Статті закону
Головні наслідки
- Оскаржують тримання під вартою, домашній арешт, заставу та передбачені законом випадки їх продовження чи відмови.
- Загальний строк подання скарги – 5 днів, для особи під вартою – від вручення копії ухвали.
- Апеляційний суд розглядає скаргу не пізніше ніж через 3 дні після її надходження.
Ключова порада
Одразу отримайте копію ухвали та перевірте, чи доведені ризики і неможливість застосувати м’якший захід.Автор: Сергій Чумак
Перевірено: Юридична компанія "Чумак і Партнери"
Оновлено: жовтень 2026
Ухвалу про запобіжний захід можна оскаржити в апеляційному суді, і на це закон дає 5 днів з дня її оголошення (ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, далі КПК). Апеляційний суд розглядає таку скаргу не пізніш як через три дні після її надходження (ст. 422 КПК). Раджу рахувати ці дні з першого ж вечора після засідання.
Спершу з’ясуйте, чи ваша ухвала взагалі підлягає апеляції, бо оскарження ухвали про обрання запобіжного заходу закон дозволяє не для кожного заходу. Перелік вузький. Особисте зобов’язання, наприклад, у нього не входить, і скаргу захисту на ухвалу, якою його обрано, апеляційний суд по суті не розглядатиме. Інша справа, коли його обрали замість тримання під вартою, про яке просив прокурор, бо тоді прокурор оскаржує відмову. Звірте свою ухвалу з переліком, а вже потім рахуйте дні й збирайте документи. Норми тут наведено станом на жовтень 2026 року.
Що таке запобіжний захід і чим він загрожує підзахисному
Коли суд обирає запобіжний захід, життя людини кардинально змінюється. Ідеться не просто про процесуальні формальності - а про реальні обмеження свободи і прав.
Запобіжний захід - це правовий механізм, який обмежує свободу підозрюваного чи обвинуваченого, щоб забезпечити його участь у кримінальному провадженні. Суд застосовує його, щоб запобігти можливому ухиленню від слідства та суду, знищенню доказів або впливу на свідків.
Проте часто трапляється, що ухвали про запобіжні заходи постановляють поспіхом, без належного обґрунтування або з порушенням процедури. Ми бачили десятки випадків, коли суд першої інстанції необґрунтовано суворо обмежував свободу наших клієнтів. Саме тоді ухвалу варто оскаржити в апеляційному суді.
Які ухвали про запобіжний захід можна оскаржити
Оскаржуються ухвали про тримання під вартою, домашній арешт і заставу, а також про продовження строку тримання під вартою й домашнього арешту. Причому і тоді, коли суддя такий захід застосував, і тоді, коли відмовив у ньому.
Досудовим розслідуванням закон називає стадію, коли справу веде слідство, а рішення про запобіжний захід ухвалює слідчий суддя. Судове провадження починається тоді, коли справа вже в суді й захід обирає суд, який її розглядає. На першій стадії ухвали, що підлягають оскарженню, перелічує ч. 1 ст. 309 КПК. На другій окремо від вироку оскаржують лише ухвали про обрання тримання під вартою, зміну іншого заходу на тримання під вартою і продовження його строку (ч. 2 ст. 392 КПК). Можливість оскаржити саме продовження відкрив Конституційний Суд України (КСУ), коли Рішенням № 4-р/2019 від 13.06.2019 визнав неконституційною стару заборону.
| Ухвала | Чи оскаржується | Підстава в КПК |
|---|---|---|
| Застосування тримання під вартою або відмова в ньому | так | п. 2 ч. 1 ст. 309 |
| Продовження строку тримання під вартою або відмова в продовженні | так | п. 3 ч. 1 ст. 309 |
| Застосування домашнього арешту або відмова в ньому | так | п. 4 ч. 1 ст. 309 |
| Продовження строку домашнього арешту або відмова в продовженні | так | п. 5 ч. 1 ст. 309 |
| Застосування застави або відмова в ній | так | п. 5-1 ч. 1 ст. 309 |
| Обрання, зміна на тримання під вартою або продовження його строку в суді першої інстанції | так, окремо від вироку | ч. 2 ст. 392 |
| Особисте зобов’язання, особиста порука, інші ухвали слідчого судді | ні, заперечення подають у підготовчому провадженні | ч. 3 ст. 309 |
Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можна подати вже в суді, під час підготовчого провадження (ч. 3 ст. 309). Особисте зобов’язання й особиста порука в переліку не названі. Щодо особистого зобов’язання Верховний Суд висловився прямо, коли у справі № 752/1604/17 визнав, що його в апеляційному порядку не оскаржують (огляд практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду). Тож перелік ухвал, що оскаржуються, варто перевірити до того, як сідати за скаргу.
Види запобіжних заходів від найм’якшого до найсуворішого
Закон знає п’ять запобіжних заходів, а саме особисте зобов’язання, особисту поруку, заставу, домашній арешт і тримання під вартою (ч. 1 ст. 176 КПК). Найм’якшим закон називає особисте зобов’язання, найсуворішим тримання під вартою. Ця драбина працює й в апеляції. Слідчий суддя відмовляє в заході, якщо прокурор не довів, що жоден м’якший захід не запобіжить ризикам (ч. 3 ст. 176), і тому в апеляційному суді можна просити не лише скасування, а й сходинку нижче.
Особисте зобов’язання
Людина лишається на волі, але виконує обов’язки, які визначив суддя. Суддя може зобов’язати її з’являтися до слідчого на виклик, не змінювати місце проживання без повідомлення і здати закордонний паспорт. Прокурори цей захід часто вважають замалим, особливо коли підозра серйозна.
Особиста порука
За поведінку підозрюваного тут відповідає інша людина, якій довіряє суд. Підзахисний лишається на волі. Складність одна. Треба знайти поручителя, чиє слово для судді справді щось важить.
Застава
Гроші вносять на спеціальний рахунок, і вони гарантують, що людина виконуватиме свої обов’язки. Межі залежать від тяжкості злочину (ч. 5 ст. 182 КПК):
У виняткових випадках для тяжких і особливо тяжких злочинів суд може вийти за ці межі. Водночас розмір застави не може бути завідомо непомірним для людини (ч. 4 ст. 182), і на цю норму можна спиратися в апеляції, коли сума явно не відповідає її статкам. Гривневих сум тут не наводимо, бо закон рахує заставу в прожиткових мінімумах для працездатних осіб.
Домашній арешт
Суддя забороняє залишати житло цілодобово або лише в певні години, наприклад у нічний час. Людина вдома. Проте робота, навчання й звичні справи фактично зупиняються, і для багатьох сімей це вже серйозний удар.
Тримання під вартою
Закон називає тримання під вартою винятковим заходом (ч. 1 ст. 183 КПК). Прокурор мусить довести, що жоден м’якший захід не впорається з ризиками. Виняток діє під час воєнного стану, коли щодо підозрюваних у частині злочинів проти основ національної безпеки, тероризму та інших, названих у ч. 6 ст. 176 КПК, за наявності ризиків застосовують саме тримання під вартою. Для легших злочинів закон окремо обмежує цей захід (ч. 2 ст. 183). Тому саме тут апеляція має найбільше сенсу.
Строк оскарження ухвали про запобіжний захід
Строк оскарження становить 5 днів з дня оголошення ухвали. Це мало. Пропустити його легко, бо повний текст ухвали людина часто бачить не в день засідання. Обчислюють строк за чотирма правилами:
Скаргу на ухвалу слідчого судді розглядають не пізніш як через три дні після надходження. Так само швидко розглядають скаргу на ухвалу суду про тримання під вартою (ч. 3 ст. 422-1 КПК). Виходить, на підготовку захисту є лічені дні, а не тижні. Одна деталь. Вручення копії ухвали просіть у день оголошення, бо мотиви іноді складають пізніше, а строк уже йде.
Коли ухвалу про запобіжний захід варто оскаржувати
Варто, якщо прокурор не довів ризики, суд не оцінив обставини особи або не пояснив, чому м’якший захід не спрацює. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу суддя зобов’язаний встановити три речі (ч. 1 ст. 194 КПК), а саме обґрунтовану підозру, хоча б один ризик і недостатність м’якших заходів. Якщо бракує хоча б однієї, це вже окрема підстава скасування ухвали, і обґрунтованість самої підозри апеляція теж перевіряє. Раджу не відкладати скаргу, навіть якщо рішення здається "стандартним", бо шаблонність тексту сама стає аргументом.
Ризики не доведені
Ризики перелічує ч. 1 ст. 177 КПК. Людина може переховуватися, знищити чи сховати докази, тиснути на потерпілого або свідка, іншим чином перешкоджати провадженню чи вчинити нове правопорушення. Суддя зобов’язаний встановити, чи доводять докази хоча б один із цих ризиків (п. 2 ч. 1 ст. 194). Слова "може вплинути на свідків" без жодного факту нічого не доводять.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі "Ігнатов проти України" (заява № 40583/15, рішення від 15.12.2016) зазначив, що рішення про затримання заявника "були сформульовані в загальних рисах і містили повторювані фрази" (переклад рішення). Рішення, де ризики переписані з клопотання, варто оскаржувати саме з цим аргументом.
Обставини особи не враховані
Суддя мусить оцінити в сукупності вік і стан здоров’я людини, міцність соціальних зв’язків, наявність родини й утриманців, постійну роботу чи навчання, репутацію і майновий стан (ст. 178 КПК). На практиці цей перелік підказує, які документи збирати для апеляції. Нема довідки, нема й аргументу.
Відмову від м’якшого заходу не пояснено
Прокурор доводить не лише ризик, а й те, що м’якший захід з ним не впорається (п. 3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 176). Буває, що ухвала докладно описує небезпеку, але жодним словом не пояснює, чому не вистачить, скажімо, застави чи домашнього арешту. Такої прогалини достатньо, щоб просити сходинку нижче, крім справ, на які поширюється ч. 6 ст. 176 КПК.
Обраний захід закон не дозволяв
Для частини злочинів тримання під вартою закон дозволяє лише за окремих умов (ч. 2 ст. 183). Якщо таких умов прокурор не довів, рішення втрачає опору. Перевірити це просто. Звірте санкцію статті підозри з частиною другою ст. 183.
Як апеляційні суди вирішують такі скарги на практиці
Верховний Суд неодноразово розширював коло ухвал, які можна оскаржити. Як показує практика Верховного Суду, апеляційні суди іноді помилково відмовляють у відкритті апеляційного провадження або закривають його, хоча ухвала оскаржується. Ось чотири ситуації з його практики, без імен учасників.
Коли слідчий суддя посилює запобіжний захід
Застава вже внесена, але слідчий суддя змінює її на тримання під вартою і звертає заставу в дохід держави. Верховний Суд визнав, що таке рішення можна оскаржити в апеляційному порядку (справа № 628/969/18, постанова від 18.12.2018). Тобто людина може заперечувати і проти слідчого ізолятора, і проти втрати внесених грошей.
Інша історія починається з особистого зобов’язання, яке слідчий суддя згодом замінив домашнім арештом. Таку зміну теж оскаржують, і це підтвердила постанова від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18. Саме особисте зобов’язання апеляції не підлягає, а перехід на суворіший захід підлягає.
Коли суддя відмовив у триманні під вартою або обрав його заочно
Буває й навпаки. Прокурор просив тримання під вартою, суддя відмовив і застосував особисте зобов’язання. У справі № 463/1390/21 (постанова від 14.07.2021) Верховний Суд підтвердив, що таке рішення прокурор оскаржити може. Для захисту це сигнал готуватися до апеляції навіть після виграного засідання в першій інстанції.
Найскладніше, коли людина за кордоном і оголошена в міжнародний розшук. Слідчий суддя обрав їй тримання під вартою заочно, як дозволяє ч. 6 ст. 193 КПК, а апеляційний суд закрив провадження за скаргою. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду це рішення апеляції скасував і послався на постанову Об’єднаної палати від 14.02.2022 у справі № 991/3440/20, за якою така ухвала оскаржується на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК (повідомлення Судової влади України). Отже, закривати апеляційне провадження в такій ситуації апеляційний суд не має права.
Хто може подати апеляційну скаргу на ухвалу про запобіжний захід
Скаргу подають підозрюваний, його захисник або законний представник, а також прокурор. Стаття 309 КПК перелічує ухвали, але не каже, хто має право їх оскаржити, тому суди звертаються до ст. 393 КПК. Право на апеляційне оскарження за нею мають:
А як щодо рідних? Самі вони скаргу не подають. Можуть домовитися із захисником, а самостійно діють лише як законні представники неповнолітнього або особи, визнаної недієздатною чи обмежено дієздатною.
Як скласти й подати апеляційну скаргу на ухвалу про запобіжний захід
Скаргу подають напряму до апеляційного суду, не через слідчого суддю. Закон прямо каже, що на ухвали слідчого судді й ухвали про тримання під вартою її подають безпосередньо до суду апеляційної інстанції (п. 2 ч. 1 ст. 395). Послідовність виглядає так:
Апеляційну скаргу на ухвалу про обрання запобіжного заходу подають письмово, і підписує її той, хто подає (ст. 396 КПК). У ній зазначають суд, особу, яка скаржиться, і її контакти, оскаржувану ухвалу, вимоги з поясненням, у чому незаконність чи необґрунтованість рішення, клопотання про дослідження доказів і перелік додатків. Якщо додаєте докази, яких не бачила перша інстанція, поясніть, чому їх не подали раніше (ч. 4 ст. 396). Захисник прикладає документи про свої повноваження. Поки триває строк оскарження, суд зобов’язаний на клопотання дати учасникам ознайомитися з матеріалами провадження (ч. 4 ст. 395).
Що робити, якщо апеляційний суд залишив ухвалу без змін
Подати клопотання про зміну запобіжного заходу з новими обставинами. Таке право має підозрюваний, обвинувачений або захисник, а подають клопотання до місцевого суду (ч. 1 ст. 201 КПК). Розглянути його суддя зобов’язаний протягом трьох днів. Проте клопотання, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали без нових обставин, суд може залишити без розгляду (ч. 5 ст. 201).
Тому зміна запобіжного заходу тримається на нових фактах. Це можуть бути свіжі документи, нові поручителі чи погіршення здоров’я. Ухвала про тримання під вартою діє обмежений час, і продовжити її прокурор просить не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення попередньої ухвали (ч. 1 ст. 199 КПК). Кожне таке продовження можна оскаржити окремо (п. 3 ч. 1 ст. 309). Результату ніхто не гарантує, проте кожна нова ухвала дає ще одну нагоду.
Як ми ведемо оскарження запобіжного заходу
У перші години після ухвали ми отримуємо її копію і з’ясовуємо, чи вона взагалі підлягає апеляції. Юридична компанія "Чумак і Партнери" веде кримінальні справи, і оскарження запобіжного заходу в нас розписане за стадіями, бо строки тут рахуються днями. Якщо вам потрібен адвокат у кримінальних справах, ось як виглядає ця робота:
Результату ми не обіцяємо, бо чесно обіцяти його не може жоден адвокат. Обіцяємо роботу в строк і позицію, побудовану на доказах. Засновник компанії Сергій Чумак має 15 років практики в кримінальних справах. Телефонуйте за номером +38 (067) 82 999 82.
Часті питання про оскарження запобіжного заходу
Скільки днів дається на оскарження ухвали про запобіжний захід
П’ять днів з дня, коли ухвалу оголосили. Для людини під вартою відлік іде з моменту вручення їй копії, тому дату вручення варто записати.
Чи можна оскаржити ухвалу про продовження запобіжного заходу
Так. Продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи домашнього арешту на стадії слідства оскаржують за пп. 3 і 5 ч. 1 ст. 309 КПК. У суді першої інстанції окремо від вироку оскаржують продовження строку тримання під вартою, і цю можливість відкрило Рішення КСУ № 4-р/2019.
Чи можна оскаржити лише розмір застави
Можна. Ухвала про заставу входить до переліку (п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК), а розмір застави не може бути завідомо непомірним (ч. 4 ст. 182 КПК). Раджу додати до скарги документи про доходи й майно, бо майновий стан суд зобов’язаний оцінити.
Чи можна оскаржити ухвалу про відмову змінити запобіжний захід
Іноді так. У грудні 2025 року Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді про відмову змінити особисте зобов’язання на тримання під вартою підлягає апеляційному оскарженню. Коли ж відмовили у зміні на м’якший захід, робочим шляхом лишається нове клопотання з новими обставинами за ст. 201 КПК.
Чому запобіжний захід важливо оскаржити вчасно
Вибір запобіжного заходу часто визначає весь подальший хід кримінальної справи. Людина, яка перебуває під вартою, має значно менше можливостей для захисту, ніж та, що залишається на волі.
Саме тому оскарження невиправдано суворого запобіжного заходу - не просто юридична процедура, а боротьба за ваше майбутнє.
Матеріал підготовлений на основі чинного законодавства України.
Автор статті - Сергій Чумак, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001108 від 29.08.2018), спеціалізація - кримінальне право, досудове розслідування, транскордонний захист.
Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката. Кожна кримінальна справа унікальна, і оптимальна правова стратегія залежить від конкретних обставин, матеріалів справи та процесуального статусу клієнта.
Матеріал не є рекламою адвокатської діяльності у розумінні Правил адвокатської етики.