадження за ознаками шахрайства за ч. 1 ст. 190 КК. Захист оскаржив постанову, бо розслідування фактично не проводилося. Слідчий суддя скаргу задовольнив, бо постанова не містила ні змісту встановлених обставин, ні мотивів рішення, а необхідних слідчих дій ніхто не провів. Постанову скасували, матеріали повернули для продовження дізнання (рішення в реєстрі).

Доктрина плодів отруйного дерева

Другий сценарій показує ціну порушення під час самих дій. Після затримання особи працівники поліції вночі увійшли до житла без ухвали слідчого судді й вилучили там наркотичні засоби. Суд визнав недопустимими і протокол обшуку, і всі похідні від нього докази за доктриною "плодів отруйного дерева", а Об'єднана палата Касаційного кримінального суду з цим погодилася, справа № 466/525/22 (рішення в реєстрі). Ця справа стосувалася злочину, а не проступку, проте ілюструє загальне правило ст. 233 КПК, яке однаково зобов'язує і слідчого, і дізнавача. Увійти до житла до ухвали слідчого судді вони мають право лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя та майна чи безпосереднім переслідуванням, і після цього зобов'язані невідкладно звернутися до слідчого судді з клопотанням про обшук за погодженням із прокурором.

Коли потрібен адвокат на стадії дізнання

Звертатися варто до першої розмови з дізнавачем, а не після неї. На практиці у справі про проступок я насамперед перевіряю дві речі. Закінчення строків розслідування за ст. 219 і 284 КПК та момент фактичного затримання разом із протоколом за ст. 208, 209 і 211 КПК. У дізнанні це вирішує більше, ніж здається, бо строк тут вимірюється не місяцями, а годинами й добами, і пропущена дата в протоколі може змінити долю всього провадження.

Що конкретно робить захисник на кожній стадії:

1
До першого допиту

Заявляє про участь захисника і радить не давати пояснень до його приходу.

2
У перші години затримання

Фіксує момент фактичного затримання і перевіряє підстави за ст. 298-2 КПК.

3
Після повідомлення про підозру

Контролює відлік строку і заявляє клопотання про закриття провадження, коли строк спливає.

4
При закритті провадження потерпілому

Готує скаргу в межах десяти днів з дня отримання копії постанови.

Чого не обіцяє захисник

Чого адвокат не обіцяє, варто сказати прямо. Гарантованого уникнення відповідальності не буває, і жоден захисник чесно його не пообіцяє. Завдання в іншому. Захисник стежить, щоб права людини не порушили, домагається мінімального покарання, а якщо людина справді невинувата, доводить це.

До консультації підготуйте документи (повідомлення про підозру, протоколи, повістки, постанови), коротку хронологію подій, контакти свідків і докази, які у вас уже є. Якщо ви опинилися в такій ситуації, не приймайте рішень наодинці. Юридична компанія "Чумак і Партнери" консультує у справах про кримінальні проступки, телефон +38 (067) 82 999 82.

Часті запитання про дізнавача

Хто такий дізнавач у поліції

Службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, яка веде досудове розслідування кримінальних проступків. Такі самі підрозділи працюють в органах безпеки, БЕБ, ДБР і НАБУ (п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК).

Чи може дізнавач проводити обшук

Так. У межах дізнання він має повноваження слідчого, а обшук затриманої особи прямо названий у п. 2 ч. 2 ст. 40-1 КПК. Обшук житла проводять за ухвалою слідчого судді. Увійти без ухвали дозволено тільки у невідкладних випадках ч. 3 ст. 233 КПК, і після цього дізнавач за погодженням із прокурором невідкладно звертається по ухвалу.

Чи може дізнавач затримати

Так, але ненадовго. Базовий строк становить три години з моменту фактичного затримання. Довше тримати можна лише за ч. 4 ст. 298-2 КПК, до 72 годин або до 24 годин залежно від підстави.

Чим дізнавач відрізняється від оперуповноваженого

Дізнавач веде провадження і відповідає за нього. Оперативний працівник діє за письмовим дорученням дізнавача, прокурора або слідчого і під час виконання доручення користується повноваженнями слідчого (ст. 41 КПК).

Що робити, якщо дізнавач не вносить заяву до ЄРДР

Раджу зробити так. Підготуйте скаргу слідчому судді на бездіяльність і подайте її протягом десяти днів. Невнесення відомостей до реєстру після отримання заяви прямо названо в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, а строк подання встановлює ст. 304 КПК.

Чи може дізнавач сам закрити справу

Так, але з обмеженнями. Постанову про закриття він виносить лише з підстав п. 1, 2, 4-1, 9, 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК і лише поки в провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. Після підозри рішення ухвалює прокурор.

Важливо: Матеріал підготовлений на основі чинного законодавства України.

Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката. Кожна справа унікальна, і стратегія захисту будується під конкретні обставини, процесуальний статус клієнта і матеріали справи. 

Самостійне застосування наведених положень без професійного аналізу може призвести до втрати доказів або процесуальних помилок.

Матеріал не є рекламою адвокатської діяльності у розумінні Правил адвокатської етики.

Якщо зіткнулися з подібним - замовте консультацію або зв'яжіться з нами: +38 (067) 82 999 82.

Сергій Чумак

+38 (067) 82 999 82

Зміст
12+
Досвід роботи наших спеціалістів

Протягом цього періоду ми успішно вирішуємо різноманітні правові питання, відзначаючись високим ступенем експертизи та професіоналізму.

Захистимо ваші права разом!

Наші адвокати готові допомогти вам змінити хід справи на вашу користь. Зверніться до нас для підтримки.