Основні поняття та терміни
Оформлення спадщини є важливим юридичним процесом, що дозволяє спадкоємцям набути право на майно спадкодавця. Для правильного розуміння процесу, необхідно ознайомитися з базовими поняттями та термінами, які часто використовуються в спадкових справах.
Спадщина
Спадщина — це сукупність прав та обов’язків, які переходять від померлого (спадкодавця) до його спадкоємців. До спадщини може входити як нерухоме, так і рухоме майно, а також боргові зобов’язання. Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця.
Спадкодавець
Спадкодавець — це особа, яка залишає спадщину після своєї смерті. Спадкодавцем може бути будь-яка особа, яка має у власності майно та права, що можуть бути передані спадкоємцям.
Спадкоємець
Спадкоємець — це особа, яка отримує спадщину. Спадкоємці можуть бути визначені законом (спадкоємці за законом) або зазначені у заповіті (спадкоємці за заповітом). Якщо заповіт відсутній, спадкування відбувається за законом у визначеній черговості.
Заповіт
Заповіт — це письмовий документ, у якому спадкодавець визначає, кому з його майна належить після його смерті. Заповіт підлягає посвідченню нотаріусом і має бути зареєстрований у відповідному реєстрі. Заповідач може вільно розпоряджатися своїм майном, однак деякі категорії осіб мають право на обов’язкову частку спадщини.
Спадкування за законом та за заповітом
Спадкування за законом — це процес передачі спадщини, коли немає заповіту або якщо заповіт не охоплює все майно. Спадкоємці отримують спадщину в певній черговості: спочатку діти, дружина/чоловік, батьки, потім інші родичі.
Спадкування за заповітом — це передача майна, визначена волею спадкодавця у заповіті. Заповіт має перевагу над спадкуванням за законом, однак деякі категорії осіб мають право на обов’язкову частку, незалежно від його змісту.
Нотаріус
Нотаріус — це особа, уповноважена державою здійснювати нотаріальні дії, зокрема посвідчувати заповіти, відкривати спадкові справи та видавати свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус також забезпечує реєстрацію всіх дій у Спадковому реєстрі.
Строки прийняття спадщини
Прийняття спадщини має бути здійснене протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Якщо спадкоємець пропустив цей строк, він може звернутися до суду з проханням встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак це можливо лише за наявності поважних причин.
Спадкова справа
Спадкова справа — це юридичний процес, який відкривається нотаріусом після подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа включає всі документи, необхідні для підтвердження права спадкоємця на спадщину, зокрема свідоцтво про смерть, документи, що підтверджують родинні зв’язки, заповіт тощо.
Порядок оформлення спадщини
Кроки після смерті спадкодавця
Після смерті спадкодавця необхідно виконати кілька важливих кроків для оформлення спадщини. Перш за все, спадкоємцям потрібно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця. Це свідоцтво є основою для подальшого оформлення спадкових прав і подається нотаріусу для відкриття спадкової справи. Після цього слід визначити, чи є заповіт, що визначає порядок розподілу майна. Якщо заповіт є, він подається нотаріусу разом із іншими документами. Якщо заповіту немає, спадкування відбувається за законом.
Також важливо встановити зв’язок із нотаріусом, який веде спадкову справу. Спадкову справу можна відкрити як у державного, так і у приватного нотаріуса. Нотаріус надасть перелік документів, які необхідно зібрати для підтвердження права на спадщину.
Заява про прийняття спадщини
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем нотаріусу протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця. Цей строк є визначальним, і якщо його пропустити, прийняття спадщини буде можливим лише через суд із зазначенням поважних причин пропуску.
Заяву можуть подати як особисто спадкоємці, так і їхні уповноважені представники за довіреністю. Якщо спадкоємець перебуває за кордоном, він може звернутися до консула або передати заяву поштою, завірену нотаріусом у країні перебування.
Прийняття спадщини за заповітом і за законом
Прийняття спадщини може відбуватися за заповітом або за законом.
За заповітом: Якщо спадкодавець склав заповіт, у якому чітко визначив спадкоємців та їхні частки, майно передається відповідно до волі спадкодавця. Заповіт має бути нотаріально посвідчений і зареєстрований у державному реєстрі.
За законом: Якщо заповіт відсутній або не охоплює все майно, спадкування відбувається за законом у визначеній черговості. Спадкоємці першої черги включають дітей, дружину/чоловіка та батьків спадкодавця. Якщо спадкоємці першої черги відсутні або відмовляються від спадщини, право переходить до спадкоємців наступних черг.
Незалежно від того, відбувається спадкування за заповітом чи за законом, спадкоємцям необхідно подати всі потрібні документи нотаріусу для відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину.
Строки оформлення спадщини
Термін подачі заяви на прийняття спадщини
Заяву про прийняття спадщини необхідно подати протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Цей строк є обов’язковим, і його пропуск може призвести до втрати права на спадщину. Якщо спадкоємець не встиг подати заяву вчасно, він може звернутися до суду з проханням про встановлення додаткового строку, але тільки за наявності поважних причин.
Відстрочка строків у воєнний час
В умовах воєнного стану строки прийняття спадщини можуть бути відстрочені. Це означає, що шість місяців, протягом яких спадкоємець має подати заяву, можуть бути зупинені на період дії воєнного стану. Проте не більше ніж на чотири місяці. Після завершення воєнного стану строк знову починає відліковуватися, і спадкоємець повинен вчасно подати заяву, щоб не втратити свої права на спадщину.
Правила оформлення заповіту
Вимоги до заповіту
Заповіт є документом, у якому особа розпоряджається своїм майном на випадок смерті. Заповіт має відповідати встановленим вимогам для дійсності.
Письмова форма: Заповіт має бути складений у письмовій формі. Заповідач повинен особисто викласти свою волю на папері.
Посвідчення нотаріусом: Заповіт має бути нотаріально посвідчений, щоб забезпечити його юридичну чинність. Це означає, що нотаріус має засвідчити справжність підпису заповідача та його правоздатність на момент складання заповіту.
Дієздатність заповідача: Заповідач повинен бути повністю дієздатним на момент складання заповіту. Недієздатні особи не можуть складати заповіти.
Особисте підписання: Заповідач має особисто підписати заповіт. Якщо він не може підписатися через фізичні обмеження, це може зробити інша особа у його присутності та за його дорученням, але з обов’язковим зазначенням причин.
Право на обов’язкову частку: Відповідно до законодавства, непрацездатні діти, вдова/вдівець та непрацездатні батьки мають право на обов’язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту.
Посвідчення заповіту в умовах війни
В умовах воєнного стану процес посвідчення заповіту може бути спрощеним, щоб забезпечити можливість складання заповіту навіть у надзвичайних обставинах.
Посвідчення військовослужбовцями: Заповіти військовослужбовців, які перебувають на службі, можуть бути посвідчені командирами частин або іншими уповноваженими особами. Такі заповіти дійсні за умови подальшої реєстрації у нотаріуса. Такий заповіт має бути переданий для реєстрації до нотаріуса, щойно це стане можливим.
Заповіти в зоні бойових дій: У районах, де ведуться бойові дії, заповіти можуть бути посвідчені представниками місцевих адміністрацій або лікарнями відповідно до чинного законодавства. Це дозволяє забезпечити дійсність заповіту навіть у складних обставинах.
Подальша реєстрація: Заповіти, складені в умовах війни, мають бути зареєстровані у Спадковому реєстрі, коли це стане можливим, щоб забезпечити їх врахування під час оформлення спадщини. Це гарантує, що заповіт буде врахований під час оформлення спадщини.
Документи, необхідні для оформлення спадщини
Свідоцтво про смерть
Свідоцтво про смерть є першим документом, необхідним для оформлення спадщини. Воно підтверджує факт смерті спадкодавця та є основою для відкриття спадкової справи. Цей документ видається органами реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) і є обов’язковим для подання нотаріусу при відкритті спадкової справи.
Підтвердження родинних зв’язків
Для отримання спадщини спадкоємцям потрібно підтвердити свій родинний зв’язок зі спадкодавцем. Це можуть бути свідоцтва про народження, шлюб або інші документи, що підтверджують спорідненість. Наприклад, діти спадкодавця повинні надати свідоцтво про народження, яке підтверджує їхній зв’язок із батьком чи матір’ю, а вдова/вдівець має надати свідоцтво про шлюб.
Заповіт та інші підтверджуючі документи
Якщо спадкодавець залишив заповіт, цей документ є основним для визначення порядку спадкування. Заповіт має бути нотаріально посвідченим і подається нотаріусу для відкриття спадкової справи. Крім того, можуть знадобитися інші документи, такі як договір дарування або свідоцтво про право власності на майно, щоб підтвердити право спадкодавця на передане майно.
Категорії спадкоємців
Спадкування за чергами
Спадкування за чергами здійснюється у разі, коли немає заповіту або якщо заповіт не охоплює все майно спадкодавця. Закон визначає п’ять черг спадкоємців, які послідовно мають право на спадкування, якщо попередня черга відмовилася від спадщини або не має права на неї:
- Перша черга: Діти спадкодавця, включаючи зачатих за життя та народжених після його смерті, той із подружжя, який пережив спадкодавця, та батьки спадкодавця.
- Друга черга: Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.
- Третя черга: Рідні дядько та тітка спадкодавця.
- Четверта черга: Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
- П’ята черга: Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня【63:0†source】.
Хто має право на обов’язкову частку
Право на обов’язкову частку у спадщині мають певні категорії осіб, незалежно від змісту заповіту спадкодавця. До них належать:
- Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця.
- Непрацездатна вдова (вдівець).
- Непрацездатні батьки спадкодавця.
Ці особи мають право на половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом, незалежно від того, чи вони вказані у заповіті. Нотаріус має врахувати це право під час видачі свідоцтва про право на спадщину.
Оформлення спадщини у воєнний час
Зміни в законодавстві
В умовах воєнного стану законодавство України щодо оформлення спадщини зазнало певних змін, що спрямовані на полегшення доступу до нотаріальних послуг для спадкоємців. Основні зміни визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» вiд 28.02.2022 р. № 164 та Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 р. № 1118/5.
Зміни передбачають, що строк для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на час дії воєнного стану, проте не більше ніж на 4 місяці. Тобто спадкоємці мають додатковий час для подання заяви про прийняття спадщини, що є важливим в умовах, коли неможливо особисто звернутися до нотаріуса. Також допускається подання заяви до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України, незалежно від місця відкриття спадщини.
Дії спадкоємців за кордоном
Якщо спадкоємець перебуває за межами України, він також має можливість реалізувати своє право на спадщину. Заяву про прийняття спадщини можна подати через консульські установи та дипломатичні представництва України відповідно до статті 38 Закону України «Про нотаріат». Крім того, спадкоємець може направити заяву нотаріусу на підконтрольній території України поштою, але ця заява повинна бути нотаріально завірена нотаріусом тієї країни, в якій перебуває спадкоємець.
Такі заходи дозволяють спадкоємцям за кордоном забезпечити належне оформлення спадкових прав навіть у складних умовах воєнного стану. Важливо заздалегідь зв’язатися з нотаріусом, щоб дізнатися про вимоги щодо документів та підтвердження особи, щоб уникнути можливих затримок.
Поради юриста щодо оформлення спадщини
Як уникнути проблем під час оформлення
Щоб уникнути проблем під час оформлення спадщини, юристи рекомендують дотримуватися наступних порад:
Вчасно подайте заяву. Термін для прийняття спадщини становить шість місяців з дня смерті спадкодавця. В умовах воєнного стану цей строк може бути подовжений, але не більше ніж на чотири місяці. Тому важливо слідкувати за строками та заздалегідь звертатися до нотаріуса.
Перевірте наявність заповіту. Переконайтеся, що заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі. Це допоможе уникнути конфліктів між спадкоємцями та спростить процес оформлення спадщини.
Підготуйте необхідні документи. Заздалегідь зберіть усі потрібні документи: свідоцтво про смерть, документи, що підтверджують родинні зв’язки, заповіт, свідоцтва про право власності на майно. Це значно пришвидшить процес оформлення спадщини.
Зверніться до досвідченого нотаріуса. Оберіть нотаріуса з досвідом у спадкових справах, який допоможе вам уникнути можливих помилок та надасть професійну консультацію.
Уникайте поспішних дій. Не підписуйте жодних документів, якщо не впевнені у їхньому змісті. Порадьтеся з юристом перед тим, як підписати документи, пов’язані з прийняттям або відмовою від спадщини.
Дії при пропущеному строку прийняття спадщини
Якщо ви пропустили строк для прийняття спадщини, є кілька способів виправити цю ситуацію.
Звернення до суду. Ви можете подати позов до суду з проханням встановити додатковий строк для прийняття спадщини. Це можливо, якщо у вас були поважні причини для пропуску строку, наприклад, тривала хвороба або відсутність у країні через війну.
Узгодження з іншими спадкоємцями. Якщо інші спадкоємці погодяться, вони можуть письмово підтвердити вашу участь у спадкуванні, навіть якщо ви пропустили строк. У такому випадку необхідно оформити відповідні документи у нотаріуса.
Поновлення строків через воєнний стан. Під час дії воєнного стану строки можуть бути поновлені автоматично, якщо це передбачено чинним законодавством. Важливо звернутися до нотаріуса для уточнення вашої ситуації та можливості поновлення строку.
Часті питання щодо оформлення спадщини
Які права мають спадкоємці?
Спадкоємці мають право прийняти спадщину або відмовитися від неї. Крім того, вони мають право на інформацію про склад спадкового майна, зокрема, щодо наявності заповіту та прав спадкодавця на майно. Спадкоємці першої черги (діти, дружина/чоловік, батьки) мають пріоритетне право на спадкування. Також вони мають право на захист своїх інтересів у суді, якщо виникають суперечки щодо спадщини.
Як діяти у випадку відмови нотаріуса?
Якщо нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, спадкоємець має кілька варіантів дій. Перш за все, варто уточнити у нотаріуса причину відмови, щоб зрозуміти, які документи або дії необхідно виправити. Якщо відмова є необґрунтованою, спадкоємець може звернутися до іншого нотаріуса. Також можливе звернення до суду з позовом про оскарження відмови нотаріуса, особливо якщо спадкоємець вважає, що його права порушено. Суд може зобов’язати нотаріуса прийняти спадкову справу до розгляду або видати відповідні документи.