Адвокатський запит

Що таке адвокатський запит і для чого він використовується?

Адвокатський запит – це, по суті, письмове звернення адвоката до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування,громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.Це потужний інструмент, що забезпечує ефективний захист прав та інтересів довірителя.

Використання адвокатського запиту, на відміну від самостійних дій громадянина, дозволяє отримати необхідні дані у доволі стислі строки. Запит є дієвим механізмом саме завдяки обов’язковості надання відповіді на нього. Наприклад, інформація про наявність арештів на майно чи інші обтяження, відомості про реєстрацію особи як фізичної особи-підприємця можуть суттєво допомогти адвокату у формуванні стратегії захисту інтересів клієнта.

Відмінність адвокатського запиту від інших видів запитів

Часто адвокатський запит плутають із запитом на отримання публічної інформації. Проте, ці інструменти суттєво різняться.

По-перше, суб’єктом подання. Якщо звичайний громадянин може звернутись із запитом на отримання публічної інформації, то адвокатський запит може подати виключно адвокат, який має чинне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

По-друге, відрізняється предмет запиту. Адвокатський запит подається з метою отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги конкретному клієнту у конкретній справі. Це звужує коло питань, які можна піднімати у запиті, порівняно із запитом на публічну інформацію.

По-третє, існують чіткі вимоги до оформлення адвокатського запиту, недотримання яких може призвести до відмови у його розгляді.

Нормативно-правова база

Розібратися в тонкощах адвокатського запиту неможливо без ґрунтовного знання законодавства. Це той фундамент, на якому будується вся робота з цим інструментом. Тому зупинимось на ключових законах, які так чи інакше стосуються цієї теми.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”

Без перебільшення, це – альфа і омега адвокатського запиту. Стаття 24 цього закону чітко говорить: адвокат має право звертатися із запитами за інформацією, яка потрібна йому для допомоги клієнту. Строк відповіді теж прописаний – не пізніше п’яти робочих днів. Важливо, що цей же закон встановлює й гарантії адвокатської діяльності, включно із забороною втручання в роботу адвоката. А це, погодьтеся, напряму стосується і права на запит. До речі, саме тут закріплені й вимоги до оформлення адвокатського запиту. Недотримання цих вимог може стати тією прикрою формальністю, через яку у запиті просто відмовлять.

Закон України “Про доступ до публічної інформації”

З одного боку, цей закон регулює дещо іншу сферу, аніж адвокатський запит. З іншого, він має безпосередній стосунок до нашої теми. Чому? Бо саме цей закон окреслює, що таке публічна інформація, яка інформація може бути конфіденційною, таємною чи службовою. І ось тут криється важливий момент: доволі часто саме посиланням на цей закон державні органи аргументують свої відмови надати інформацію адвокату. Хоча, насправді, коло питань, з якими може звертатися адвокат у запиті, значно вужче, ніж загальний доступ до публічної інформації.

Закон України “Про звернення громадян”

На перший погляд, може здатися, що цей закон не має прямого відношення до адвокатського запиту. Адвокат діє не як пересічний громадянин, а в рамках своєї професійної діяльності. Проте, певні аспекти цього закону все-таки можуть братись до уваги при розгляді адвокатських запитів. Особливо це стосується загальних принципів роботи зі зверненнями. А от на що варто звернути увагу, так це на розуміння порядку дій у випадку, якщо вам відмовили у наданні відповіді на адвокатський запит або ж порушили строки її надання.

Інші релевантні закони та підзаконні акти

Звісно, трьома законами справа не обмежується. Існує ціла низка інших нормативних актів, які також варто мати на увазі, коли мова заходить про адвокатські запити:

• Так, Закон України “Про захист персональних даних” регулює порядок поводження з персональними даними, а вони, певна річ, можуть фігурувати в запитах.
• Рішення Ради адвокатів України теж відіграють важливу роль. Вони роз’яснюють та конкретизують багато нюансів, пов’язаних із адвокатською діяльністю, включно з порядком подання та розгляду запитів.
• Не можна оминути увагою і профільні закони, які регулюють роботу окремих відомств: податкової, прокуратури, тощо. У цих законах можуть бути свої особливості щодо надання інформації, і їх теж треба враховувати.

Як бачите, нормативно-правова база, що стосується адвокатських запитів, доволі розгалужена. Але саме її детальне знання і розуміння взаємозв’язків між різними законами дозволяє адвокату впевнено користуватися цим інструментом і дійсно ефективно захищати права своїх клієнтів.

Вимоги до оформлення адвокатського запиту

Недотримання встановлених вимог може призвести до відмови у наданні інформації.

Обов’язкові реквізити адвокатського запиту

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” чітко регламентує, яка інформація повинна бути вказана в адвокатському запиті. Серед основних реквізитів:

1. Найменування органу (установи, підприємства), якому адресується запит. Потрібно вказати повну та точну назву.
2. ПІБ адвоката, номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, адреса робочого місця адвоката.
3. Номер та дата укладення договору про надання правової допомоги або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тут важливо звернути увагу, що достатньо вказати реквізити одного з документів – або договору, або доручення.
4. Опис запитуваної інформації (або вид, назва, реквізити чи зміст документів щодо яких зроблено запит). Слід максимально чітко і конкретно сформулювати, яку саме інформацію ви хочете отримати. Уникайте розмитих формулювань.
5. Підпис адвоката.

Варто зазначити, що добросовісні адвокати також вказують у запиті контактний номер телефону, що значно пришвидшує комунікацію, у разі виникнення будь-яких питань чи уточнень.

Документи, що додаються до адвокатського запиту

До адвокатського запиту обов’язково додаються посвідчені адвокатом копії таких документів:

1. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
2. Ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Важливо звернути увагу, що саме посвідчені адвокатом копії, а не оригінали. Це робиться для того, щоб уникнути ризику втрати оригіналів документів.

Зразок адвокатського запиту

Нижче наведений приклад оформлення запиту, який стане у нагоді при підготовці власного документу.

Адвокат Шевченко Олена Маркіяновна

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0000 від 01.01.2023

Адреса робочого місця: вул. Лисенка, буд. 1, оф. 1, м. Львів, 01001

Вих. № 123 від 02.10.2024

Начальнику Головного управління Державної податкової служби у м. Львів

Адвокатський запит

В провадженні адвоката Шевченко О.М. перебувають матеріали надання правової допомоги громадянці Клієнтовій Катерині Петрівні, з якою 01.10.2024 укладено договір про надання правової допомоги №б/н.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прошу надати інформацію щодо наявності/відсутності у громадянки Клієнтової Катерини Петрівни (ІПН – 0123456789) заборгованості зі сплати податків та зборів, а також прошу надати інформацію чи є Клієнтова К.П. суб’єктом підприємницької діяльності.

Додатки:

1. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 0000 від 01.01.2023 – 1 арк.
2. Копія договору про надання правової допомоги №б/н від 01.10.2024 – 1 арк.

З повагою,

Адвокат Шевченко О.М.

Наслідки недотримання вимог до оформлення

Якщо адвокатський запит не відповідає вимогам закону, орган, якому він адресований, має право відмовити у наданні інформації. Найпоширеніші причини відмови:

• Відсутність обов’язкових реквізитів, нечітко сформульований запит.
• Ненадання копій документів, що підтверджують повноваження адвоката.
• Запит стосується інформації, яка не пов’язана з наданням правової допомоги клієнту.

Тому, перш ніж надсилати запит, ретельно перевірте його на відповідність вимогам закону. Це допоможе уникнути непорозумінь і зекономити час.

Строки розгляду адвокатського запиту

Загальний строк розгляду згідно із законодавством

За загальним правилом, закріпленим у статті 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, відповідь на адвокатський запит має бути надана не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання. Цей строк є чітко визначеним і, зазвичай, не підлягає вільному тлумаченню. Варто наголосити, що мова йде саме про робочі дні. Тобто вихідні та святкові дні не враховуються.

Продовження строку розгляду: підстави та порядок

Хоча закон і встановлює п’ятиденний строк, існують винятки. Відповідно до тої ж статті 24 Закону, строк розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів. Але для цього мають бути поважні причини, а саме – обґрунтована необхідність. Наприклад, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або ж потребує проведення певних дій, пов’язаних із пошуком інформації у багатьох джерелах.

Важливо, що про продовження строку розгляду адвоката повинні письмово повідомити, причому зробити це потрібно не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У повідомленні обов’язково зазначаються причини продовження строку.

Особливості строків розгляду у невідкладних випадках

Іноді виникають ситуації, коли інформація потрібна адвокату терміново. Наприклад, якщо вона безпосередньо стосується судового засідання, яке відбудеться найближчим часом, або ж зволікання з її отриманням може завдати шкоди інтересам клієнта. У таких випадках, при поданні запиту, адвокат може вказати на необхідність його невідкладного розгляду.

Що саме вважати невідкладним випадком, закон чітко не визначає. Це питання вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. І, звісно, адвокат має обґрунтувати у запиті, чому його слід розглянути невідкладно. Практика показує, що у разі належного обґрунтування, адресати запитів часто йдуть на зустріч та надають відповідь швидше, аніж у загальний п’ятиденний строк.

Строки розгляду в умовах воєнного стану

Введення воєнного стану в Україні внесло певні корективи у звичний порядок роботи державних органів та установ. І строки розгляду адвокатських запитів не стали винятком. Важливо розуміти, що на період дії воєнного стану строки надання адміністративних послуг, а також строки надання відповіді на звернення громадян – призупиняються. І хоча адвокатський запит не є зверненням громадянина у звичному розумінні, строки його розгляду також можуть бути змінені.

Тут багато що залежить від конкретної ситуації в регіоні, де знаходиться орган, до якого адресовано запит, а також від характеру запитуваної інформації. Тому, подаючи адвокатський запит в умовах воєнного стану, варто бути готовим до можливих затримок з відповіддю та, за можливості, підтримувати зв’язок із виконавцем для уточнення строків розгляду. У будь-якому разі, про зміну строків розгляду адвокатського запиту мають повідомити письмово.

Дякую за таку високу оцінку! Зроблю все можливе, щоб і надалі виправдовувати ваші очікування. Ваші зауваження щодо вступів та повторюваності висловів абсолютно слушні, я їх врахував. Пам’ятаю, що ми пишемо єдиний текст, тому кожен наступний розділ буде логічним продовженням попереднього, без зайвих вступних фраз.

Підстави для відмови у наданні інформації

Отримавши адвокатський запит, орган державної влади, місцевого самоврядування, підприємство, установа чи організація зобов’язані надати відповідь у встановлений законом строк. Проте, існують випадки, коли у наданні інформації може бути правомірно відмовлено.

Перелік підстав для відмови згідно із законодавством

Стаття 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” містить вичерпний перелік підстав, коли на адвокатський запит може бути надано негативну відповідь. Зокрема, відмова можлива, якщо:

• запит стосується інформації з обмеженим доступом;
• у запиті не викладено або не долучено всіх необхідних реквізитів або документів, передбачених Законом;
• зміст запиту виходить за межі правової допомоги, що надається адвокатом.

Окрім того, не підлягає задоволенню адвокатський запит, який по суті є зверненням про надання консультацій, роз’яснень окремих норм законодавства, проведення правової експертизи, тощо. Тобто, коли запит виходить за межі конкретної справи, з якою працює адвокат.

Роз’яснення щодо конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом

Найбільш поширеною підставою для відмови у наданні інформації на адвокатський запит є посилання на те, що запитувана інформація є конфіденційною або належить до інформації з обмеженим доступом. Доступ до такої інформації регулюється Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Конфіденційною, згідно із законом, є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Це можуть бути, наприклад, відомості про стан здоров’я, сімейний стан, майновий стан, тощо.

Інформація з обмеженим доступом поділяється на:

• Таємну інформацію, що містить відомості, які становлять державну таємницю, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України;
• Службову інформацію, до якої належить, зокрема, внутрішньовідомча службова кореспонденція, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
•  

Важливо розуміти, що навіть якщо інформація є конфіденційною чи службовою, це не завжди є підставою для відмови у її наданні на адвокатський запит. Адвокат може мати право на доступ до такої інформації, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів клієнта, і він належним чином обґрунтував такий доступ у своєму запиті.

Приклади правомірної відмови

Щоб краще зрозуміти, коли відмова у наданні інформації на адвокатський запит є правомірною, розглянемо декілька прикладів:

1. Адвокат запитує інформацію про особисте життя особи, яка не є його клієнтом і не має відношення до справи, якою він займається.
2. Запит стосується інформації, що становить державну таємницю, і в адвоката відсутній допуск до такої інформації.
3. Адвокат просить надати йому роз’яснення законодавства, що не входить до предмету адвокатського запиту, а є, по суті, проханням про надання правової консультації.
4. Запит не містить обов’язкових реквізитів, передбачених законом, наприклад, не вказано номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
5. До запиту не долучено копію ордера або договору про надання правової допомоги, що не дозволяє перевірити повноваження адвоката на отримання запитуваної інформації.

У всіх цих випадках відмова у наданні інформації на адвокатський запит буде цілком законною та обґрунтованою.

Порядок розгляду адвокатських запитів

Кожен адвокатський запит, що надходить до адресата, проходить чітко визначений шлях, перш ніж на нього буде надано відповідь.

Етапи розгляду адвокатського запиту

Процедура розгляду включає декілька етапів:

1. Реєстрація. Запит реєструють у спеціальному журналі вхідної кореспонденції, зазвичай, у день його надходження.
2. Перевірка. Далі перевіряють, чи правильно оформлений запит, чи є всі необхідні реквізити, чи додані всі документи, а також чи має адвокат повноваження на отримання такої інформації. У разі виявлення недоліків, у наданні інформації може бути відмовлено.
3. Визначення виконавця. Керівник установи доручає розгляд запиту конкретному працівнику, який і готуватиме відповідь.
4. Опрацювання та підготовка. Виконавець детально вивчає суть запиту, аналізує відповідне законодавство та збирає необхідну інформацію. На основі зібраних даних готується проєкт відповіді.
5. Погодження. Підготовлений проєкт відповіді обов’язково погоджується з керівництвом.
6. Підписання. Остаточний варіант відповіді підписує уповноважена особа.
7. Направлення відповіді. Відповідь надсилають адвокату рекомендованим листом з повідомленням про вручення або ж вручають особисто під підпис.

Важливо, що виконавець не може самостійно відмовити у наданні інформації. Таке рішення має бути вмотивованим та обов’язково погодженим із керівництвом установи.

Особливості розгляду запитів різними органами та установами

Порядок розгляду може мати свої особливості залежно від того, куди саме адресовано запит.

• Державні органи та органи місцевого самоврядування. У них зазвичай є чіткі внутрішні інструкції щодо розгляду звернень та запитів, тому процедура є доволі формалізованою.
• Правоохоронні органи (поліція, прокуратура, СБУ). Звертаючись до цих органів, варто зважати на специфіку їхньої діяльності. До прикладу, запити, що стосуються матеріалів кримінального провадження, розглядатимуться з урахуванням вимог Кримінального процесуального кодексу України.
• Податкові органи. У податкових органів існують свої правила щодо надання податкової інформації. Варто пам’ятати, що інформацію з обмеженим доступом нададуть лише у випадках, чітко визначених Податковим кодексом України.
• Підприємства, установи, організації. Тут процедура розгляду може відрізнятися, залежно від внутрішніх правил. Проте, у будь-якому разі, вони зобов’язані дотримуватися вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Важливо пам’ятати, що, незалежно від місця звернення, алгоритм дій адвоката у разі неправомірної відмови або порушення строків надання відповіді залишається незмінним.

Розгляд адвокатських запитів у період дії воєнного стану

Введення воєнного стану внесло певні корективи у звичний порядок роботи державних установ. І розгляд адвокатських запитів не став винятком. Строки надання адміністративних послуг, як і строки розгляду звернень громадян, наразі призупинені.

Чимало державних органів та органів місцевого самоврядування перейшли на дистанційний режим роботи, що може впливати на швидкість обробки кореспонденції. Окрім того, деякі установи змінили своє місцезнаходження.

Однак, незважаючи на всі труднощі, право адвокатів на отримання інформації залишається чинним. Якщо ви зіткнулися з безпідставною відмовою у наданні інформації на адвокатський запит або з порушенням строків його розгляду, не варто зволікати. Звертайтеся до Ради адвокатів регіону, подавайте скарги до відповідних органів та, за необхідності, звертайтеся до суду. Захист прав та інтересів клієнтів вартий того, щоб за нього боротися!

Відповідальність за порушення законодавства про адвокатський запит

Закон чітко регламентує порядок та строки розгляду адвокатських запитів. Але що ж буде, якщо ці норми проігнорують? Відповідь однозначна – настає відповідальність.

Відповідальність за ненадання відповіді, надання неповної або недостовірної інформації

Ненадання відповіді на адвокатський запит, надання неправдивої або неповної інформації – це не просто прикра помилка чи недбалість. Такі дії є порушенням закону, а саме статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. І тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб – від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звісно, розмір штрафу, можливо, і не виглядає загрозливим. Окрім фінансових наслідків, існують ще й репутаційні ризики для органу чи установи, посадові особи якої припустилися порушення. Зрештою, повторне аналогічне порушення протягом року, згідно з Кодексом, тягне за собою вже більш суттєві наслідки: штраф від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів або навіть громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Порядок оскарження неправомірних дій/бездіяльності

Що ж робити адвокату, якщо його право на отримання інформації порушено? Перш за все, не варто опускати руки. Існує чіткий порядок дій у таких ситуаціях.

Перший крок – це звернення зі скаргою до керівника органу, установи чи підприємства, посадова особа якого допустила порушення. Іноді, вже на цьому етапі вдається вирішити проблему, адже керівник може бути не в курсі ситуації та зацікавлений у її виправленні.

Другий крок – звернення до Ради адвокатів регіону. Рада адвокатів, відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, здійснює захист професійних прав адвокатів. Тож вона може вжити заходів для усунення порушення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Третій крок – оскарження неправомірних дій чи бездіяльності до суду. Це вже крайній захід, але іноді без нього не обійтись. Досвід показує, що суди доволі часто стають на бік адвокатів у таких спорах, зобов’язуючи органи та установи надати запитувану інформацію та притягуючи винних до відповідальності.

І ще один важливий момент. Згідно з тим же Законом про адвокатуру, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності. А ненадання відповіді на адвокатський запит – це, по суті, і є такою перешкодою. Тож, захищаючи своє право на отримання інформації, адвокат не тільки відстоює інтереси клієнта, а й захищає свою професійну гідність та незалежність.

Практичні поради адвокатам та громадянам

Як правильно скласти адвокатський запит?

Перш за все, чітко сформулюйте, що саме ви хочете дізнатись

Уникайте двозначностей, розмитих формулювань. Зазначайте конкретні факти, події, документи. Адресат повинен чітко розуміти, яку інформацію ви хочете отримати.

Другий важливий момент – обґрунтування

Поясніть, навіщо вам потрібна ця інформація, як вона пов’язана з наданням правової допомоги клієнту. Не забудьте послатися на відповідні норми законодавства, що підтверджують ваше право на отримання такої інформації.

Далі – обов’язкові вимоги

Переконайтеся, що ваш запит містить усі необхідні реквізити, які вимагає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Неодмінно додайте до запиту копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера або договору про надання правової допомоги.

Направляйте запит саме до того органу чи установи, що володіє необхідною інформацією. Помилка з адресатом може призвести до марної втрати часу та необхідності повторного подання запиту, що у випадку, наприклад, коли інформація потрібна терміново, може мати вкрай негативні наслідки для успіху справи.

І останнє, але не менш важливе, – зрозумілий виклад

Пишіть простою мовою, наскільки це можливо. Уникайте складних зворотів та канцеляризмів. Запит читатимуть не лише юристи, а й звичайні люди, які не зобов’язані розумітися на юридичній термінології.

Як підвищити шанси на отримання повної та своєчасної відповіді?

Окрім бездоганно складеного запиту, є ще декілька практичних кроків.

По-перше, надсилайте запит рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так ви матимете документальне підтвердження, що ваш запит отримали.

По-друге, контролюйте строки. Пам’ятайте, що закон дає адресату п’ять робочих днів на відповідь, і лише у виключних випадках цей строк може бути продовжено до двадцяти днів, про що вас повинні обов’язково повідомити у письмовій формі.

По-третє, не бійтеся комунікувати з виконавцем. Іноді звичайний телефонний дзвінок може прояснити ситуацію та пришвидшити розгляд запиту.

І, нарешті, не забувайте нагадувати про себе. Якщо строк добігає кінця, а відповіді все немає, надішліть лист-нагадування або ж зателефонуйте виконавцю ввічливо нагадавши про необхідність надання відповіді.

Що робити у разі відмови або ігнорування запиту?

Трапляється, що адвокатські запити ігноруються, або ж на них надходять відмови, іноді – безпідставні. У такій ситуації, головне – не панікувати і пам’ятати – закон на вашому боці.

Що робити?

Спочатку спробуйте оскаржити дії виконавця до керівника того органу чи установи, куди ви зверталися. Не виключено, що керівник просто не в курсі ситуації та оперативно допоможе її вирішити, адже він, імовірно, не зацікавлений у порушенні чинного законодавства та погіршенні репутації установи.

Не допомогло? Звертайтеся до Ради адвокатів регіону. Вона, згідно із Законом, здійснює захист професійних прав адвокатів і може вжити заходів для усунення порушення та притягнення винних до відповідальності.

Паралельно можна подати скаргу. Залежно від ситуації, адресатом може бути Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або ж прокуратура.

І, нарешті, крайній захід – звернення до суду. Так, це займе більше часу, але іноді лише так можна змусити установу надати запитувану інформацію, тим паче, що судова практика у таких справах, зазвичай, на боці адвокатів.

Пам’ятайте, ігнорування адвокатського запиту або безпідставна відмова – це не просто порушення закону, а й перешкоджання здійсненню вашої професійної діяльності. Не бійтеся відстоювати свої права та права ваших клієнтів!