Останнє оновлення: Листопад 2025
Автор: Сергій Чумак, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Чумак і Партнери», адвокат у кримінальних справах (спеціалізація — злочини у сфері кібербезпеки).
Інтернет-шахрайство охоплює широкий спектр злочинних діянь з використанням цифрових технологій. За даними Єдиного державного реєстру, у 2023 році зареєстровано понад 82 тисячі кримінальних проваджень за статтею 190 Кримінального кодексу України — історичний максимум за останні 11 років. Відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах (від 908 тис. грн) передбачає позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Якщо сума збитків становить від 378 до 908 тис. грн, покарання — позбавлення волі від 3 до 8 років.
Шахрайство в Інтернеті: що це та як уберегтися від обману в мережі
Шахрайство в Інтернеті — це злочинне заволодіння чужим майном або отримання права на нього шляхом обману чи зловживання довірою у цифровому середовищі. Зазвичай злочинець взаємодіє з потерпілим дистанційно: через месенджери, соцмережі, електронну пошту, платіжні системи.
Головний ризик — потерпілий добровільно передає гроші або дані, переконаний у добросовісності операції. Цьому сприяють психологічний тиск, підроблені сайти банків та магазинів, фейкові оголошення чи акаунти.
Типові схеми: фішингові посилання, неіснуючі інтернет-магазини, маніпуляції від імені служб безпеки чи фінансових установ.
Захист від таких посягань базується на поєднанні технологічних засобів (антивірус, двофакторна аутентифікація, ретельна перевірка історії платежів) та інформаційної гігієни: критичний підхід до листів і повідомлень, самостійна перевірка оголошень.
Екосистема Інтернет-шахрайства
Потенційна жертва
Фішинг
Підроблені листи та сайти банків
Фейкові магазини
Неіснуючі товари на OLX, Prom
Соціальна інженерія
Дзвінки від "служби безпеки"
Фінансові піраміди
Інвестиційний скам та Понці-схеми
Важливо: 82 000+ кримінальних проваджень за статтею 190 КК зареєстровано у 2023 році — історичний максимум за 11 років.
Правова основа: що говорить Стаття 190 Кримінального кодексу України про шахрайство
Стаття 190 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за шахрайство. Вона визначає це діяння як злочин, пов'язаний із заволодінням чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
"Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років."
Джерело: Кримінальний кодекс України
Чотири частини цієї статті відрізняються ступенем тяжкості злочину, способом вчинення та розміром шкоди. Стаття враховує оновлене правове поле щодо цифрових злочинів.
Для порушення кримінальної справи за шахрайство потрібна наявність як об'єктивних, так і суб'єктивних ознак.
Потерпілий добровільно надає своє майно через обман або зловживання довірою. Обман — це дія або бездіяльність (приховування інформації), що вводить жертву в оману. Зловживання довірою виникає, коли довірчі стосунки використовують проти інтересів потерпілого.
Наявність прямого умислу до незаконного збагачення та чітко вираженого корисливого мотиву. У практиці часто зустрічаються схеми, коли шахрай діє під прикриттям фіктивних оголошень чи фальшивих профілів.
У технічному контексті шахрайства через Інтернет вирішальні докази — скріншоти листування, історія платежів, технічні дані акаунтів, зокрема IP-логінування чи дані мобільних операторів.
Використання електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ) — ключова кваліфікуюча ознака шахрайства у цифровому просторі (ч. 3 ст. 190 КК України). Для правоохоронців особливу цінність мають цифрові сліди — логи банківських систем, електронні переписки, IP-адреси. Доказування факту шахрайства через Інтернет вимагає фіксації кожного елемента цифрової взаємодії: платежі, обмін інформацією, звернення до платформи чи банку.
Варто зазначити, що навіть при невеликій сумі збитків, якщо використано ЕОТ, застосовується підвищена відповідальність — за ч. 3 ст. 190 КК.
Кримінальна відповідальність та покарання за шахрайство за законодавством України
Кримінальна відповідальність за шахрайство регламентується статтею 190 КК України з урахуванням ступеня заподіяної шкоди, способу та обтяжуючих обставин.
Залежно від кваліфікуючих ознак, покарання коливається від штрафу та громадських робіт до обмеження чи позбавлення волі (до 12 років) і конфіскації майна. Детальніше про види кримінального покарання.
| Частина ст. 190 КК | Склад злочину (Кваліфікуючі ознаки) | Основне покарання | Розмір шкоди (у НМДГ на 2025 рік) |
|---|---|---|---|
| Ч. 1 | Шахрайство без обтяжуючих ознак | Штраф 3,0–4,5 млн грн / громадські роботи 200–240 год / виправні роботи до 2 років / обмеження волі до 3 років | До 100 НМДГ (до 151 400 грн) |
| Ч. 2 | Повторне вчинення або група осіб | Обмеження волі до 5 років / позбавлення волі до 3 років | 100–250 НМДГ (151 400–378 500 грн) |
| Ч. 3 | У великих розмірах або з використанням ЕОТ | Позбавлення волі від 3 до 8 років | 250–600 НМДГ (378 500–908 400 грн) |
| Ч. 4 | Особливо великі розміри або організована група | Позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна | Понад 600 НМДГ (понад 908 400 грн) |
Види покарань обираються з огляду на тяжкість діяння та роль обвинуваченого.
Кваліфікуючі ознаки шахрайства та обтяжуючі обставини
Від кваліфікуючих ознак (обтяжуючих обставин) залежить міра кримінальної відповідальності. Закон виділяє:
Повторність або змова — підстави для обрання суворішого покарання (до 3 років позбавлення волі). Важливо, щоб змова була до настання злочину.
Великі розміри (378 500–908 400 грн) чи використання електронно-обчислювальної техніки (будь-яка Інтернет-схема) — підстава для позбавлення волі (3–8 років).
Особливо великі суми чи діяльність організованих угрупувань тягнуть максимальну санкцію (5–12 років з конфіскацією). Суд враховує складність схеми, тривалість, кількість жертв і суму збитків.
Розмежування Інтернет-шахрайства (ст. 190) та інших кіберзлочинів
Важливо розмежовувати інтернет-шахрайство від інших кримінальних правопорушень у цифровій сфері:
Розмежування кіберзлочинів: ст. 190, 185, 361 КК України
Шахрайство
(ст. 190 КК)
Спосіб вчинення:
Обман або зловживання довірою
Роль потерпілого:
Добровільно передає майно
Предмет:
Гроші, майно, майнові права
Приклад: фішинг, фейкові магазини
Крадіжка
(ст. 185 КК)
Спосіб вчинення:
Таємне викрадення
Роль потерпілого:
Не знає про викрадення
Предмет:
Чуже майно
Приклад: злом рахунку, викрадення даних
Втручання
(ст. 361 КК)
Спосіб вчинення:
Незаконний доступ до систем
Роль потерпілого:
Система зламана без відома
Предмет:
Інформація, дані, робота систем
Приклад: хакерська атака, DDoS
Важлива відмінність: При шахрайстві потерпілий добровільно передає майно через обман, при крадіжці — не знає про викрадення, при втручанні — постраждала інформаційна система.
Такий підхід дозволяє належно захистити інтереси підозрюваних та потерпілих, зокрема підбирати правильну стратегію захисту або стягнення збитків докладніше про відповідальність за крадіжку.
Основні види та схеми шахрайства в Інтернеті
Завдяки поширенню цифрових технологій шахрайство набуло нових форм. Нижче — найбільш типові схеми, які часто зустрічаються у вітчизняній практиці.
Фішинг: злочинці маскуються під працівників банку або сервісу, надсилають фальшиві листи із проханням "підтвердити дані", щоб отримати доступ до карткових або облікових даних.
Смішинг: SMS-повідомлення чи месенджери із посиланням на підробні сайти з метою отримання особистої або фінансової інформації.
Вішинг: телефонні дзвінки, під час яких шахрай виманює коди або переконує перевести кошти на "захищені рахунки".
Усі ці дії визнаються заволодінням майном через обман і підпадають під кримінальну відповідальність.
Продаж неіснуючих товарів: розповсюджена схема, коли продавець розміщує привабливу пропозицію із передоплатою, але товар не надсилає.
Підміна особи або підробка профілю: використання фейкових акаунтів, зламаних сторінок для виманювання грошей.
Оголошення "потрібна передоплата", підміна реквізитів: маніпуляції із платежами.
Ці сценарії переважають у зверненнях потерпілих до практикуючих адвокатів.
Інвестиційні шахрайства: фіктивні "криптобіржі", проєкти із незрозумілими джерелами доходу й обіцянками високого прибутку.
Фінансові піраміди: в Україні регулярно фіксуються випадки, коли сотні людей потерпають від вкладень у схеми типу "Понці" (обіцянки 20–50% доходу на місяць). Як правило, розміри завданих збитків — від сотень тисяч до мільйонів гривень.
Організаторів кваліфікують за ч. 4 ст. 190 КК — злочин у особливо великих розмірах, скоєний організованою групою.
"Дзвінки від служби безпеки" або держслужбовців — типовий інструмент соціальної інженерії, коли шахрай викликає у потерпілого відчуття терміновості чи страху. Під приводом блокування картки, незаконної транзакції, виграшу в лотереї вимагається "підтвердити дані" або здійснити платіж.
Будь-яка передача особистих даних чи паролів призводить до ризику втрати коштів і вважається обманом.
Захист потерпілих: що робити, якщо ви стали жертвою інтернет-шахрайства (Покрокова інструкція)
Своєчасна реакція — ключовий фактор для відновлення справедливості та повернення грошей.
Наявність кваліфікованого супроводу значно підвищує шанси повернути кошти, посилює позицію потерпілого у справі перед судом та поліцією. Читайте також: права потерпілого у кримінальному процесі.
Приклади судової практики у справах про шахрайство в Інтернеті
Розгляд судових рішень дозволяє виявити ефективні підходи до збору доказів та оцінювання кваліфікуючих обставин.
Обвинувачений створює підробний сайт торгівлі електронікою, протягом трьох місяців отримує передоплату від 47 осіб на 380 000 грн. Суд визнає ключовими доказами: копії сайту, банківські перекази, технічні експертизи (встановлення власника домену), показання потерпілих. Кваліфікація — ч. 3 ст. 190 КК України (великі розміри, використання ЕОТ). Вирок — 5 років ув'язнення.
Шахрай створює фейковий банківський сайт. За допомогою SMS-розсилки отримує дані користувачів, переводить кошти на підставні картки, заволодіває 215 000 грн. Суд визнає основними доказами: копії сайту та листів, технічну експертизу, логи банку і відео з банкоматів. Кваліфікація — також ч. 3 ст. 190 (використання ЕОТ).
Повний текст аналогічних рішень можна знайти у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Рекомендовано використовувати пошукові запити: "шахрайство", "інтернет", "стаття 190", "електронно-обчислювальна техніка".
Ретельний аналіз судової практики показує: чіткість доказової бази, юридично грамотно складені заяви та технічна експертиза стають вирішальним фактором як для сторони захисту, так і для потерпілих.
Роль адвоката у справах за статтею 190 КК України
Адвокат — ключова фігура для захисту прав та інтересів як потерпілих, так і обвинувачених у справах щодо шахрайства в Інтернеті.
Адвокат допомагає:
У власній практиці супроводжував успішне повернення коштів потерпілим через цивільний позов на суму 150 000 грн у справі фінансової піраміди (рішення суду — 8 років ув'язнення організатору та стягнення всієї суми збитків).
Юридична допомога адвоката обвинуваченим передбачає:
Маю приклади виправдувальних вироків і перекваліфікації обвинувачення, коли відсутній прямий умисел або докази отримані порушенням процесуальних норм.
Раннє залучення адвоката дозволяє:
Часті запитання (FAQ)
Натисніть на питання, щоб розгорнути відповідь