Коротко про головне
Суть: СЗЧ (ст. 407 ККУ) карається 5–10 роками позбавлення волі, дезертирство (ст. 408 ККУ) — 5–12 роками. Спрощений механізм повернення завершився 30 серпня 2025 року; з 2026 року діє лише загальна судова процедура.
Що знадобиться
- письмове клопотання до слідчого, прокурора або суду
- письмова згода командира військової частини
- документи на підтвердження поважних причин (медичні, сімейні)
Терміни
- до 3 діб відсутності — дисциплінарна відповідальність
- 72 години — поновлення контракту після прибуття
- від кількох місяців до року — тривалість загальної процедури
Законодавча база
- Закон №3902-IX від 20 серпня 2024 року
- Закон №4392-IX (чинний з 10 травня 2025 року)
- ст. 407, 408 ККУ; ст. 172-11 КУпАП
Автор: Сергій Чумак, експерт з військового права.
Оновлено: травень 2026 року
Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) і дезертирство - два різні склади кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України. У воєнний стан вони караються позбавленням волі: за СЗЧ - від 5 до 10 років, за дезертирство - від 5 до 12 років.
З листопада 2024 року в Україні діяв спрощений механізм добровільного повернення на службу зі звільненням від кримінальної відповідальності, дія якого завершилася 30 серпня 2025 року. Нижче - правовий розбір актуального стану на 2026 рік: межа між СЗЧ і дезертирством, чинні алгоритми повернення, наслідки для виплат і соціальних гарантій, стратегії захисту.
Стан законодавства
Що змінилось після 30 серпня 2025 року
Спрощений механізм добровільного повернення, запроваджений Законом №4392-IX, припинив дію 30 серпня 2025 року. До цієї дати військовослужбовці, які вперше вчинили СЗЧ або дезертирство до 10 травня 2025 року, могли повернутись до частини за пільговою процедурою. Командир протягом 72 годин відновлював дію контракту, поновлював виплати і соціальні гарантії. Кримінальна відповідальність знімалась навіть за наявності відкритого провадження.
Усі випадки СЗЧ після 30 серпня 2025 року підпадають під загальну процедуру, передбачену Законом №3902-IX від 20 серпня 2024 року. Звільнення від кримінальної відповідальності тепер можливе лише за рішенням суду - і тільки якщо військовослужбовець подав клопотання до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись на службу та має письмову згоду командира військової частини.
Загальна процедура принципово відрізняється від спрощеної за тривалістю. Від моменту звернення до офіційного поновлення на службі може минути від кількох місяців до року. Весь цей час військовослужбовець перебуває поза підрозділом і чекає на судове рішення.
Поточний статус законопроекту №13260
Верховна Рада 4 вересня 2025 року підтримала у першому читанні законопроект №13260, який вносить зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Документ скасовує частину 5 статті 401 ККУ - норму, що раніше була правовою підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за перше СЗЧ або дезертирство при добровільному поверненні.
Законопроект встановлює перехідні положення: пільговий механізм збережеться лише для тих, хто вчинив СЗЧ до набрання чинності новим законом. Для всіх нових випадків після цього - повна криміналізація без винятків.
Станом на травень 2026 року законопроект досі не пройшов друге читання - у парламенті немає консолідованої позиції щодо термінів його остаточного ухвалення. Дата набрання чинності залежить від темпу опрацювання правок і політичного порядку денного.
Хто ще може скористатися пільгою
Перехідні положення законопроекту №13260 розділяють військовослужбовців, які вперше вчинили СЗЧ або дезертирство до набрання ним чинності, на дві категорії.
Ці військовослужбовці можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за процедурою, що діяла до прийняття нового закону: добровільне звернення з клопотанням про намір повернутись, письмова згода командира, рішення суду.
Ті, хто вже добровільно повернувся до частини і продовжив службу щонайменше три місяці. Звільнення від відповідальності відбувається автоматично: командир підтверджує факт повернення і подальшої служби, спеціальне рішення суду не потрібне.
Ці винятки не поширюються на повторні випадки СЗЧ і на тих, хто вчинив правопорушення вже після набрання чинності новим законом.
Юридична межа між СЗЧ і дезертирством
Самовільне залишення військової частини - тимчасова відсутність військовослужбовця на службі без дозволу командира або без поважних причин. До СЗЧ також належить неявка вчасно на службу без поважних причин після відрядження, відпустки або лікарняного.
За об'єктивною стороною СЗЧ - це сам факт залишення частини або неприбуття у визначений строк. Умисел при цьому може бути непрямим або навіть необережним: військовослужбовець не має наміру остаточно ухилитись від служби, його відсутність обумовлена іншими обставинами - тиском, помилкою в оформленні, поважними причинами, які не були своєчасно повідомлені командуванню.
Кваліфікація за статтею 407 ККУ зберігається навіть тоді, коли військовослужбовець планував повернутись пізніше. Сам факт несанкціонованого залишення частини вже утворює завершений склад правопорушення.
Дезертирство - свідоме самовільне залишення військової частини або місця служби з метою остаточно ухилитись від виконання військових обов'язків. Військовослужбовець не має наміру повертатись до підрозділу.
За зовнішньою ознакою дезертирство схоже на СЗЧ: те саме залишення частини або неявка на службу. Але принципова відмінність - в умислі. Дезертирство передбачає виключно прямий умисел: військовослужбовець свідомо вирішує припинити службу, і всі його дії спрямовані саме на це.
Тривалість відсутності сама по собі не визначає кваліфікацію. Військовослужбовець, який зник на тиждень з наміром не повертатись, формально вчинив дезертирство. Той, хто був відсутній місяць, але мав намір повернутись, - вчинив СЗЧ. Намір вирішує все.
Перекваліфікація з статті 408 на статтю 407 - стандартна тактика захисту. Якщо вдається довести, що військовослужбовець мав намір повернутись на службу, склад дезертирства не доведений. Залишається кваліфікація за статтею 407 ККУ з суттєво нижчою санкцією. У судовій практиці такі перекваліфікації трапляються, коли захист своєчасно представляє докази поважних причин відсутності або наміру повернення.
Порівняльна таблиця: СЗЧ і дезертирство
| Критерій | СЗЧ (ст. 407 ККУ) | Дезертирство (ст. 408 ККУ) |
|---|---|---|
| Намір | Тимчасова відсутність | Залишити службу назавжди |
| Умисел | Непрямий або необережність | Тільки прямий |
| Тривалість | Будь-яка | Будь-яка |
| Покарання у воєнний стан | 5-10 років позбавлення волі | 5-12 років позбавлення волі |
| Кваліфіковані склади | Тривала відсутність, бойова обстановка | Зброя, попередня змова, бойова обстановка |
| Адмін. відповідальність | Ст. 172-11 КУпАП - до 3 діб (строкова) або до 10 діб (контракт, мобілізація). Понад ці пороги у воєнний стан - лише ст. 407 ККУ | Не передбачена |
Відповідальність у воєнний стан
Санкції за статтями 407 і 408 ККУ під час воєнного стану - найсуворіші серед військових кримінальних правопорушень. Із січня 2023 року умовне покарання та пом'якшення нижче нижньої межі санкції не застосовуються.
Самовільне залишення частини під час воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це базова санкція за частиною 5 статті 407 ККУ. У ч. 5 ст. 407 ККУ для умов воєнного стану встановлена єдина санкція - повторність та тривала відсутність є обтяжуючими обставинами в межах цієї санкції.
Дезертирство під час дії воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років. Санкція вища, ніж за СЗЧ, - дезертирство передбачає прямий умисел і фактичну відмову від виконання військових обов'язків. Умовне покарання не застосовується.
Із 27 січня 2023 року, після набрання чинності Законом №2839-IX від 13 грудня 2022 року (законопроект №8271), суди не можуть призначати умовне покарання чи пом'якшувати вирок нижче нижньої межі санкції. Це правило поширюється на всі склади за статтями 407 і 408 ККУ.
Кваліфіковані склади: зброя, попередня змова
Окремою категорією вважається дезертирство зі зброєю. Якщо військовослужбовець залишає частину, маючи при собі особисту або табельну зброю, склад правопорушення вважається обтяженим. Суд враховує підвищений суспільний ризик: зброя може потрапити до третіх осіб або бути використана у злочинних діях.
Дезертирство за попередньою змовою групою осіб - окрема кваліфікуюча ознака. До такого складу належать ситуації, коли двоє або більше військовослужбовців спільно домовляються про залишення частини з наміром не повертатись. Узгодженість дій підтверджує прямий умисел кожного учасника.
Поєднання обох обтяжуючих ознак - дезертирство зі зброєю за попередньою змовою - кваліфікується як особливо тяжкий склад. Санкція в таких справах призначається в межах верхньої частини діапазону.
Дезертирство в бойовій обстановці
Залишення служби безпосередньо під час бойових дій - окремий обтяжуючий склад. Військовослужбовець, який покидає підрозділ у момент виконання бойового завдання або у зоні вогневого ураження, прямо впливає на боєздатність частини. Суд кваліфікує такі справи з урахуванням реальної загрози для життя інших військовослужбовців.
У судовій практиці справи про дезертирство в бойовій обстановці зазвичай розглядаються з призначенням покарання у верхній межі санкції - до 12 років позбавлення волі.
Адміністративна і кримінальна відповідальність
Стаття 172-11 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за самовільне залишення частини тривалістю до 3 діб (для строкової служби) або до 10 діб (для контрактників, мобілізованих, резервістів) - арешт на гауптвахті або штраф. Ця норма діє паралельно зі ст. 407 ККУ і застосовується до коротких періодів відсутності.
При перевищенні цих порогів у період воєнного стану кваліфікація йде виключно за статтями 407 або 408 ККУ. Розмежування між ними проводиться за критеріями умислу і тривалості, а не за тяжкістю наслідків.
Обтяжуючі обставини у справах за ст. 407 і 408 ККУ: повторність правопорушення, особливий статус воєнного стану, участь у бойових діях без належного повідомлення командування, наявність зброї при залишенні частини, попередня змова групою осіб, залишення служби безпосередньо в бойовій обстановці. Кожна з цих обставин підштовхує суд до призначення покарання ближче до верхньої межі санкції.
Пом'якшувальні обставини доводяться письмовими підтвердженнями і документами:
Доведення обґрунтованості пом'якшувальних обставин на суді дозволяє добитись істотного зниження вироку в межах санкції. У практиці Chumak & Partners фіксувались випадки, коли своєчасне зібрання медичних документів змінювало підхід суду до оцінки умислу і тривалості відсутності.
Хронологія змін законодавства 2024-2026
Послідовність нормативних актів за період 2024-2026 років демонструє рух від запровадження пільгових механізмів повернення до їх поступового згортання і повної криміналізації нових випадків СЗЧ.
Закон №3902-IX, ухвалений 20 серпня 2024 року, запровадив загальну процедуру звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ і дезертирство. Військовослужбовець, який вперше вчинив таке правопорушення під час воєнного стану, отримав можливість звільнитись від відповідальності за умови добровільного звернення з клопотанням до слідчого, прокурора або суду та письмової згоди командира частини.
Ця процедура продовжує діяти і у 2026 році для всіх випадків СЗЧ після 10 травня 2025 року.
Закон №4087-IX від 21 листопада 2024 року вперше запровадив спрощений механізм добровільного повернення на службу. Військовослужбовці, які залишили частину до набрання чинності цим законом, отримали можливість повернутись до 1 січня 2025 року без кримінальної відповідальності.
Командир військової частини зобов'язувався протягом 72 годин після прибуття військовослужбовця продовжити дію контракту і поновити грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення.
Закон №4197-IX від 9 січня 2025 року (законопроект №12076) продовжив дію спрощеного механізму добровільного повернення до 1 березня 2025 року. Це було перше з двох продовжень початкового терміну, встановленого Законом №4087-IX.
Закон №4392-IX, ухвалений 30 квітня 2025 року, став останнім продовженням спрощеного механізму. Чинність закону розпочалась 10 травня 2025 року, кінцева дата для добровільного повернення - 30 серпня 2025 року.
Вересень 2025: законопроект №13260
Верховна Рада 4 вересня 2025 року підтримала у першому читанні законопроект №13260. Документ передбачає виключення частини 5 статті 401 ККУ - норми, що дозволяла звільнення від кримінальної відповідальності за перше СЗЧ або дезертирство при добровільному поверненні.
Перехідні положення законопроекту зберігають пільгу для двох категорій військовослужбовців: тих, хто вчинив СЗЧ до набрання чинності новим законом і планує повернутись, і тих, хто вже повернувся та прослужив щонайменше три місяці.
Друге читання і остаточне ухвалення законопроекту - питання поточного парламентського циклу. Дата набрання чинності залежить від темпу доопрацювання правок.
Алгоритми повернення на службу
Чинне законодавство передбачає декілька різних шляхів повернення на службу залежно від тривалості відсутності та дати початку СЗЧ. Кожен алгоритм має свою послідовність дій і правові наслідки.
Залишення частини на строк до трьох діб для строкової служби кваліфікується як дисциплінарне порушення, а не кримінальне правопорушення. У такому випадку військовослужбовець може повернутись самостійно, без необхідності звернення до слідчих органів.
При наявності документальних підтверджень поважних причин - медичних довідок, документів про надзвичайні обставини в родині - дисциплінарне стягнення може бути мінімізоване.
Військовослужбовці, які вперше вчинили СЗЧ або дезертирство після 10 травня 2025 року, не можуть скористатись спрощеним механізмом. Для них чинна загальна процедура за Законом №3902-IX.
Загальна тривалість процедури - від кількох місяців до року. Військовослужбовець у цей період перебуває поза службою і чекає на остаточне рішення суду.
Повернення для випадків до 10 травня 2025 року
Військовослужбовці, які вперше вчинили СЗЧ або дезертирство до 10 травня 2025 року і досі не повернулись на службу, перебувають у проміжному правовому статусі. Спрощений механізм 4392-IX для них завершився 30 серпня 2025 року. Чинна загальна процедура за Законом №3902-IX, але з врахуванням перехідних положень законопроекту №13260, якщо він буде ухвалений у поточній редакції.
Тактика повернення для цієї категорії потребує юридичного супроводу: оцінка термінів, підготовка клопотання до суду, узгодження зі слідчим, підтвердження поважних причин відсутності.
Застосунок "Армія+" дозволяє подати рапорт на повернення без особистого прибуття на перший етап процедури.
Цей механізм був запроваджений у редакції Закону №4392-IX і продовжує функціонувати у 2026 році.
Куди звертатись при поверненні
Чинне законодавство надає кілька варіантів звернення для військовослужбовця, який ухвалив рішення повернутись на службу:
Вибір конкретного варіанту залежить від обставин справи, наявності відкритого кримінального провадження, відстані до частини і готовності командування прийняти військовослужбовця.
Наслідки СЗЧ для виплат і соціальних гарантій
З моменту внесення відомостей про СЗЧ до Єдиного реєстру досудових розслідувань військовослужбовець втрачає право на цілий спектр виплат і гарантій. Втрати поширюються і на родину.
Втрата прав поширюється і на родину військовослужбовця. На період СЗЧ призупиняються:
Відновлення прав родини відбувається після офіційного повернення військовослужбовця на службу і поновлення дії контракту.
Період СЗЧ не зараховується до загального строку військової служби, до вислуги у військовому званні, не враховується при нарахуванні надбавки за вислугу і призначенні пенсії. Це положення закріплене Законом №4392-IX і поширюється на всіх військовослужбовців, які перебувають у статусі СЗЧ.
Відновлення стосується статусу на момент повернення. Період СЗЧ залишається "вирізаним" зі стажу, незалежно від того, як довго тривала відсутність. Ці обмеження прямо випливають із Закону №4392-IX і застосовуються незалежно від обставин повернення.
Захист адвоката у справах СЗЧ та дезертирства
У справах за статтями 407 і 408 ККУ захист будується за кількома напрямами. Кожен з них має свою специфіку доказування і процесуальні особливості.
Перевірка правомірності внесення відомостей до ЄРДР, дотримання процесуальних строків, належності кваліфікації. Виявлені порушення можуть стати підставою для часткового або повного оскарження позиції слідства.
Якщо вдається довести, що військовослужбовець не мав прямого умислу остаточно ухилитись від служби, склад дезертирства не підтверджується. Залишається кваліфікація за СЗЧ з нижчою санкцією.
Медичні документи, підтвердження надзвичайних обставин у родині, свідчення про форс-мажор формують основу для звільнення від відповідальності або істотного пом'якшення вироку.
Виявлення порушень при оформленні наказу про СЗЧ, при проведенні дізнання, при пред'явленні обвинувачення - стандартний інструмент захисту в кримінальному провадженні.
Доведення поважних причин
Поважні причини доводяться сукупністю документів. До них належать:
У складних випадках адвокат залучає експертів - медичних, психологічних, технічних - для підтвердження обставин, що мали вплив на рішення військовослужбовця залишити частину. Висновок експерта є самостійним доказом у справі.
Оскарження дій слідства та командування
Процесуальні порушення на етапі досудового розслідування - підстава для часткового або повного оскарження обвинувачення. До типових порушень належать:
Оскарження висновків ВЛК - окремий напрям захисту. Якщо медична комісія не врахувала стан здоров'я військовослужбовця, висновок підлягає оскарженню за встановленою процедурою. Перегляд категорії придатності може стати підставою для пом'якшення відповідальності за СЗЧ.
Звернення до адвоката по СЗЧ на ранньому етапі дозволяє оцінити перспективи справи, підготувати клопотання, узгодити позицію зі слідством. У ситуаціях із залученням ТЦК, оскарженням рішень про статус або призовом допомагає адвокат по ТЦК. Самостійні дії без попередньої правової оцінки ведуть до втрати процесуальних можливостей, які пізніше не відновити.
Експертне резюме
Від листопада 2024 до травня 2026 року законодавство рухалось в одному напрямі: відповідальність за нові випадки СЗЧ і дезертирства посилювалась, пільги звужувались. Спрощений порядок добровільного повернення завершився 30 серпня 2025 року. Законопроект №13260 закриє це "вікно" остаточно - після його ухвалення повернення можливе лише за рішенням суду, без автоматичного звільнення від відповідальності.
На підставі особистої практики рекомендую військовослужбовцям, які перебувають у статусі СЗЧ, не відкладати рішення про повернення. Чим раніше подано клопотання і зібрано документи на підтвердження поважних причин, тим вищі шанси на пом'якшення відповідальності. Родичам - від початку фіксувати медичні стани, надзвичайні обставини, форс-мажор у документальній формі: ці докази стануть основою захисту в суді.
Звернення до військового адвоката на ранньому етапі реально підвищує шанси на відновлення контракту, перекваліфікацію з статті 408 на статтю 407 і збереження соціальних гарантій навіть у складних обставинах.
Часті питання
Чи можу я повернутись на службу без кримінальної відповідальності у 2026 році
Спрощений механізм добровільного повернення завершився 30 серпня 2025 року. У 2026 році діє загальна процедура за Законом №3902-IX: добровільне звернення з клопотанням до слідчого, прокурора або суду, письмова згода командира військової частини, рішення суду про звільнення від кримінальної відповідальності. Це поширюється на тих, хто вперше вчинив СЗЧ або дезертирство.
Що буде, якщо я залишив частину менше ніж на три доби
Залишення частини на строк до трьох діб для строкової служби кваліфікується як дисциплінарне порушення, а не кримінальне правопорушення. Військовослужбовець може повернутись самостійно, подати рапорт командиру і пройти службове розслідування. При наявності поважних причин - медичних, сімейних - дисциплінарне стягнення може бути мінімізоване.
Чи поширюється амністія на дезертирство, чи тільки на СЗЧ
Спрощений механізм за Законом №4392-IX поширювався на обидва склади - і СЗЧ (стаття 407 ККУ), і дезертирство (стаття 408 ККУ). Юридично коректний термін - не амністія, а звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 ККУ. Після 30 серпня 2025 року для обох складів діє загальна процедура за Законом №3902-IX.
Як подати рапорт через "Армія+"
Реєстрація в застосунку, заповнення особистих даних, подача рапорту на повернення через відповідний розділ. До рапорту прикріплюється рекомендаційний лист від військової частини, яка готова прийняти військовослужбовця. Після цього - прибуття до підрозділу Військової служби правопорядку для подальших процесуальних кроків.
Чи зберігається стаж служби, якщо я повернувся
Стаж до моменту СЗЧ зберігається. Період самовільної відсутності не зараховується до загального строку служби, до вислуги у званні, не враховується для надбавки за вислугу і призначення пенсії. Це положення Закону №4392-IX поширюється на всіх військовослужбовців, які перебували у статусі СЗЧ.
Що робити, якщо командир відмовляє у поверненні на службу
Закон передбачає альтернативи. Військовослужбовець може звернутись до однієї з 17 військових частин зі списку Генерального штабу, до батальйону резерву Національної гвардії, до територіального підрозділу ДБР або до Військової служби правопорядку. У спірних випадках дії командування підлягають оскарженню за допомогою адвоката.