Кримінальна відповідальність за шахрайство в мережі Інтернет
Шахрайські дії в цифровому просторі становлять окремий склад кримінального правопорушення за законодавством України. У статті 190 Кримінального кодексу України встановлено чіткі межі відповідальності за вчинення шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки та мережі Інтернет.
Правове регулювання та санкції
Кримінальний кодекс України у статті 190 визначає відповідальність за протиправне заволодіння майном або отримання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Дія цієї норми поширюється на всі види шахрайських дій, включаючи правопорушення, вчинені з використанням сучасних інформаційних технологій та комп’ютерної техніки.
Види покарання за шахрайські дії
Санкції за вчинення шахрайства встановлюються відповідно до тяжкості правопорушення. За частиною першою статті 190 КК України передбачено такі види покарань: штраф у розмірі від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи тривалістю від 200 до 240 годин, виправні роботи на строк до 2 років, пробаційний нагляд чи обмеження волі строком до 3 років.
За наявності кваліфікуючих ознак, передбачених частиною другою статті 190 КК України, а саме: повторність, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб або спричинення значної шкоди потерпілому, – передбачено суворіші санкції. Такі дії караються штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком від 1 до 2 років, обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі на строк до 3 років.
Особливо тяжкі обставини шахрайства
Законодавець окремо виділяє відповідальність за шахрайські дії, вчинені за особливих умов. Частина третя статті 190 КК України встановлює покарання за шахрайство, скоєне в період воєнного або надзвичайного стану, що спричинило значну шкоду потерпілому. За такі правопорушення передбачено штраф у розмірі від 4000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Кваліфіковані види шахрайства
Частиною четвертою статті 190 КК України передбачено відповідальність за шахрайство у великих розмірах, а також за протиправні дії з використанням електронно-обчислювальної техніки. За вчинення таких правопорушень законодавством встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Найтяжчі форми шахрайських дій
П’ята частина статті 190 КК України встановлює найсуворіше покарання за особливо кваліфіковані види шахрайства. У разі вчинення шахрайських дій в особливо великих розмірах або організованою групою осіб передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 12 років із обов’язковою конфіскацією майна правопорушників.
Об’єкти шахрайства та методи впливу
У цифрову епоху шахрайські дії охоплюють максимально широке коло потенційних жертв. Зловмисники націлюються як на приватних осіб, так і на бізнес-структури. Хоча методи впливу різняться залежно від схеми обману, кінцева мета незмінна – протиправне заволодіння коштами чи конфіденційними даними.
Вразливість банківського сектору
Особливу увагу шахраї приділяють користувачам банківських послуг як першочерговій цілі. Основний вектор атак спрямований на несанкціонований доступ до банківських рахунків, викрадення реквізитів платіжних карток та проведення шахрайських операцій. У більшості випадків застосовуються прийоми соціальної інженерії, зокрема – імітація звернень від працівників банківських установ.
Ризики електронної комерції
Значну частку шахрайських операцій складають злочини у сфері онлайн-торгівлі. Зловмисники створюють фіктивні торговельні майданчики, де пропонують товари за істотно заниженими цінами з обов’язковою передоплатою. Після отримання коштів такі “продавці” припиняють будь-яку комунікацію з потерпілою особою.
Протиправні дії в соціальних мережах
Соціальні мережі є одним із основних інструментів для реалізації шахрайських схем. Зловмисники здійснюють протиправні дії шляхом створення фіктивних облікових записів та розповсюдження неправдивих повідомлень. Основними методами є розсилка звернень про фінансову допомогу та поширення шкідливих посилань, внаслідок чого відбувається неправомірне заволодіння обліковими даними користувачів та їх подальше використання у злочинних цілях.