Експертизу призначають, коли для встановлення обставин потрібні спеціальні знання, а захист може залучити власного експерта або звернутися до слідчого судді.
Статті закону
Головні наслідки
- У випадках зі ст. 242 КПК проведення експертизи є обов’язковим.
- Захист може замовити власну експертизу або клопотати про її проведення через суд.
- Висновок може втратити доказове значення, якщо ґрунтується на недопустимих доказах чи має істотні процесуальні вади.
Ключова порада
Перевіряйте питання експерту, джерела зразків і законність отримання об’єктів дослідження ще на досудовій стадії.
Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Юридична компанія "Чумак і Партнери"
Оновлено: вересень 2026
Експертизу в кримінальному провадженні проводять тоді, коли для з'ясування обставин справи потрібні спеціальні знання, а для з'ясування питань права її не призначають. За Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК) експертиза належить до слідчих (розшукових) дій, тобто до способів, якими сторони збирають докази. З мого досвіду, висновок судово-медичної експертизи (СМЕ) майже завжди стає основою, навколо якої крутиться весь процес.
Залучають експерта сторони провадження, а слідчий суддя робить це за клопотанням захисту. Здебільшого експертизу за КПК призначають ще тоді, коли триває досудове розслідування, і повідомляти про неї підозрюваного слідство не зобов'язане.
Інформація має загальний характер і не замінює консультацію адвоката.
Коли експертиза обов'язкова за статтею 242 КПК
Обов'язкова вона у п'яти випадках, і тут слідчий або прокурор вибору не мають. Загальне правило ст. 242 КПК просте. Експертизу проводять, якщо для з'ясування обставин потрібні спеціальні знання, і не проводять для з'ясування питань права. Обов'язкові підстави проведення експертизи перелічує ч. 2 цієї статті.
Пункт про статеву зрілість досі трапляється в старих переліках в інтернеті. Його виключено Законом № 187-IX від 04.10.2019, тож спиратися на нього не можна. Нумерація не суцільна: пункт 5 виключено, тому останній пункт має номер 6.
Примусове залучення особи до медичної чи психіатричної експертизи можливе лише за ухвалою слідчого судді чи суду (ч. 3 ст. 242 КПК). Пропущена обов'язкова експертиза дає захисту аргумент про неповноту розслідування, проте сама собою справу не руйнує, бо оцінку дає суд.
Як Верховний Суд обмежив обов'язкову експертизу збитків
Зі збитками Верховний Суд (ВС) автоматизм обмежив. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду (ККС) у складі ВС у постанові від 25.11.2019 у справі № 420/1667/18 (провадження № 51-10433кмо18) пояснила, що експерта обов'язково залучають лише за двох підстав разом. Перша підстава виникає, коли обставини, що мають значення для провадження, неможливо достовірно встановити без спеціальних знань, а друга стосується випадків із ч. 2 ст. 242. Якщо предметом злочину були гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, або розмір шкоди можна порахувати без спеціальних знань, експертиза не обов'язкова (як цю позицію застосовує ВС). Позицію сформульовано щодо попередньої редакції цього пункту.
Хто залучає експерта у кримінальному провадженні
Закон дає чотири шляхи залучення експерта, і відрізняються вони тим, хто ініціює дослідження та яким документом його оформлюють.
| Хто залучає | Норма КПК | Документ | Стадія |
|---|---|---|---|
| Сторона обвинувачення | ст. 243 | доручення експерту | досудове розслідування і суд |
| Сторона захисту | ст. 243 | договір з експертом або експертною установою | досудове розслідування і суд |
| Слідчий суддя | ст. 244 | ухвала за клопотанням захисту | досудове розслідування |
| Суд | ст. 332 | ухвала суду | судовий розгляд |
Слідчий або прокурор
Експерта залучають за дорученням сторони кримінального провадження, і на досудовому розслідуванні таке доручення дає слідчий або прокурор (ст. 243 КПК). Стаття говорить саме про доручення і окремої вимоги до назви документа не ставить. Повідомляти підозрюваного про це сторона обвинувачення теж не мусить.
Суди таку позицію підтримують. Касаційний кримінальний суд у справі № 565/1354/19 від 20.10.2022 (провадження № 51-443км20) вказав, що КПК не покладає на слідчого обов'язку повідомляти підозрюваного про проведення експертизи, і окремо зазначив, що право заявляти клопотання засудженому роз'яснили. У справі № 204/2952/17 від 27.02.2025 той самий суд цю думку повторив. Кожна сторона сама визначає, які докази їй потрібні, тож неповідомлення захисту права на захист не порушує.
Чекати повідомлення марно. Питання до експерта захист зазвичай бачить уже на ознайомленні з матеріалами, і перевіряти доручення варто за чотирма пунктами.
| Елемент | Що перевірити |
|---|---|
| Підстава | навіщо в цій справі потрібні спеціальні знання |
| Об'єкт | які документи, речові докази чи цифрові носії отримав експерт |
| Питання | лише фактичні і в межах спеціальних знань експерта (ч. 4 ст. 101 КПК) |
| Межі | жодних питань права на кшталт "чи винна особа" (ч. 1 ст. 242 КПК) |
Окремо подивіться, хто саме експерт. Особа у службовій чи іншій залежності від сторін або потерпілого експертом бути не може (ч. 2 ст. 69 КПК). Буває, що фахівець працює в тому самому органі, що й слідчий. Керівник у них один, і адвокати на практиці такі висновки атакують.
Сторона захисту за договором
Захист може замовити експертизу сам, і для цього не потрібен дозвіл слідчого. Ст. 243 КПК дає стороні захисту право залучати експертів на договірних умовах, зокрема й для обов'язкової експертизи, а кожна сторона може надати суду власний висновок експерта (ч. 2 ст. 101 КПК).
Тут є межа. За ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" криміналістичні, судово-медичні та судово-психіатричні експертизи проводять виключно державні спеціалізовані установи. Тож за договором захист замовляє, скажімо, судово-економічну, автотехнічну чи товарознавчу експертизу, а СМЕ чи судово-психіатричну замовити не може, тож її доведеться ініціювати через слідчого суддю за ст. 244 КПК або через суд за ст. 332 КПК.
Порядок дій зазвичай такий.
Витрати на залучення експерта несе сторона, яка його залучила, крім випадків, встановлених КПК (ч. 1 ст. 122 КПК).
В економічних справах ми не чекаємо підозри. Натомість ми ініціюємо незалежну судово-економічну експертизу, щоб показати реальність господарських операцій і відсутність збитків державі. Для військовослужбовців і клієнтів з інших регіонів договір підписують електронним підписом, а клопотання подають через "Електронний суд", без особистого приїзду.
Слідчий суддя за клопотанням захисту
Клопотання до слідчого судді має сенс за двох умов. Перша виникає, коли сторона обвинувачення експерта не залучила, поставила йому запитання, що не дають повного висновку, або є достатні підстави вважати, що залучений обвинуваченням експерт через брак знань, упередженість чи з інших причин дасть або вже дав неповний чи неправильний висновок. Друга умова стосується самого захисту, який не може залучити експерта через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин (ч. 1 ст. 244 КПК).
Обидві умови потрібні разом. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) в ухвалі від 14.07.2022 у справі № 991/2445/22 наголосив на сукупності підстав і повернув клопотання, до якого захист не додав документів про неможливість залучити експерта самостійно (текст ухвали).
За ч. 2 ст. 244 КПК клопотання містить такі відомості.
До клопотання додають копії матеріалів, що обґрунтовують доводи, і копії документів про неможливість залучити експерта самостійно. Кваліфікацію видно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тож варто заздалегідь знати, як отримати витяг з ЄРДР.
Слідчий суддя розглядає клопотання не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду (ч. 3 ст. 244 КПК). Клопотання без обов'язкових відомостей він повертає ухвалою. Якщо підстави доведено, суддя доручає проведення експертизи ухвалою і включає до неї запитання захисту, хоча ті, відповіді на які не стосуються провадження, має право не включити. На прохання захисту він також вирішує питання про отримання зразків для експертизи за ст. 245 КПК. Висновок експерта отримує та сторона, яка про нього клопотала.
Суд під час судового розгляду
Суд доручає експертизу своєю ухвалою, коли про це клопочуть сторони чи потерпілий і для неї є підстави зі ст. 242 КПК (ч. 1 ст. 332 КПК). Без клопотання суд може доручити проведення експертизи в трьох випадках.
Запитання, відповіді на які не стосуються провадження, суд до ухвали може не включати. Розгляд справи після цього продовжується, якщо без висновку його взагалі можна продовжити.
Зважаючи на п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК, захист спочатку просить допитати експерта, а вже коли допит суперечностей не зняв, клопоче про нову експертизу.
Експертиза серед слідчих (розшукових) дій
Експертиза належить до слідчих (розшукових) дій. Статті 242-245 КПК стоять у главі 20, поруч з оглядом і обшуком. Від того, як отримали об'єкти дослідження, прямо залежить доля висновку. Матеріал для експерта рідко з'являється нізвідки, бо телефон, документи, флешку чи одяг зазвичай вилучають під час обшуку, огляду або тимчасового доступу до речей і документів.
Законність вилучення об'єктів дослідження
Висновок не може ґрунтуватися на доказах, які суд визнав недопустимими (ч. 5 ст. 101 КПК). До істотних порушень закон зараховує процесуальні дії без потрібного дозволу суду (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК). Тож захисту варто перевірити законність вилучення раніше, ніж методику. Обшук та огляд, їхня різниця і підстави проведення визначають, чи взагалі законно отримали об'єкт для дослідження.
Зразки та цифрові носії
Зразки для експертизи відбирає сторона, яка звернулася за нею. Якщо експертизу доручив суд, зразки відбирає суд або за його дорученням залучений спеціаліст. З речей і документів їх отримують за правилами тимчасового доступу (ст. 160-166 КПК), а біологічні зразки відбирають за ст. 241 КПК. Якщо людина відмовляється надати їх добровільно, слідчий суддя чи суд за клопотанням сторони може дозволити слідчому або прокурору відібрати зразки примусово, а якщо клопотав захист, зобов'язати їх це зробити (ч. 3 ст. 245 КПК).
Цифрові носії мають свою пастку. Слідчі нерідко долучають до справи копії відео на флешках чи дисках без вилучення первинного носія, без розрахунку коду файлу і без ухвали суду про тимчасовий доступ, а без метаданих та оригіналу процесуально неможливо довести, що запис ніхто не змонтував.
Кому належить криптогаманець чи телефон, експерт у чистому вигляді не встановлює, і таку належність доводять сукупністю доказів.
Оскарження відмови провести експертизу
Відмову слідчого, дізнавача чи прокурора в клопотанні про слідчу (розшукову) дію оскаржують слідчому судді (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК). Експертиза входить до глави 20, тому ця норма дає опору і для скарги на відмову провести експертизу, хоча усталеної практики саме щодо експертизи поки не видно. Оскарження дій слідчого іде в тому самому порядку і з тими самими строками, які підходять і для відмови провести експертизу.
Висновок експерта і його перевірка захистом
Для суду висновок експерта не обов'язковий, хоча в процесі доказування він часто важить найбільше. Він лише один із доказів. За ст. 101 КПК висновок докладно описує проведені дослідження і дає обґрунтовані відповіді на поставлені запитання. Експерт дає його від свого імені й особисто за нього відповідає. Норми, на які спирається перевірка, варто тримати перед очима.
Право на проведення експертизи людина отримує за правилами Закону України "Про судову експертизу", на який прямо посилається ч. 1 ст. 69 КПК.
Рецензування висновку
Рецензія дає захисту погляд іншого фахівця на методику, яку застосував експерт. Це друга думка. Висновком експерта в розумінні ст. 101 КПК вона не стає, проте саме з неї виростають клопотання про допит і повторну експертизу. Рецензент зазвичай шукає такі вади.
Рецензію краще мати на руках до засідання, де досліджують висновок. Тоді клопотання спиратимуться на готовий аналіз, а не на загальну незгоду з результатом.
Допит експерта в суді
Експерта можна допитати. Кожна сторона може клопотати про його виклик, щоб той роз'яснив або доповнив свій висновок (ч. 7 ст. 101 КПК). Прийти до суду і відповісти на запитання експерт зобов'язаний (п. 2 ч. 5 ст. 69 КПК).
Найбільше користі допит дає тоді, коли висновок формально бездоганний, але методологічно вразливий. Точні запитання показують суду, що висновок пояснює факти лише одним із можливих способів, а не єдиним. Якщо ж у справі кілька висновків і допит суперечностей між ними не усунув, суд може доручити нову експертизу навіть без клопотання сторін (п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК).
Повторна або додаткова експертиза
Ці дві експертизи розв'язують різні проблеми. Додаткову просять, коли не вистачає відповідей, а повторну, коли відповідям не довіряють.
Додаткова експертиза
Охоплює нові матеріали чи питання, яких первісний висновок не торкався.
Повторна експертиза
Перевіряє висновок, у методиці чи повноті якого з'явилися обґрунтовані сумніви.
У суді шлях до повторної експертизи відкриває п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК, а під час досудового розслідування захист замовляє власну експертизу або звертається до слідчого судді за ст. 244 КПК.
Одна деталь стосується вибору експерта. Касаційний кримінальний суд у справі № 532/2286/22 від 09.07.2025 (провадження № 51-941км25) вирішив, що попередня участь експерта в тому самому провадженні підстави для відводу не дає, а висновок комісійної експертизи, призначеної апеляційним судом за ст. 332 КПК, визнав допустимим (новина Верховного Суду). Тому просити іншу установу чи іншого експерта варто з обґрунтованими сумнівами в методиці, бо самого факту попередньої участі суду замало. Доручати перевірку тій самій установі, яка вже помилилася, на практиці рідко має сенс.
Коли висновок експерта визнають недопустимим
Як суд перевіряє допустимість висновку
Недопустимим висновок визнає суд, і перевіряє він одне. Доказ допустимий, якщо його отримано в порядку, встановленому КПК (ст. 86 КПК). Питання допустимості суд вирішує в нарадчій кімнаті. Очевидно недопустимий доказ суд визнає таким ще під час судового розгляду і далі його не досліджує (ч. 2 ст. 89 КПК). Серед істотних порушень закон називає дії без потрібного дозволу суду і порушення права на захист (ч. 2 ст. 87 КПК).
Чи вилетить висновок зі справи сам собою? Ні. Суди зважують, наскільки порушення істотне, тому раджу перевіряти кожен довід по документу, а не заявляти його загально.
Як вирішував Верховний Суд у конкретних справах
У справі № 204/2952/17 висновок психологічного дослідження з поліграфом підготувала особа, яка не мала атестації судового експерта і кваліфікації експерта-поліграфолога. Суд оцінив його як недопустимий доказ, і Верховний Суд 27.02.2025 з цим погодився. Цей висновок подав захист, тож правило працює в обидва боки.
У справі № 565/1354/19 захист стверджував, що експерта не попередили про відповідальність за ст. 384 і 385 КК. Довід не спрацював. Попередження містилося в ухвалі слідчого судді про призначення додаткової СМЕ, а експерт підтвердила це на допиті.
У справі № 582/445/20 захист доводив, що висновок судово-медичної експертизи трупа недопустимий, бо медичні карти потрапили до експерта без ухвали про тимчасовий доступ. Касаційний кримінальний суд 18.08.2021 скасував ухвалу апеляційного суду, бо той не дав вичерпної відповіді на цей довід і не з'ясував, як карти опинилися в експерта. Справу направили на новий розгляд. Номери справ можна перевірити в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Що робити захисту на кожній стадії
Що саме робити з експертизою, залежить від стадії, на якій перебуває справа.
На досудовому розслідуванні
Ознайомтеся з питаннями, поставленими експерту, і з вихідними даними, які він отримав. Залучіть власного експерта за договором (ст. 243 КПК). Якщо слідство відмовило в експертизі, оскаржте відмову слідчому судді за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК або подайте клопотання за ст. 244 КПК разом із документами про неможливість залучити експерта самостійно. Експертиза становить лише частину того, що охоплює захист на досудовому слідстві.
У підготовчому провадженні
Ухвали слідчого судді щодо експертизи під час досудового розслідування окремо не оскаржуються, крім ухвали про направлення до медичного закладу для психіатричної експертизи чи відмови в такому направленні (ст. 309 КПК). Рішенням КСУ від 21.07.2026 № 8-р(II)/2026 частини 1 і 2 ст. 309 КПК визнано неконституційними і вони втратили чинність, нової редакції ще немає, тож перелік винятків перевіряйте за актуальною редакцією. Заперечення проти решти таких ухвал подайте саме на цій стадії: ч. 3 ст. 309 КПК залишилася чинною.
Під час судового розгляду
Заявіть клопотання про допит експерта (ч. 7 ст. 101 КПК). Якщо рецензія показала вади методики, покладіть її в основу клопотання про експертизу за ухвалою суду (ст. 332 КПК). Коли є підстави вважати висновок недопустимим, подайте клопотання про визнання його таким (ч. 3 ст. 89 КПК).
Якщо у вашій справі вже є висновок експерта і ви сумніваєтеся в ньому, зверніться за консультацією за номером +38 (067) 82 999 82.
Часті питання
Чим експерт відрізняється від спеціаліста
Різниця в процесуальному статусі. Експерту доручають провести дослідження, і він особисто відповідає за висновок (ст. 69, 101 КПК). За ч. 1 ст. 69 КПК експертом визнають особу зі спеціальними знаннями, яка має право на проведення експертизи за законом і якій доручили дослідження. Спеціаліст теж володіє спеціальними знаннями (ст. 71 КПК). Він дає консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи, а сторонам і суду надає технічну допомогу, наприклад фотографує, складає схеми чи відбирає зразки для експертизи. Проте висновок спеціаліста не є висновком експерта в розумінні ст. 101 КПК.
Чи повідомляють підозрюваного про призначення експертизи
Ні, такого обов'язку в слідства немає. Верховний Суд у 2022 і 2025 роках підтвердив, що неповідомлення захисту саме по собі права на захист не порушує. Раджу не чекати дзвінка від слідчого, а перевіряти питання до експерта одразу, щойно матеріали справи стають доступними.
Хто оплачує експертизу у кримінальному провадженні
Платить сторона, яка залучила експерта. Коли сторона обвинувачення залучає експертів спеціалізованих державних установ, а також коли експертизу доручив слідчий суддя чи суд, витрати покривають кошти Державного бюджету України, виділені цим установам (ст. 122 КПК). Захист, який наймає експерта за договором, оплачує дослідження сам.
Чи можна оскаржити ухвалу слідчого судді про експертизу
Під час досудового розслідування здебільшого ні. Головний виняток для експертизи один. Оскаржити можна ухвалу про направлення людини до медичного закладу для психіатричної експертизи або відмову в такому направленні (п. 8 ч. 1 ст. 309 КПК). Проти решти ухвал подають заперечення під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК). Врахуйте: Рішенням КСУ від 21.07.2026 № 8-р(II)/2026 частини 1 і 2 ст. 309 КПК визнано неконституційними і вони втратили чинність, нової редакції законодавець ще не ухвалив, тож перелік винятків більше не вичерпний, тож перевіряйте актуальну редакцію. Практична можливість оскаржити ухвалу про направлення на психіатричну експертизу зберігається.
Джерела
Важливо: Матеріал підготовлений на основі чинного законодавства України.
Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката. Кожна справа унікальна, і стратегія захисту будується під конкретні обставини, процесуальний статус клієнта і матеріали справи.
Самостійне застосування наведених положень без професійного аналізу може призвести до втрати доказів або процесуальних помилок.
Матеріал не є рекламою адвокатської діяльності у розумінні Правил адвокатської етики.
Якщо зіткнулися з подібним - замовте консультацію або зв'яжіться з нами: +38 (067) 82 999 82.