СТАТТІ ЗАКОНУ
- Постанова Верховного Суду про недоведеність спеціального суб’єкта
- Постанова Верховного Суду про відмежування розтрати від господарського спору
ГОЛОВНІ НАСЛІДКИ
- За ч. 5 загрожує від 7 до 12 років із конфіскацією майна.
- Акт ДАСУ сам по собі не доводить збитків.
- За відсутності умислу можлива перекваліфікація на службову недбалість.
КЛЮЧОВА ПОРАДА
До першого допиту зберіть документи про повноваження, реальність операцій і методику розрахунку збитків.Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Адвокатське об'єднання "Чумак і Партнери"
Оновлено: липень 2026
Що інкримінують за ст. 191 ККУ
За ст. 191 інкримінують не погане управління, а привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Це кримінальне правопорушення проти власності, тому держава мусить довести кожну ознаку його складу. Якщо бракує хоча б однієї, притягувати людину немає за що.
Об'єкт і предмет злочину
Предмет злочину тут завжди конкретний. Це можуть бути бюджетні кошти, товарно-матеріальні цінності, обладнання, а в епізодах із роботами чи послугами - кошти або інші майнові активи, якими, за версією слідства, заволоділи. У тендерних справах слідство любить змішувати саме майно з оцінкою якості управлінського рішення, хоча це різні площини. Спершу я з'ясовую, що саме вважають викраденим і звідки взялася зазначена сума.
Привласнення, розтрата та заволодіння
Стаття 191 охоплює три різні діяння, і захисту невигідно їх плутати.
На практиці слабким місцем обвинувачення часто стає межа повноважень. Одна річ - мати доступ до майна. Зовсім інша - використати службове становище як спосіб заволодіння ним.
Спеціальний суб'єкт
Тут слідство припускається типової помилки. Воно автоматично вважає винним директора або головного бухгалтера, бо так простіше. Проте ч. 1 ст. 191 вимагає, щоб майно було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Для ч. 2 потрібна службова особа, яка зловживає своїм становищем. Я перевіряю посадові інструкції, накази про розподіл обов'язків, договори про повну матеріальну відповідальність і межі делегування права підпису. Часто з'ясовується, що людина фізично не могла розпоряджатися активом.
Умисел і корисливий мотив
Прямий умисел і корисливий мотив за ст. 191 обов'язкові. Слідство ж нерідко підміняє доведення умислу простою формулою "підписав, отже хотів". Так це не працює. Стаття 91 Кримінального процесуального кодексу (КПК) прямо зараховує форму вини, мотив і мету до обставин, які сторона обвинувачення зобов'язана довести. Захист показує альтернативні пояснення: помилку, господарський ризик, необережність, введення в оману з боку контрагента або виконання колегіального рішення. Коли я доводжу, що людина діяла в межах звичайного управлінського рішення, погодженого з іншими службовими особами й підтвердженого документами, версія про корисливий умисел втрачає свою головну опору.
Чим ст. 191 відрізняється від суміжних статей
Половина спорів у таких справах стосується не фактів, а кваліфікації. Ту саму дію можуть кваліфікувати як крадіжку, шахрайство, зловживання владою чи недбалість. Від вибору статті залежать і покарання, і строк давності. Межі між цими складами виглядають так.
| Стаття | Діяння | Суб'єкт | Що відмежовує |
|---|---|---|---|
| ст. 185 (крадіжка) | таємне викрадення чужого майна | загальний | винний лише має доступ до майна, але не використовує службове становище |
| ст. 190 (шахрайство) | заволодіння майном через обман або зловживання довірою | загальний | майно передають добровільно під впливом обману |
| ст. 191 (привласнення, розтрата) | обернення ввіреного майна або заволодіння через службове становище | спеціальний, матеріально відповідальна чи службова особа | майно ввірене особі або перебуває в її віданні |
| ст. 364 (зловживання владою) | умисне використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди | службова особа | шкода виникла через зловживання без обернення ввіреного майна на свою користь |
| ст. 366 (службове підроблення) | внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів | службова особа | суть діяння полягає в підробленні документа |
| ст. 367 (службова недбалість) | невиконання чи неналежне виконання обов'язків через несумлінне ставлення | службова особа | необережність, відсутність прямого умислу й корисливого мотиву |
Поряд із базовою статтею 191, керівникам бізнесу нерідко інкримінують і суміжні порушення. Наприклад, якщо майно перетинало кордон, може настати кримінальна відповідальність за контрабанду в Україні підакцизних товарів чи валютних цінностей, тому правову кваліфікацію дій треба перевіряти за кожним епізодом.
Покарання за частинами ст. 191 ККУ
Стаття 191 має п'ять частин, а покарання зростає від штрафу до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією. Що вища частина, то важче слідству її обґрунтувати, адже кожна кваліфікуюча ознака потребує окремого доказу. Санкції наводжу за чинною редакцією ст. 191 ККУ станом на 18 липня 2026 року.
| Частина | Кваліфікуюча ознака | Діапазон покарання | Додаткові обмеження |
|---|---|---|---|
| ч. 1 | базовий склад, майно ввірене або перебуває у віданні | штраф від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто від 34 000 до 85 000 грн, або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 4 років, або позбавлення волі до 4 років | позбавлення права обіймати певні посади до 3 років або без такого |
| ч. 2 | зловживання службовим становищем | обмеження волі до 5 років або позбавлення волі на той самий строк | позбавлення права обіймати певні посади до 3 років |
| ч. 3 | повторно або за попередньою змовою групою осіб | обмеження волі від 3 до 5 років або позбавлення волі від 3 до 8 років | позбавлення права до 3 років |
| ч. 4 | у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану | позбавлення волі від 5 до 8 років | позбавлення права до 3 років |
| ч. 5 | в особливо великих розмірах або організованою групою | позбавлення волі від 7 до 12 років | позбавлення права до 3 років та конфіскація майна |
Ці частини охоплюють базовий склад і зловживання службовим становищем. Тут слідство найчастіше намагається швидко домогтися зізнання чи угоди, поки людина розгублена. Моя лінія захисту на цьому рівні проста. Я показую відсутність збитків, ввіреного майна або належного суб'єкта. Для діяння, вчиненого у 2026 році, великий розмір починається із 250 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 416 000 грн.
Ця частина охоплює повторність і вчинення діяння групою. Ризик тут не стільки в санкції, скільки в розширенні кола підозрюваних. Слідчий бере робоче листування, погоджені дії, посадові контакти й намагається скласти з них версію про попередню змову. Я відокремлюю звичайну робочу комунікацію від розподілу злочинних ролей, бо змова потребує спільного умислу, а не просто спільного чату.
Ознака "в умовах воєнного або надзвичайного стану" міститься саме в ч. 4 ст. 191. Її додав Закон № 2117-IX від 03.03.2022. Це має значення для кваліфікації. Достатньо встановити, що діяння вчинено під час дії воєнного або надзвичайного стану на відповідній території. Окремо доводити використання умов війни не потрібно, але всі інші елементи складу обвинувачення доводить у загальному порядку. Процесуальні строки під час війни діють за особливим режимом ст. 615 КПК. Слідство найчастіше посилює обвинувачення через розмір збитків, адже його зручно порахувати й використати для підвищення тяжкості. Тому першим інструментом захисту стають судово-економічна експертиза та рецензія на неї.
Це найтяжча частина. Коли слідство заявляє про організовану групу, воно зобов'язане довести участь щонайменше трьох осіб, їхнє попереднє об'єднання у стійку групу, єдиний план і розподіл функцій. У багатьох справах ці ознаки підміняють простою наявністю кількох фігурантів. Для діяння, вчиненого у 2026 році, особливо великий розмір починається із 600 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 998 400 грн. На цьому рівні помилка захисту коштує найдорожче. Тому працювати треба вже на стадії негласних слідчих дій і збору доказів, поки обвинувачення лише будує конструкцію організованої групи й не встигло закріпити її десятками погоджених між собою протоколів.
Захист доводить відсутність умислу і збитків
Слідство мусить довести все, а захисту достатньо вибити одну опору. У справах за ст. 191 я зводжу оборону до трьох вузлів. Саме тут докази обвинувачення розсипаються найчастіше.
Професійний адвокат в економічних справах вибудовує стратегію захисту посадових осіб на ретельному аналізі судово-бухгалтерських експертиз і первинних документів, а не на абстрактній риториці, тому розгляну кожен вузол окремо.
Обсяг повноважень
Перше питання завжди стосується межі повноважень. Чи мала людина право розпоряджатися активом, чи лише доступ до нього? Різниця величезна. Я вивчаю посадову інструкцію, наказ про розподіл обов'язків, договір про матеріальну відповідальність і перевіряю, де закінчуються делеговані повноваження. Верховний Суд не раз наголошував, що для ч. 2 ст. 191 треба довести саме спеціальні повноваження щодо розпорядження майном, а не абстрактну причетність до нього. Коли захист подає наказ, за яким спірне рішення мала підписувати зовсім інша посадова особа, версія про матеріально відповідального директора часто розсипається ще до першого судового засідання по суті.
Наявність умислу
Умисел за ст. 191 має бути лише прямим, а корисливий мотив обов'язковим. Виводити їх із посади чи самого підпису не можна. Стаття 91 КПК зараховує мотив і мету до обставин, які доводить обвинувачення. Тут захист спирається на документи: протоколи, службові записки, погодження, правові висновки та листи контрагента.
Реальність збитків
Збитки в цих справах становлять основу підозри. Їх недостатньо заявити. Суму треба обчислити за придатною методикою та на підставі первинних документів. Стаття 91 КПК зараховує вид і розмір шкоди до обставин доказування, а статті 242 і 243 КПК визначають підстави для експертизи та дозволяють стороні захисту самостійно залучити експерта. Тому альтернативний розрахунок я готую майже завжди. Коли реальний рух товару доведено, а спір стосується лише ціни, справа переходить в іншу правову площину, ближчу до господарського спору, ніж до розтрати.
Перші 72 години після появи справи
Перші дні вирішують більше, ніж здається. Строк затримання без ухвали слідчого судді не перевищує 72 годин відповідно до ч. 1 ст. 211 КПК. Саме в цей час треба не виправдовуватися, а зафіксувати позицію та розпочати збір контрдоказів, поки версія слідства не стала єдиною.
Найбільшої шкоди в перші дні часто завдає не слідчий, а сам клієнт. Люди дають пояснення без адвоката, доопрацьовують документи заднім числом і нервово листуються в робочих чатах. Я раджу одразу припинити такі дії, бо кожна з них потрапляє до матеріалів справи й може бути використана проти вас.
Насамперед треба з'ясувати, ким вас вважають: свідком, підозрюваним, представником юридичної особи чи матеріально відповідальною особою. Від статусу залежать право на захист або правову допомогу адвоката, тактика допиту й ризик застави чи арешту майна. Якщо вас викликають "для бесіди" або просять надати "пояснення" без адвоката, найчастіше це спроба отримати докази з ваших слів. Користуватися правом на захист або правову допомогу адвоката треба з першої процесуальної дії.
Паралельно я збираю перший пакет документів, який підтверджує повноваження, господарську логіку й реальність операцій:
Дії під час і після обшуку
Під час обшуку керівнику важливо не намагатися керувати діями слідчих, а все фіксувати. Треба записувати, що саме вилучають, як описують майно, чи не виходять слідчі за межі ухвали слідчого судді та чи не забирають сервери й оригінали документів без опису. За загальним правилом обшук житла чи іншого володіння проводять на підставі ухвали слідчого судді. Винятками можуть бути добровільна згода володільця та невідкладні випадки, передбачені ст. 233 КПК. Треба стежити за дотриманням меж ухвали й порядку поводження з тимчасово вилученим майном. Саме під час обшуку закладаються аргументи для повернення майна та майбутнього оскарження допустимості доказів.
Тимчасово вилучене майно за ст. 167 КПК не зникає назавжди. Неповернення такого майна може стати підставою для скарги слідчому судді за ст. 303 КПК. Тому вже в перші дні я окремо зазначаю в клопотанні кожну вилучену позицію, додаю її опис і обґрунтовую необхідність повернення. Це створює основу для подальшого оскарження, якщо слідство починає затягувати повернення активів, без яких бізнес не може працювати.
Підготовка до допиту
Під час допиту кожне слово має процесуальну вагу, тому позицію треба погодити заздалегідь. Ми визначаємо, які обставини підтверджено документами, що потребує додаткової перевірки та де проходить межа компетенції людини в тендерному комітеті чи серед уповноважених осіб. Я готую коротку хронологію подій, перелік документів про повноваження й реальність операцій, а також червоні зони. До них належать питання, на які варто відповідати лише після звірки з документами.
Коли акт ДАСУ не доводить збитків
Перекваліфікувати діяння зі ст. 191 на ст. 367 можна, коли слідство не довело прямого умислу й корисливого мотиву, а факти більше вказують на недбале виконання службових обов'язків. Різниця принципова. Стаття 367 передбачає необережність без умислу та прагнення наживи. Відповідно, склад правопорушення менш тяжкий, а строк давності коротший.
Частина 1 ст. 367 передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх обов'язків через несумлінне ставлення, що завдало істотної шкоди. Санкція передбачає штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи до двох років або обмеження волі до трьох років. Додатково особу можуть позбавити права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Строки давності за ст. 49 ККУ рахують від дня вчинення діяння до набрання вироком законної сили. Для нетяжкого злочину цей строк становить 5 років, для тяжкого - 10, для особливо тяжкого - 15. Перехід із ч. 5 ст. 191 на ч. 1 ст. 367 змінює не лише санкцію, а й строк, після якого притягнення до відповідальності вже неможливе.
Ми показали іншу картину. Виплату премій ініціювала профспілка як щорічну практику. Рішення ухвалювали колективно за участю керівника, інших посадових осіб і представників профспілки. Наказ погодили фінансист, юрист, бухгалтер і менеджер з персоналу. Відсутність грошей на рахунку в момент підписання наказу не означала відсутності підстав для рішення. Рішення ухвалили раніше, а виконали вже після надходження коштів.
В обвинувачення не було доказів ані прямого умислу, ані корисливого мотиву. Слідство перекваліфікувало епізод на ч. 1 ст. 367, оскільки тяжких наслідків не настало. Згодом суд звільнив клієнта від відповідальності. Людина, якій загрожувало до 12 років позбавлення волі, залишилася на волі.
У службових провадженнях щодо розтрати бюджетних коштів для посадових осіб державних підприємств часто виникає додаткова відповідальність за недостовірне декларування майнових активів і доходів у реєстрах НАЗК, тому антикорупційний статус суб'єкта я перевіряю окремо.
За роки практики я навчився впізнавати слабкий висновок із перших сторінок. На проблеми вказують такі ознаки:
Коли експертиза спирається на неповні первинні документи або припущення, її можна й треба оскаржувати процесуальними засобами.
Ревізія та експертиза мають різну правову природу, хоча слідство любить їх ототожнювати. Акт ДАСУ належить до форм фінансового контролю за профільним законом, але не має статусу висновку експерта в розумінні ст. 242 КПК. Типовий ланцюг виглядає так. Спершу складають акт ревізії, потім проводять інвентаризацію та фіксують недостачу, а наприкінці отримують судово-економічну експертизу, що нібито "підтверджує" суму. Я перевіряю кожну ланку цього ланцюга: склад інвентаризаційної комісії, підписи, доступ до місць зберігання, відповідність періодів і показники, з якими порівнювали ціни. Найчастіше зі справи в справу повторюються такі помилки:
Окрім загрози розтрати, неточності у висновках ревізорів часто призводять до донарахування податкових зобов'язань. У таких випадках адвокат у справах про податкові злочини допомагає керівникам компаній оскаржити неправомірні рішення та блокує паралельні розслідування за статтею 212 ККУ щодо умисного ухилення від сплати податків.
Окрім безпосереднього привласнення активів, рух спірних коштів між компаніями завжди привертає увагу держорганів. З огляду на це, легалізація доходів та фінансовий моніторинг в Україні вимагають від керівників бізнесу чітких пояснень щодо джерел походження транзакцій понад встановлені ліміти, щоб унеможливити підозри у відмиванні коштів.
Що ще запитують про звинувачення за ст. 191
Чи можна уникнути ув'язнення, якщо відшкодувати збитки
Відшкодування впливає на запобіжний захід, позицію потерпілого й індивідуалізацію покарання, але не забезпечує автоматичного закриття справи. Вирішальними залишаються частина ст. 191, докази умислу та процесуальна ситуація.
Які строки давності за ст. 191 ККУ
Строки давності за ст. 49 ККУ залежать від категорії злочину й кваліфікуючих ознак. Їх визначають за конкретною частиною ст. 191 і датою події. Строк становить від 5 років для нетяжкого складу до 15 років для особливо тяжкого.
Що вважається великим розміром збитків у 2026 році
Для діяння, вчиненого у 2026 році, великий розмір становить 250 і більше неоподатковуваних мінімумів, тобто від 416 000 грн. Особливо великий розмір починається від 600 мінімумів, тобто від 998 400 грн. На практиці значення має не лише цифра з акта перевірки, а й доведеність методики розрахунку.
Автор статті - Сергій Чумак, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001108 від 29.08.2018), спеціалізація - кримінальне право, досудове розслідування, транскордонний захист. 14 років практики.
Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката. Кожна кримінальна справа унікальна, і оптимальна правова стратегія залежить від конкретних обставин, матеріалів справи та процесуального статусу клієнта.
Матеріал не є рекламою адвокатської діяльності у розумінні Правил адвокатської етики.