Крадіжка у великих та особливо великих розмірах за ст.185 ч.4-5 КК України

Автор: Сергій Чумак, адвокат
Перевірено: Редакція chumak.partners
Оновлено: травень 2026

Великий розмір при крадіжці починається від 416 000 грн (станом на 01.01.2026). Особливо великий - від 998 400 грн.

Кримінальний закон прив'язує ці пороги не до довільних сум, а до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ). Однак для кримінального законодавства береться не базовий НМДГ (17 грн), який давно застарів, а розмір податкової соціальної пільги (ПСП) - 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня. Це випливає з п.5 підрозділу 1 розділу XX та пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України.

З 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних - 3 328 грн. Відповідно, НМДГ для кримінального права у 2026 р. = 1 664 грн.

*Значна шкода визначається ще й з урахуванням матеріального становища потерпілого (примітка 2 до ст.185 ККУ).

Примітка 3 до ст.185 ККУ прямо встановлює: НМДГ рахується на момент вчинення злочину, а не на день вироку. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ОП ККС ВС) підтвердила це у постанові від 07.10.2024, справа № 278/1566/21. Якщо злочин вчинили у 2022 році, а вирок ухвалюють у 2026-му - порогові суми рахуємо за НМДГ 2022 р., і для захисту така деталь нерідко стає вирішальною.

Ч.4 - від 5 до 8 років. Ч.5 - від 7 до 12 років плюс обов'язкова конфіскація майна. Різниця між частинами проявляється не лише у строках, а й у самій структурі санкції.

Ч.4 ст.185: великий розмір або воєнний (надзвичайний) стан

Стаття 185 ч.4 ККУ дослівно:

Санкція ч.4 передбачає лише позбавлення волі - від 5 до 8 років, без конфіскації майна.

На практиці суди рідко зупиняються на мінімумі. Якщо є рецидив, якщо потерпілий наполягає на повному відшкодуванні, якщо характеристика не найкраща - вирок тяжіє до середини діапазону і вище. Але саме між мінімумом і серединою є простір для адвокатської роботи.

Умовне засудження (ст.75 ККУ) при ч.4 теоретично можливе: закон допускає його при строку не більше 5 років. Обмеження ч.1 ст.75 ККУ щодо злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, поширюються лише на військові злочини (ст.403, 405, 407, 408, 429 ККУ) і на ч.4 ст.185 не діють. Тобто умовне формально можливе, якщо суд призначить рівно мінімум - 5 років, але на практиці це рідкість. ККС ВС у справі № 725/4274/22 від 09.02.2023 підтримав вирок 5 років без умовного при ч.4 і воєнному стані - навіть попри мінімальний строк.

Ч.5 ст.185: особливо великий розмір або організована група

Стаття 185 ч.5 ККУ дослівно:

Санкція об'єднує два покарання: позбавлення волі від 7 до 12 років і конфіскація майна, від якої суд не вправі відмовитись через пряму вимогу норми.

Умовне засудження при ч.5 неможливе: навіть мінімальний строк (7 років) перевищує поріг ст.75 ККУ. Угода про визнання винуватості при ч.5 за загальним правилом теж не допускається - особливо тяжкі злочини виключені зі ст.469 ч.4 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Виняток - п.3 ч.4 ст.469 КПК: при кваліфікації за ознакою організована група угода допустима, якщо підозрюваний не є організатором і викриває злочинні дії інших учасників групи (інформація має бути підтверджена доказами). Інструментарій захисту звужується, проте повністю не закривається.

Є три кваліфікуючі ознаки, які найчастіше з'являються у справах про крадіжку великого і особливо великого розміру: організована група, воєнний стан і повторність.

Організована група як ознака ч.5. Стаття 28 ч.3 ККУ дає точне визначення:

Кваліфікація вимагає одночасної наявності трьох ознак: троє і більше учасників, стійке об'єднання (не разова змова), єдиний план відомий усім. Відсутність хоча б однієї з ознак руйнує кваліфікацію організована група, і адвокат перевіряє кожну з них окремо.

Воєнний стан як ознака ч.4. Закон № 2117-IX від 03.03.2022 додав до санкції ч.4 альтернативну підставу: крадіжка в умовах воєнного або надзвичайного стану підпадає під ч.4 незалежно від суми. Навіть якщо вкрадено на 50 000 грн - при воєнному стані кваліфікація по ч.4 все одно застосовна. Докладніше про крадіжку в умовах воєнного стану.

Повторність і попередня судимість суттєво впливають на призначення покарання через ст.67 ККУ. При цьому саме повторність як кваліфікуюча ознака входить в ч.2 і ч.3 ст.185 - не в ч.4 і ч.5 безпосередньо. Але наявність судимості суд завжди враховує при індивідуалізації строку. Про повторну крадіжку - детальніше в окремому матеріалі.

Наявність будь-якої кваліфікуючої ознаки ще не означає автоматичного обвинувачення за нею. Встановлення ознаки - обов'язок слідства і прокурора. Адвокат оскаржує як факт наявності ознаки, так і її відповідність закону.

При вироку за ч.5 ст.185 конфіскація майна обов'язкова. Суд не має права від неї відмовитись.

Стаття 59 ч.1 ККУ каже так:

За ст.59 ККУ конфіскується власне майно засудженого незалежно від його походження, що відрізняється від спеціальної конфіскації (ст.96-1, 96-2 ККУ), яка стосується знарядь злочину та майна, здобутого злочинним шляхом. Суд може конфіскувати все або частину. Якщо конфіскується частина - суд зобов'язаний зазначити яка саме або перерахувати предмети (ст.59 ч.1 ККУ in fine).

Є перелік майна, яке не підлягає конфіскації, - він визначається окремим законом. Туди входять речі першої необхідності, житло (в певних межах), предмети побуту. Проте цей перелік не безмежний.

Ці відмінності визначають стратегію захисту та можливості для збереження майна підозрюваного.

Ч.4 і ч.5 не можуть застосовуватись, якщо відсутня хоча б одна з кваліфікуючих ознак або якщо сума не досягає встановленого порогу при звичайних умовах (без воєнного стану і без організованої групи).

Найчастіші підстави для перекваліфікації на нижчу частину або виходу за межі кримінального права:

Водночас навіть при малій сумі - якщо злочин вчинено в умовах воєнного стану - ч.4 застосовна, і сума втрачає визначальне значення для кваліфікації.

Довести повну невинуватість у таких справах вдається нечасто, тож робота адвоката переважно концентрується на перекваліфікації, виключенні доказів або мінімізації строку. Навіть при ч.5 є що робити. Але чим раніше підключається адвокат - тим більше інструментів.

Перекваліфікація на нижчу частину

Перекваліфікація з ч.4 на ч.3 або нижче можлива, якщо вдається довести, що сума збитків менша за поріг 250 НМДГ, або що відсутня кваліфікуюча ознака (воєнний стан чи організована група у конкретній справі).

Найефективніший інструмент - оскарження методу розрахунку збитків. Слідство часто бере за основу залишкову балансову вартість майна або завищену оцінку без належного обґрунтування. Адвокат клопочеться про призначення незалежної товарознавчої або оціночної експертизи (ч.2 ст.242 КПК). Якщо ринкова вартість майна виявляється нижчою за балансову - порогова сума може змінитись.

Другий аргумент - НМДГ на дату злочину. При справах 2021-2023 років різниця між тодішнім і нинішнім НМДГ дає фактичний перерахунок: у грн різниця може бути суттєвою, а поріг залишається у кратних одиницях НМДГ. ОП ККС ВС у справі № 278/1566/21 від 07.10.2024 прямо підтвердила цей підхід.

Оскарження методу оцінки збитків

Це самостійна тактика, яка іноді спрацьовує навіть без повної перекваліфікації. ККС ВС у справі № 148/427/18 від 04.11.2021 сформулював чітко: визначення розміру шкоди впливає на правильність кваліфікації. Якщо майно має особливі ознаки, без спеціальних знань (висновок експерта) встановити розмір неможливо. Обов'язок залучити експерта - на слідчому і прокурорі (ч.2 ст.242 КПК), не на суді.

Відсутність товарознавчої або оціночної експертизи при пред'явленні ч.4 - підстава для адвокатського клопотання. Навіть якщо суд і погодиться з обвинуваченням, альтернативний висновок може змінити суму і відкрити шлях до пом'якшення.

Суд, як правило, не зобов'язаний приймати альтернативну оцінку. Але якщо адвокат обґрунтовано доводить методологічну похибку в первинному висновку - суд має оцінити обидва висновки, і саме це створює реальні важелі захисту.

Виключення доказів через порушення КПК

Стаття 87 КПК встановлює: докази, отримані з порушенням прав і свобод людини, є недопустимими. Це не теоретична норма, а робочий процесуальний інструмент, який адвокат зобов'язаний перевіряти першим.

При крадіжці слідство найчастіше збирає докази через обшук, відеозапис і протоколи затримання. Адвокат першочергово перевіряє:

Якщо адвоката не допустили до обшуку (п.3 ч.3 ст.87 КПК) або обшук проведено без технічної фіксації засідання слідчого судді (п.4 ч.3 ст.87 КПК) - суд зобов'язаний визнати докази недопустимими. Саме по собі виключення доказів не дає виправдання, проте втрата ключового доказу здатна зруйнувати всю кваліфікацію.

У справах про крадіжку у великих розмірах ККС ВС сформував кілька практично важливих позицій. Три з них безпосередньо стосуються захисту.

Аналіз цієї практики дозволяє адвокатам знаходити процесуальні зачіпки для пом'якшення вироків або зміни кваліфікації.

Якщо вас або вашого родича затримали за підозрою у крадіжці у великих розмірах - перші 72 години вирішальні. Стаття 211 КПК встановлює: затримання без ухвали слідчого судді не може тривати більше 72 годин. Не пізніше 60 годин від затримання слідство зобов'язане або звільнити особу, або доставити до суду для вирішення питання про запобіжний захід.

Що робити:

Сергій Чумак - адвокат з 14-річним юридичним досвідом, з 2018 р. - у статусі адвоката. Закінчив юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка (2013 р.), спеціалізація "Досудове розслідування кримінальних справ". З 2018 р. - адвокатська практика (свідоцтво №001108). Спеціалізується на захисті у справах про крадіжки, шахрайство, посадові злочини і транскордонному захисті.