Зміна запобіжного заходу на домашній арешт

Автор: Сергій Чумак
Перевірено: Юридична компанія "Чумак і Партнери"
Оновлено: жовтень 2026

Просити про зміну запобіжного заходу може і прокурор, якщо обставини змінилися (ст. 200 КПК). Поблажливість тут ні до чого. Суд перевіряє, чи можна стримати ризики без ізоляції, а довести, що не можна, мусить саме прокурор (ч. 3 ст. 176 КПК). І все ж найсильніше клопотання не просить, а доводить. Нижче по черзі йдуть підстави, порядок і строки, документи, два режими арешту, практика судів і воєнні обмеження станом на жовтень 2026 року.

Суд змінює запобіжний захід тоді, коли ризики можна контролювати м'якше, а прокурор не довів протилежного, бо підстави для зміни запобіжного заходу закон бачить у ризиках, а не в співчутті до людини чи її родини. Шкала йде від особистого зобов'язання до тримання під вартою, і суд мусить брати найм'якший захід, якого досить. Чи важить тяжкість обвинувачення? Важить. Але сама по собі вона ризику не доводить, і суди на це вказують, коли прокурор не приносить нічого, крім статті та абстрактних припущень.

П'ять ризиків, які перевіряє суд

Ризиків, які перевіряє суд, у законі п'ять (ч. 1 ст. 177 КПК), і кожен закривається своїм доказом.

Список здається простим. На практиці кожен пункт доводиться закривати папером, а не словами в залі суду.

Що суд вважає новими обставинами

Окремо суд дивиться на нові обставини. Для клопотання прокурора закон описує їх прямо. Це обставини, що виникли після попереднього рішення, або такі, що існували, але про них не знали (ч. 2 ст. 200 КПК). Захист живе за тією самою логікою, бо суд чекає того, чого ще не розглядав, і саме тому погіршення здоров'я, утриманці, відшкодована шкода, завершені слідчі дії чи довгі місяці під вартою можуть зрушити справу з місця. Старі доводи по колу не працюють, бо суд їх уже чув, і вдруге вони звучать гірше, ніж уперше.

Клопотання подає захисник або сама людина, а суд має розглянути його за три дні. Процедура коротка, і строки в ній задає закон, а не звичка конкретного суду.

Де розглядають клопотання і хто його подає

Право на клопотання мають підозрюваний, обвинувачений і його захисник (ч. 1 ст. 201 КПК). Під час досудового розслідування його несуть до місцевого суду, у межах юрисдикції якого працює слідство, а справи, підсудні Вищому антикорупційному суду (ВАКС), розглядає ВАКС. Прокурор, а слідчий за погодженням із ним, звертається з власним клопотанням за ст. 200 КПК, і тоді захист у тому ж засіданні може просити м'якший захід. Коли справа вже в суді, питання вирішує той суд, що її розглядає (ст. 331 КПК).

Клопотання будується від чинної ухвали. Суд уже назвав ризики й пояснив, чим їх обґрунтував, тож текст захисту відповідає саме на ці пункти, а не переказує біографію. Зразок клопотання про зміну запобіжного заходу корисний як каркас, але логіку конкретної справи він не напише.

Структура клопотання

Структура, яка працює, виглядає так.

Закон вимагає трьох додатків (ч. 3 ст. 201 КПК). Це копії матеріалів, якими обґрунтовано доводи, перелік свідків із поясненням, що кожен може повідомити, і підтвердження, що копію надіслано прокурору. Свідків варто обирати з тих, хто знає людину роками, а не з тих, хто готовий сказати добре слово, тому сусід, роботодавець чи лікар родича переконують суд краще за знайомих.

Документи під кожен ризик

Документи краще підбирати під ризики, а не збирати все підряд.

Без згоди власника житла суд не матиме певності, що людина житиме саме там. Тому цей папір варто отримати першим.

Орієнтир формулювань дає шаблон Національної асоціації адвокатів України (НААУ), файл .docx на сайті асоціації. Шаблон аналізу справи не замінює. Справа в кожного своя.

Хвороба сама по собі зміни запобіжного заходу не дає. Працює документ, з якого видно, що лікування під вартою неможливе або неадекватне. Переліку діагнозів, за яких суд зобов'язаний відпустити людину додому, закон не містить. Суд оцінює не сам діагноз, а те, чи здатен ізолятор дати лікування, якого людина потребує, і чи не повернуться разом із нею додому ті ризики, через які її взагалі взяли під варту.

Як суд оцінює медичну підставу

Суд ставить два питання. Чи можна лікувати людину в слідчому ізоляторі (СІЗО)? І чи стримує домашній арешт ризики, які були від початку? Хороша довідка відповідає на перше, але друге нікуди не зникає.

Показова ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2026 у справі № 757/9139/25-к. Захист приніс документи про погіршення здоров'я, характеристики й відомості про житло, але суд відмовив і зазначив, що медична документація не містить відомостей про неможливість перебувати під вартою (текст ухвали в реєстрі). Довідка "хворіє" не спрацювала, бо відповідала не на те питання. Суд додатково зважив, що нових доказів, крім уже оцінених, захист не приніс, і що обвинувачення стосується особливо тяжкого злочину.

Які медичні документи приносити до суду

Що варто приносити до суду.

Порад щодо самого лікування тут немає і бути не може, бо його визначає лікар, а адвокат лише перекладає висновок мовою, яку суд почує.

Цілодобовий режим забороняє виходити з житла взагалі, нічний діє лише в години, які назвав суд. Обидва варіанти закон описує однією статтею, де домашній арешт полягає в забороні залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК). Застосувати його можна лише тоді, коли за злочин передбачено позбавлення волі (ч. 2 ст. 181).

Годин "за замовчуванням" не існує. У справі № 607/4662/20 слідчий суддя обрав нічний домашній арешт з 20:00 до 08:00, а в згаданій київській справі іншій обвинуваченій продовжили заборону з 11:00 до 08:00, тобто майже цілодобову.

Разом з арештом суд покладає обов'язки зі ст. 194 КПК. Серед них не відлучатися з населеного пункту без дозволу, здати паспорт для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194). Строк цих обов'язків теж не перевищує двох місяців, після чого їх продовжують окремо (ч. 7 ст. 194).

Що можна і чого не можна під домашнім арештом

Робота, візит до лікаря чи поїздка до суду можливі лише тоді, коли їх дозволяє ухвала. Тому просити про них треба одразу, у прохальній частині клопотання, бо виправляти забуте потім значно довше, ніж написати один зайвий рядок.

Чи зараховується домашній арешт у строк покарання

Так, але не день за день. Три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі (ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України, ККУ, у редакції Закону № 3342-IX від 23.08.2023). Тримання під вартою зараховують інакше, день за день (ч. 5 ст. 72 ККУ). Нічний режим у ч. 7 не названо, тож зарахування в строк покарання стосується саме цілодобового. Прирівнювати домашній арешт до СІЗО, отже, не можна.

Браслет означає окремий обов'язок з ухвали, а не технічну дрібницю. Порушити його легко, і саме таке порушення дає прокурору підставу просити повернення під варту.

Як працює контроль за домашнім арештом

Ухвалу виконує поліція за місцем проживання. Поліцейські можуть приходити в житло, вимагати пояснень і використовувати електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 181 КПК). Обов'язок носити його суд прописує окремо (п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК). Удома людина живе під постійним наглядом, бо поліцейський може з'явитися на порозі будь-якої години й спитати, чому її немає на місці в заборонений час. Порядок виконання встановлює Інструкція, затверджена наказом МВС від 13.07.2016 № 654, і про набрання нею чинності повідомляв Конотопський міськрайонний суд.

Що буде за порушення умов домашнього арешту

Вихід із житла в заборонений час чи відмова носити браслет означають невиконання ухвали. Для прокурора це нова обставина, з якою він іде до суду з клопотанням про посилення запобіжного заходу (ст. 200 КПК), аж до тримання під вартою. Наслідки порушення домашнього арешту тягнуться й далі. У справі № 638/1434/20 обвинуваченому, який вчинив злочин під час попереднього домашнього арешту, суд продовжив тримання під вартою, і дорога до м'якшого запобіжного заходу для нього фактично закрилася.

Раджу перечитати ухвалу разом з адвокатом у перший же день удома, бо годину, з якої діє заборона, легко сплутати, а пояснювати помилку потім доведеться вже суду. Перше порушення рідко минає без наслідків, бо прокурор його не пропустить.

Після ухвали людину звільняють з-під варти одразу. Вихід з СІЗО за цілодобового режиму відбувається інакше, ніж за нічного, і людину спершу доставляють додому, а вже там звільняють.

Одну річ часто плутають. Домашній арешт обмежує людину, а не її речі, тож телефон, гроші чи документи, вилучені під час затримання або обшуку, додому разом із нею не повертаються. Для них існують окремі процедури, як-от повернення тимчасово вилученого майна або скасування арешту майна, і подавати ці клопотання варто паралельно. Чекати, поки закінчиться домашній арешт, сенсу немає, бо речі самі не повернуться.

Ухвала про тримання під вартою діє не більше 60 днів, і кожне продовження відкриває шанс просити м'якший захід. Сукупно на досудовому розслідуванні строк тримання під вартою не перевищує шести місяців для нетяжкого злочину і 12 місяців для тяжкого чи особливо тяжкого (ст. 197 КПК).

Продовження як вікно для клопотання

Продовження запобіжного заходу не відбувається автоматично. Це не формальність. За ст. 199 КПК прокурор щоразу знову доводить, що ризики не зникли, а захист у тому ж засіданні заявляє клопотання про домашній арешт чи інший м'якший захід. Чим довше людина сидить, тим важче прокурору пояснювати, що за ці місяці нічого не змінилося.

Тому клопотання щодо запобіжного заходу готують до засідання про продовження, а не після нього, інакше нова ухвала встигне запрацювати ще на 60 днів.

Строки під час судового розгляду

Коли справа переходить до суду, вікна не зачиняються. Суд розглядає доцільність продовження до спливу двомісячного строку (ч. 3 ст. 331 КПК), і кожне таке засідання теж дає нагоду поставити питання про зміну, а пропустити його означає чекати ще два місяці.

Замість домашнього арешту суд може обрати поруку, заставу або особисте зобов'язання. Закон перелічує п'ять видів запобіжного заходу від найм'якшого до найсуворішого (ч. 1 ст. 176 КПК), і домашній арешт стоїть у цьому ряду четвертим.

Який захід реальний, залежить від того, які ризики суд визнав доведеними. Особисте зобов'язання, найм'якший варіант, підходить, коли ризики слабкі й людина нікуди не дівається, тоді як домашній арешт суд обирає, коли без обмеження свободи пересування ризики не стримати, а ізоляція вже зайва. Просити можна кілька варіантів одночасно, від м'якшого до суворішого, щоб суд мав з чого вибрати.

Особиста порука

Поручитель, якому довіряє суд, бере на себе зобов'язання, що людина виконуватиме свої обов'язки (ч. 1 ст. 180 КПК). Якщо зобов'язання порушено, на поручителя накладають грошове стягнення від двох до п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (злочин до 3 років позбавлення волі) і від двадцяти до п'ятдесяти прожиткових мінімумів (понад 10 років) (ч. 5 ст. 180 КПК у редакції Закону № 1791-VIII від 20.12.2016). Тому поручитель має розуміти, на що підписується. Гривневі суми тут залежать від прожиткового мінімуму на дату рішення, і рахувати їх наперед не варто.

Застава

Розмір застави суд визначає з урахуванням обставин справи, майнового й сімейного стану людини та ризиків ст. 177 (ч. 4 ст. 182 КПК), у межах, які залежать від тяжкості злочину й обчислюються в прожиткових мінімумах (ч. 5 ст. 182). Одна деталь з практики. У згаданій київській справі суд відмовив змінити тримання під вартою, але заставу зменшив, тож навіть програне засідання інколи щось дає.

Судова практика показує, що суди вирішують усе на рівні конкретної людини. В одній справі двоє обвинувачених отримали протилежні рішення, і стаття обвинувачення в обох була однакова.

Одна справа, два різні рішення

Дзержинський районний суд м. Харкова 09.02.2021 розглядав справу № 638/1434/20 (ухвала в реєстрі). Прокурор просив продовжити тримання під вартою обом обвинуваченим, захист просив домашній арешт. Першому суд змінив вид запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт на два місяці, бо прокурор посилався лише на тяжкість злочину й абстрактні ризики. Тягар доказування суд прямо поклав на сторону обвинувачення. Другому тримання під вартою продовжили через попередні судимості й злочин, вчинений під час попереднього домашнього арешту.

Нічний режим замість цілодобового

У справі № 607/4662/20 слідчий просив цілодобовий арешт на 60 днів (ухвала в реєстрі). Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду 12.03.2020 натомість обрав нічний режим з 20:00 до 08:00 і додав обов'язки. Він врахував двох малолітніх дітей, одна з яких має інвалідність, постійне житло й офіційну підприємницьку діяльність, а недостатності м'якшого запобіжного заходу сторона обвинувачення, на думку суду, не довела.

Відмова через старі доводи

Голосіївський районний суд м. Києва 19.01.2026 у справі № 757/9139/25-к відмовив змінити тримання під вартою на домашній арешт. Захист приніс характеристики, відомості про житло й медичні документи. Суд відповів, що інших доказів, окрім уже оцінених, немає, а медична документація не свідчить про неможливість перебувати під вартою. Повтор знайомих аргументів суд новою обставиною не рахує. Водночас іншій обвинуваченій у тій самій справі продовжили нічний домашній арешт, тож навіть у межах одного провадження суд дивиться на кожну людину окремо.

Над усім цим стоїть практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Доводи на користь тримання під вартою не можуть бути абстрактними чи спиратися лише на суворість можливого покарання, і про це нагадує пресреліз Верховного Суду щодо справи "Ігнатов проти України". Системні проблеми умов тримання визнавала й держава у повідомленні Кабінету Міністрів щодо рішення "Сукачов проти України".

Воєнний стан одночасно закриває домашній арешт для частини злочинів і відкриває спеціальні шляхи зміни. Нижче правила станом на жовтень 2026 року.

Як мобілізація і бойові дії впливають на запобіжний захід

Стаття 616 КПК дає кілька спеціальних механізмів. Людина під вартою може звернутися до прокурора, щоб той ініціював скасування тримання під вартою для проходження служби (ч. 1 ст. 616 КПК). Механізм не діє для підозрюваних у злочинах проти основ національної безпеки, умисному вбивстві двох або більше осіб, особливо тяжких корупційних та деяких інших складах, прямо названих у ч. 1. Після скасування людина має прибути до територіального центру комплектування (ТЦК) не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали (ч. 3 ст. 616 КПК). Той, хто перебуває під домашнім арештом, може сам звернутися до прокурора з проханням ініціювати скасування запобіжного заходу для служби (ч. 4). А в місцях активних бойових дій суд може змінити домашній арешт на особисте зобов'язання за клопотанням підозрюваного чи обвинуваченого (ч. 6).

Ухвалу про відмову в зміні окремо оскаржити складно, тож працюють нове клопотання та апеляція на продовження. Перелік ухвал слідчого судді, які можна оскаржити під час досудового розслідування, міститься в ч. 1 ст. 309 КПК. Там названо застосування тримання під вартою чи домашнього арешту, продовження їхніх строків і відмови в цьому. Ухвали саме про відмову в зміні запобіжного заходу окремо не названо, а інші ухвали оскарженню не підлягають (ч. 3 ст. 309). Чи вдасться оскаржити таку ухвалу, залежить від того, як апеляційний суд її кваліфікує, і практика тут різна.

Реальних шляхів три.

Відмова не ставить крапку. Вона лише показує, яких доказів суду забракло, а мотивувальна частина ухвали підказує, що збирати до наступного засідання, тож читати її варто уважно, рядок за рядком.

Адвокат перетворює обставини життя на докази проти кожного ризику, бо без цього клопотання лишається проханням, а суд реагує на документи. Захист у кримінальному провадженні на цьому етапі йде за чіткою послідовністю.

Гарантій результату я не даю, бо він залежить від доказів і ризиків, а не від чиїхось зв'язків. Чесніше сказати це на першій зустрічі.

Справи про запобіжні заходи веде Юридична компанія "Чумак і Партнери". Засновник компанії Сергій Чумак, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001108 від 29.08.2018), спеціалізація - кримінальне право, досудове розслідування, транскордонний захист. Зв'язатися можна за телефоном +38 (067) 82 999 82.