СТАТТІ ЗАКОНУ
ГОЛОВНІ НАСЛІДКИ
- Наркоманія сама по собі не є підставою для примусового лікування за ст. 96 КК.
- За спеціальним законом строк лікування може становити до 12 місяців.
- Оскарження можливе, якщо немає належного медичного висновку або порушена процедура.
КЛЮЧОВА ПОРАДА
Перед судом потрібно перевірити медичний висновок, підстави направлення і правильність обраної процедури.Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Редакція chumak.partners
Оновлено: червень 2026
З моєї практики родичі наркозалежного рідко звертаються безпосередньо до адвоката по наркотикам. Спершу - до поліції. Потім - до суду. І вже тоді, коли з'являється ухвала, питають, чи можна щось зробити.
- Сергій Чумак, адвокат
Що таке примусове лікування від наркозалежності
Примусове лікування від наркоманії без згоди особи не означає ані тюрму, ані психлікарню. Йдеться про окремий правовий захід, який призначає суд на підставі Кримінального кодексу або спеціального закону.
Паралельно працюють два механізми.
Перший пов'язаний зі ст. 96 КК України: його застосовують до засуджених, які мають хворобу, небезпечну для здоров'я інших осіб. Пленум Верховного Суду України у постанові №7 від 2005 року прямо роз'яснив, що наркоманія та алкоголізм не входять до цього переліку як самостійні підстави.
Другий закріплює ст. 16 Закону №62/95-ВР: родичі або інші особи звертаються до поліції чи прокуратури, а матеріали до суду передає Нацполіція. Для наркозалежних це основний механізм і окрема процедура за спеціальним законом.
Щоб зрозуміти, за якою нормою особу могли засудити, варто переглянути кримінальну відповідальність за злочини, пов'язані з наркотичними засобами - від зберігання без мети збуту до організованого обігу.
Підстави призначення примусового лікування
Важливо зрозуміти, за яким механізмом діє суд. Від цього залежать процедура, строк і можливість захисту.
Суд вирішує питання про примусове лікування під час ухвалення вироку. Це прямо передбачає ст. 368 КПК України.
Водночас КПК у ч. 5 ст. 368 вимагає саме висновок лікувальної установи, а не просто довідку від лікаря.
Додатково ПВСУ (п. 3) вимагає висновок судово-медичної експертизи для підтвердження хвороби за ст. 96 КК. Різниця між цими документами принципова.
Суд розглядає матеріали та може направити особу до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я.
Плутанина між ст. 92-95 і ст. 96 КК
Клієнти часто плутають три речі: ст. 92-95 КК, ст. 96 КК і ст. 16 ЗУ №62/95-ВР. Насправді кожна з цих норм регулює окрему ситуацію.
Ст. 92 КК визначає примусові заходи медичного характеру як надання амбулаторної психіатричної допомоги або поміщення особи у спеціальний лікувальний заклад. Цей механізм стосується лише психічно хворих або обмежено осудних осіб (ст. 93 КК). Також він охоплює тих, хто захворів на психічну хворобу вже під час відбування покарання. У таких справах особу направляють до психіатричного закладу. Захід переглядають не рідше ніж раз на 6 місяців (ст. 95 КК).
Ст. 96 КК охоплює окрему категорію осіб із хворобою, небезпечною для здоров'я інших. За даними zakon.rada.gov.ua, ПВСУ №7/2005 (п. 24) роз'яснив, що наркоманія та алкоголізм до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями. Тобто ст. 96 КК може торкнутися наркозалежного лише тоді, коли він має додаткову хворобу з відповідним висновком судово-медичної експертизи. Лікування проходить у спеціальному лікувальному закладі або за місцем відбування покарання. Норма не встановлює фіксованих строків.
Головна відмінність
| Параметр | Ст. 92-95 КК | Ст. 96 КК |
|---|---|---|
| Суб'єкт | Психічно хворі, обмежено осудні | Засуджені з хворобою, небезпечною для інших |
| Підстава | Психічний розлад | Хвороба, небезпечна для здоров'я інших осіб |
| Заклад | Психіатричний | Спеціальний лікувальний або місце покарання |
| Строк | Перегляд кожні 6 місяців | Норма не фіксує |
| Наслідки | Звільнення або зміна заходу за ухвалою суду | Припинення після лікування або відбуття покарання |
Для наркозалежних без додаткової небезпечної хвороби основний механізм закладено у ст. 16 ЗУ №62/95-ВР, а не у ст. 96 КК.
Хто не підлягає примусовому лікуванню
Ст. 16 ч. 2 ЗУ №62/95-ВР прямо виключає з-під дії механізму примусового лікування наркоманії певні категорії. Закон наводить конкретний перелік.
Так закон захищає права людини в цій процедурі. Законодавець чітко обмежив коло осіб, до яких цей захід можна застосувати без їхньої згоди.
Підозрюваний або обвинувачений у кримінальному провадженні також не підпадає під цей механізм. Ст. 16 ЗУ №62/95-ВР стосується осіб, щодо яких застосовують спеціальну процедуру за цим законом, а не кримінальну справу. Ст. 96 КК, своєю чергою, стосується лише засуджених. До вироку ст. 96 КК не застосовують; щодо обвинуваченого питання суд вирішує під час ухвалення вироку.
Процедура призначення в КПК
Я бачив справи, де сторона обвинувачення намагалася "протягнути" примусове лікування через вирок без належного медичного обґрунтування. Суд у таких випадках має підстави відмовити. Закон вимагає конкретних кроків. Достатньо пропустити хоча б один із них, щоб суд відмовив у задоволенні клопотання, а разом із цим зникла сама підстава направити особу на лікування.
На кожному з цих кроків адвокат може і повинен діяти.
Строки примусового лікування
Тут на клієнтів чекає сюрприз. За даними zakon.rada.gov.ua, ст. 16 ЗУ №62/95-ВР фіксує строк до 1 року. Це максимум. Суд може призначити менше, залежно від висновку медиків і обставин справи.
За ст. 96 КК норма не встановлює фіксованого строку. Лікування відбувається паралельно з покаранням або в межах умов звільнення. Порядок припинення залежить від механізму призначення, відповідної норми та медичних документів.
Є ще один нюанс, про який часто забувають. Якщо суд при вироку зобов'язав пройти лікування від наркоманії у межах звільнення з випробуванням (ст. 76 КК), ПВСУ у п. 25 постанови №7/2005 роз'яснив, що це не примусове лікування у розумінні ст. 96 КК. Суд покладає обов'язок безпосередньо на засудженого, а не на орган охорони здоров'я. Різниця принципова з погляду правових наслідків і оскарження.
Оскарження ухвали суду про примусове лікування
Право на оскарження існує. Ним варто скористатися, якщо були процесуальні порушення або призначення відбулося без належного медичного обґрунтування.
Основні кроки оскарження:
Підстав для скасування більше, ніж здається на перший погляд, якщо адвокат вчасно зафіксував процесуальні порушення під час призначення.
Роль адвоката при примусовому лікуванні
Ефективність захисту під час примусового лікування залежить від того, на якому етапі підключився адвокат. Найкраще залучати адвоката до формування матеріалів для суду.
Одне питання клієнти задають найчастіше: як перевірити, чи виконано процедуру правильно? Раджу вимагати та перевіряти висновок судово-медичної експертизи у матеріалах справи. Це перший і найважливіший документ.
Коли оскарження має реальні шанси? Коли призначення відбулося без висновку судово-медичної експертизи або цей висновок не відповідає вимогам до форми і змісту. Або коли особу направили на лікування за ст. 96 КК, хоча єдина підстава - наркоманія без додаткової небезпечної хвороби. ПВСУ однозначно роз'яснив, що це помилка. Окремо варто мати на увазі: якщо у вироку поруч із лікуванням фігурує ст. 307 КК (збут наркотиків), санкція за збут суттєво впливає на вид покарання і, відповідно, на порядок виконання примусового лікування.
Часті питання
Чи можуть застосувати примусове лікування до обвинуваченого до вироку
Ні, підозрюваний або обвинувачений у кримінальному провадженні не підпадає під механізм ст. 16 ЗУ №62/95-ВР. Відповідно до ст. 96 КК, суд вирішує це питання виключно під час ухвалення вироку.
Який максимальний строк примусового лікування від наркозалежності
Згідно зі ст. 16 Закону України №62/95-ВР, строк становить до 1 року. За статтею 96 КК фіксований строк не встановлюється.
Хто не підлягає примусовому лікуванню за спеціальним законом
Відповідно до ст. 16 ч. 2 ЗУ №62/95-ВР, механізм не застосовується до осіб із тяжкими психічними розладами, інвалідністю I та II груп, вагітних жінок, матерів немовлят, а також чоловіків старше 60 і жінок старше 55 років.
Про автора
Сергій Чумак - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001108 від 29.08.2018), засновник Адвокатського об'єднання "Чумак і Партнери". Закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (2013), спеціалізація - досудове розслідування кримінальних справ. 14 років практики у кримінальному праві: досудове розслідування, захист у справах про наркотики, транскордонний захист.
Консультація: +38 (067) 82 999 82 · профіль адвоката
Стаття не є юридичною консультацією і не замінює персонального звернення до адвоката.
Кожна кримінальна справа унікальна, і оптимальна правова стратегія залежить від конкретних обставин, матеріалів справи та процесуального статусу клієнта.