Закон про віртуальні активи

Автор: Сергій Чумак, адвокат, засновник АО "Чумак і Партнери"

Оновлено: березень 2026 року

Інформація має загальний характер і не замінює консультацію спеціаліста.

На початку 2026 року криптовалюта в Україні не є офіційним засобом платежу, але визнається об'єктом правовідносин - рухомим майном. Базою є Закон України "Про віртуальні активи" № 2074-IX, а також законопроєкт №10225-д, прийнятий у першому читанні у вересні 2025 р. та який передбачає (за умови остаточного прийняття) оновлену архітектуру ринку та податкові зміни з 1 січня 2026 року.

З практичної точки зору криптовалюта тепер є об'єктом поділу майна подружжя при розлученні та об'єктом спадкування. КПК України вже прямо працює з цією категорією - зокрема, стаття 170 КПК регулює підстави арешту майна, і криптоактиви підпадають під ці правила на загальних засадах.

Найскладніше у таких справах - правильно визначити, що саме контролює особа. Акаунт на біржі, seed-фраза (секретний набір слів для відновлення гаманця), апаратний гаманець чи конкретний пристрій - це різні об'єкти з різним доказовим навантаженням.

Законопроєктом №10225-д передбачено ставку 18% ПДФО плюс 5% військового збору для фізичних осіб, а також пільгову ставку ПДФО 5% (плюс 5% військового збору) при продажу активів, придбаних до набрання чинності законом, протягом перехідного 2026 року. Детальніше про податковий режим - у нашому спеціальному матеріалі про оподаткування криптовалюти в Україні.

Закон № 2074-IX вводить поняття Постачальників послуг (VASP) - юридичних осіб, що здійснюють операції з віртуальними активами. До їхніх функцій належать:

Регулювання активів розподілено між НБУ та НКЦПФР залежно від того, чи є актив фінансовим. Незабезпечені активи (наприклад, Bitcoin) та забезпечені (прив'язані до фіату або товарів) мають різний регуляторний режим. Цей поділ узгоджується з підходом MiCA - європейського регламенту про ринки криптоактивів, який Україна враховує при побудові власної моделі нагляду. Повний розбір класифікації за стандартами MiCA доступний у матеріалі про класифікацію віртуальних активів в Україні.

Обшук проводиться за статтями 234 і 236 КПК України. У "криптосправах" вилучають не "монети", а носії - смартфони, апаратні гаманці Ledger, записи seed-фраз на папері чи флеш-носіях.

Якщо техніку вилучено, але клопотання про арешт не подано, сторона захисту має право вимагати повернення майна. Це процесуальне право, закріплене в КПК, а не прохання на розсуд слідчого.

На практиці вилучення активів з іноземних бірж (Binance, Kraken) часто блокується через бюрократію самих платформ та необхідність надсилати запити англійською мовою. Навіть за наявності ухвали суду цей процес може тривати місяцями.

Якщо опис вилученого в протоколі неточний або серійний номер пристрою відсутній - це процесуальна помилка слідства, яка дає підставу для оскарження. Саме тому перевірка протоколу в перші години після обшуку має значення.

Сперечатися потрібно не з системою загалом, а з конкретною процесуальною дією або бездіяльністю.

Право на звернення до суду має не лише власник, а й законний володілець майна - особа, яка правомірно контролює актив, навіть якщо формально не є його власником.

Якщо слідчий вилучив носій, а прокурор не обґрунтував арешт майна у встановлений строк, шанси на повернення значно зростають.

Тимчасове вилучення та арешт майна - це різні правові інструменти з різними наслідками для власника. Плутанина між ними коштує часу і можливостей для захисту.

Тимчасове вилучення не потребує рішення суду. Слідчий може вилучити майно під час обшуку самостійно, але зобов'язаний внести його до протоколу. Після цього у прокурора є рівно 48 годин, щоб звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт. Якщо цей строк пропущено - виникає обов'язок негайного повернення.

Арешт майна - це вже судове рішення. Слідчий суддя розглядає клопотання прокурора і або накладає арешт, або відмовляє. Ухвала про арешт містить мотивувальну частину, яку можна оскаржити, якщо підстави сформульовані нечітко або не відповідають обставинам справи.

Речові докази - окрема категорія. Якщо майно визнано речовим доказом у провадженні, його повернення до завершення справи може бути обмежено навіть за відсутності арешту. Це ще одна підстава для своєчасного залучення захисника.

Базове правило: після тимчасового вилучення у слідства є 48 годин для звернення до суду з клопотанням про арешт. Пропущений дедлайн - це не формальність, а підстава для повернення майна.

Строки повернення

Строк подачі клопотання про арешт - 48 годин з моменту вилучення. Якщо ухвала про арешт вже є, але власник вважає її необґрунтованою, її можна оскаржити в апеляційному суді. Зберігання вилученого майна до повернення або набрання ухвалою законної сили - відповідальність органу, що проводить провадження.

Якщо майно не повертають після спливу строків, подається скарга слідчому судді - на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Скарга подається до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування. Суддя розглядає її у стислі строки - до 72 годин (ст. 173 КПК) - застосовуються для постановлення ухвали про арешт; строк розгляду скарги на бездіяльність може відрізнятися. За результатами розгляду суддя може зобов'язати слідчого повернути майно або відмовити у задоволенні скарги, що також можна оскаржити.

Детальна процедура подання скарги та нюанси її змісту - у матеріалі про неповернення тимчасово вилученого майна.

Для суду потрібно довести "ланцюг контролю" - послідовність фактів, яка підтверджує, що саме ця особа правомірно контролювала актив до вилучення. Доказами можуть бути:

Клопотання про повернення майна будується саме на цих документах. Його структура: опис вилученого майна - підтвердження права власності або контролю - посилання на порушення строків або процесуальні помилки - вимога про повернення.

Специфіка доказування для DEX (децентралізованих бірж) та холодних гаманців значно складніша - детальний чек-лист документів доступний у матеріалі про доведення права власності на криптоактиви у кримінальному провадженні.

Суди визнають криптовалюту речовим доказом і застосовують до неї загальні правила арешту за статтею 170 КПК України. Практика ще формується, і технічні помилки слідства залишаються реальним інструментом захисту.

На практиці ухвали слідчих суддів про скасування арешту або зобов'язання повернути майно найчастіше ґрунтуються саме на процесуальних порушеннях, а не на технічних аргументах щодо природи криптовалюти.

Актуальні ухвали слідчих суддів доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень - reyestr.court.gov.ua.

Захист інтересів у справах про віртуальні активи потребує специфічної експертизи - розуміння і технічної природи активів, і процесуальних механізмів КПК.

Джерела

Сергій Чумак, Адвокат, засновник АО "Чумак і Партнери", +38 (067) 82 999 82